ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2005 Справа N 7/68-38
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Шульги О.Ф.
суддів Семчука В.В.
Козир Т.П.
розглянувши ТОВ “Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)”
касаційну скаргу
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
5.05.2005 року
у справі № 7/68-38 господарського суду Волинської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
“Альфред С. Топфер Інтернешенал” (далі
–Товариство)
до приватного підприємства “Імпалс” (далі -
Підприємство)
ПП Єлісєєва А.В.
Про стягнення 1068 177,5грн.
за участю представників:
позивача: Терлецька О.О.;
відповідача: Комарницький С.І.;
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулося до господарського суду Волинської області
з позовною заявою до Підприємства про стягнення 1 068 177,50грн.
збитків, у зв’язку з неналежним виконанням умов договорів
зберігання.
Рішенням господарського суду Волинської області від 17.06.2004
року (суддя Шума М.С.) позов задоволено повністю, стягнуто з
Підприємства на користь Товариства 1 068 177,50грн. та судові
витрати.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 7-
15.09.2004 року (судді Д.Новосад, О. Михалюк, Г. Мельник)
рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Підприємство звернулось до господарського суду Волинської
області з заявою про перегляд рішення господарського суду
Волинської області за нововиявленими обставинами.
Ухвалою місцевого господарського суду від 19-26.01.2005 року
рішення в даній справі залишено без змін.
Під час розгляду справи в апеляційній інстанції, ухвалою
Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2005 року
залучено до участі у справі в якості відповідача ПП Єлісєєва
А.В.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
5.05.2005 року (судді Кузь В.Л., Юркевич М.В., Городечна М.І.)
ухвалу від 19-26.01.2005 року скасовано; заяву про перегляд
рішення за нововиявленими обставинами задоволено, рішення від
17.06.2004 року скасовано, прийнято нове рішення: позов
задоволено, стягнуто з ПП Єлісєєва А.В. на користь Товариства
918 177,50грн. основного боргу та судові витрати.
Товариство звернулося з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України, в якій просить постанову
апеляційного господарського суду скасувати, оскільки ним
порушені норми матеріального права та залишити в силі рішення
від 17.06.2004 року та ухвалу від 19-26.01.2005 року місцевого
господарського суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали на предмет їх
юридичної оцінки апеляційним господарським судом, колегія суддів
встановила, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
22.08.2003 року між Товариством, як власником та Підприємством,
як зберігачем, укладено договір зберігання за № 22/0804-34/1/237-
03, відповідно до якого власник зобов’язується поставити зерно
на зберігання та оплатити послуги по прийманню, відвантаженню,
зберіганню та ін., зберігач зобов’язується прийняти продукцію в
кількості 10 000 тон, проводити роботи, пов’язані з якісним
збереженням зерна та відпустити Продукцію з дозволу власника.
Дія вказаного договору встановлена до 31.12.2003 року.
На виконання умов договору зберігання, Товариством
протягом.12.2003 року передано зерно пшениці продовольчої 2
973,715тон та виписана квитанція № 321583 від 30.12.2003 року.
2.01.2004 року між Товариством та Підприємством укладено договір
№ 01/01-04 на надання послуг по прийманню, очистці, сушці,
зберіганню та відпуску зерна і насіння олійних культур,
відповідно до якого Товариство передало, а Підприємство прийняло
на зберігання до 1.07.2004 року пшеницю продовольчу 3кл.
3000тон.
Відповідно до п. 2.1.10 Договору Товариство не пізніше, ніж за 3
календарних дні до дня повернення Підприємством
сільгосппродукції у письмовій формі звертається до Зберігача з
вимогою про повернення сільгосппродукції, вказуючи кількість
сільгосппродукції, що підлягає поверненню, з найменуванням
транспорту, та вказуючи номерні знаки, а також особу, на адресу
якої має бути відвантажена сільгосппродукція.
Господарськими судами встановлено, що станом на 1.03.2004 року
залишки пшениці 3 класу в кількісному обсязі становили 2
152,040тон, а нестача становила 821,675тон.
Судом спростовані доводи відповідача, що відпуск 821,675тон
пшениці проведено підставно, враховуючи довіреність, видану
Товариством гр. Єлісєєву А.В., оскільки останньою довірялось
проводити всі дії пов’язані лише з відгрузкою, прийманням та
зберіганням імпортної пшениці, яка зберігається на елеваторі та
належить Товариству, а не відпуском зерна. Згідно листа Єлісєєва
А.В. від 24.12.2003 року за № 45 останній розпорядився майном
(зерном пшениці) без відповідного на те дозволу Власника майна
–Товариства.
Отже, приймаючи рішення про стягнення з Підприємства на користь
Товариства 1 068 177,50грн. збитків, господарський суд встановив
наявність вини Підприємства, його протиправні дії (безпідставна
втрата майна) та наявний безпосередній причинний зв’язок між
правопорушенням та заподіянням шкоди.
Підприємство у своїй заяві про перегляд рішення господарського
суду Волинської області від 17.06.2004 року посилається на
результати позапланової перевірки, проведеною ДПА у Волинській
області.
Відповідно до ст. 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало
законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне
значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Розглянувши заяву Товариства, господарським судом підставно
встановлено, що спір про стягнення 1 068 177,50грн. виник в
результаті неналежного виконання Підприємством умов договору №
01/01-04 від 2.01.2004 року на надання послуг по прийманню,
очистці, сушці, зберіганню та відпуску зерна і насіння олійних
культур. Оспорювана сума стягнута на підставі ст. ст. 950, 951
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Істотне значення для справи мають обставини, що пов’язані з
матеріалами справи, яка розглянута господарським судом,
впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, таким
чином, значення для об’єктивного розгляду спору.
Господарським судом підставно зазначено, що оскільки обов’язок
заявника по збереженню і належному поверненню поклажі випливає
лише з зобов’язальних правовідносин, а тому саме в межах цих
правовідносин (договорів зберігання) і мають встановлюватись
обставини по справі.
Враховуючи викладене, місцевим господарським судом дано повну
оцінку обставинам справи та підставно застосовано норми
матеріального та процесуального права.
В порушення ст. 43, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Львівський
апеляційний господарський суд не спростував доводів суду першої
інстанції, неправильно застосував закони та інші нормативно-
правові акти.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про
судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
обґрунтованим визнається
рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення
для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і
правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і
підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому
засіданні.
Постанова вказаним вимогам не відповідає, оскільки в порушення
ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційний господарський суд не
застосував закон. Обмежившись висновком про визнання Товариством
боргу ПП Єлісєєва А.В., змінивши боржника, порушив вимоги ст.
520 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відтак, скасування ухвали місцевого господарського суду є не
обґрунтованим та безпідставним.
За таких обставин, постанова Львівського апеляційного
господарського суду від 5.05.2005 року у цій справі підлягає
скасуванню, а ухвала господарського суду Волинської області від
19-26.01.2005 року - залишенню в силі, як законна та
обґрунтована.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)”
задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
5.05.2005 року у справі № 7/68-38 скасувати.
Ухвалу господарського суду Волинської області від 19-26.01.2005
року у названій справі залишити без змін.
Головуючий суддя О. Шульга
Судді: В. Семчук
Т. Козир