ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2005 Справа N 5/50/11/5
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
СПД Дзюбенко В.Я.
на постанову від 12.04.05 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі № 5/50/11/5 господарського суду Кіровоградської
області
за позовом Приватного підприємця Дзюбенка Володимира
Яковича
до 1.Виконавчого комітету Кіровоградської міської
ради
2.Кіровоградського міського управління
земельних ресурсів
3-тя оcоба на 1.КРЕП № 12, м. Кіровоград
стороні 2.КРЕП № 14
відповідача без
самостійних вимог
Про визнання недійним договору оренди земельної ділянки та
стягнення збитків в сумі 2 096,25 грн.
У справі взяли участь представники
позивача: Шпак Ю.В., дов. ВВТ № 411440 від 22.02.05, Гора І.О.
дов. № 23/11 від 04.01.05
відповідача: не з“явилися
3-ті особи: не з“явилися
Справа розглядалася судами не одноразово.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
19.01.05 у задоволенні позову про визнання недійсним договору
оренди земельної ділянки відмовлено з огляду на безпідставність
доводів позивача щодо укладення договору оренди з порушенням
вимог закону (суддя Скиба Г.М.).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 12.04.05 рішення суду залишено без змін з тих же підставі
(колегія суддів Чоха Л.В. –головуючий, Лисенко О.М., Головко
В.Г.)
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами. позивач звернувся
з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, оскільки
вважає, що вони прийняти з порушенням норм матеріального права:
ст.ст. 19, 42 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та Закону
України “Про підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Суди попередніх інстанцій встановили наступне.
Між сторонами у справі 02.03.01 було укладено договір оренди
земельної ділянки під розміщення магазину, що знаходиться за
адресою м. Кіровоград, вул.К.Маркса, 20. Однак, скаржник вважає,
що оскільки на орендованій земельній ділянці розміщений
4-поверховий житловий будинок № 20, в якому на першому поверсі
знаходиться магазин (який належить на праві приватної власності
позивачу) та що земельна ділянка закріплена і перебуває в
постійному користуванні у КРЕП № 12, якій здійснює управління
житловим будинком і є балансоутримувачем та є державний акт на
право постійного користування землею, то укладенням договору
оренди земельної ділянки сторони порушили ст. 42 Земельного
Кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, яка пов’язує режим постійного
користування землі, на якій розташовані багатоквартирні жилі
будинки, а також належні до них споруди, будівлі та прибудинкові
території, з державною або комунальною власністю тих
підприємств, установ, організацій, до сфери управління яких
належать вказані будинки.
Рішенням Кіровоградської міської ради від 28.04.2000 № 548 було
переведено житлову квартиру до категорії нежитлових та погоджено
приватному підприємцю Дзюбенко В.Я. проведення реконструкції
цієї квартири.
Рішенням Кіровоградської міської ради від 26.12.2000 № 818
погоджено проект відведення та надано приватному підприємцю
Дзюбенко у тимчасове довгострокове користування терміном на 10
років на умовах оренди земельну ділянку під розміщення магазину.
30.03.01 між сторонами було укладено договір оренди земельної
ділянки за № 149.
Суд першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку,
що підстави для визнання недійсним договору оренди відсутні з
огляду на наступне.
Судами встановлено, що державний акт на право постійного
користування земельною ділянкою КРЕП № 12 не видавався. Власники
приватизованих квартир в будинку на вул. К.Маркса, 20 об’єднання
співвласників жила не створювали. Будинок не вибував з володіння
та власності громади міста.
Доводи скаржника про те, що в постанові апеляційна інстанція
безпідставно посилалась на норми Земельного Кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
, що набрав чинності з 01.01.04, колегія суддів до
уваги не приймає. З посиланням на ці норми судом вказано як
повинно було бути оформлене право користування земельною
ділянкою за підприємством що здійснює управління
багатоквартирним жилим будинком, оскільки регулювання цього
питання визначено саме там. Колегія суддів вважає таке посилання
правомірним, оскільки в позовній заяві позивач наполягаю на
тому, що на спірну земельну ділянку існують права третіх осіб,
зокрема КРЕП № 12, що є обтяженням та обмеженням в користуванні
ним цією земельною ділянкою і відповідно до п.п. 5 п. 2 ст. 14
ЗУ “Про оренду землі” ( 161-14 ) (161-14)
є істотною умовою договору
оренди і повинно було бути відображено в договорі.
З огляду на те, що суди попередніх інстанції не встановили прав
третіх осіб на спірну земельну ділянку та треті особи не
подавали до суду заяв про порушення їх прав на неї, - суди
дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для
визнання договору оренди землі недійсним, оскільки при укладенні
спірного договору обмеження та обтяження в її користуванні були
відсутні.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що
рішення та постанова попередніх судових інстанцій прийняті
відповідно встановленим обставинам та діючому законодавству, що
регулює спірні правовідносини і підстави для його скасування
відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу СПД Дзюбенко В.Я. залишити без задоволення,
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 12.04.05 у справі № 5/50/11/5 господарського суду
Кіровоградської області –без змін.
Головуючий, суддя В.Овечкін
С у д д і Є. Чернов
В. Цвігун