ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2005 Справа N 3/10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузьменка М.В., Васищака І.М., Палій В.М., за
участю представників позивача -С.Дробишева (дов. від 08.12.04)
та третьої особи - Т. Бойко (дов. від 24.03.04), розглянувши у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з
обмеженою відповідальність “Українська видавничо-поліграфічна
компанія “ЕксОб” на постанову від 20.05.2005 року Київського
апеляційного господарського суду у справі № 3/10 за позовом
товариства з обмеженою відповідальність “Українська видавничо-
поліграфічна компанія “ЕксОб” до акціонерного товариства
закритого типу “Сільвер Поліграф” про визнання права власності
та за зустрічним позовом акціонерного товариства закритого типу
“Сільвер Поліграф” до товариства з обмеженою відповідальність
“Українська видавничо-поліграфічна компанія “ЕксОб”, третя особа
- відкрите акціонерне товариство комерційний банк “Надра”,
про визнання недійсною додаткової угоди,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 10.03.2005 року господарського суду м. Києва (суддя
В.Хілінська), залишеним без змін постановою від 20.05.2005 року
Київського апеляційного господарського суду, в задоволенні
первісного позову відмовлено з мотивів безпідставності вимог і
задоволено зустрічний позов з визнанням недійсним додаткової
угоди від 30.03.2004 року до договору поставки від 12.09.2001
року.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська видавничо-
поліграфічна компанія “ЕксОб” просить постанову скасувати з
підстав неправильного застосування господарськими судами статей
334, 532 та 664 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, статті 27
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
направити справу на новий розгляд.
Відкрите акціонерне товариство комерційний банк “Надра” проти
доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить
відмовити.
Акціонерне товариство закритого типу “Сільвер Поліграф” право на
подання відзиву на касаційну скаргу не використало і його
представник в судове засідання не з’явився.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступного.
До господарського суду подано позов про визнання з 2.09.2004
року права власності на друкарську машину Komori Sprint S228
серійний номер 1025 і господарськими судами встановлено, що
12.01.2001 року між сторони уклали договір поставки обладнання,
відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю
“Українська видавничо-поліграфічна компанія “ЕксОб” купує, а
акціонерне товариство закритого типу “Сільвер Поліграф”
знаходить та постачає позивачу обладнання, яке було у
використанні. Додатками № № 1 і 2 до договору зазначена
комплектація обладнання - листова офсетна друкарська машина
Komori Sprint S228 та визначена сума договору - 152 736 грн.
Датою поставки вважається дата підписання акта приймання-
передачі обладнання, а строк поставки - 1.02.2004 року (пункти
4.1, 4.3 договору).
Умовами договору поставки не було встановлено моменту, з якого
право власності на обладнання переходить до замовника
(позивача), а тому при вирішенні цього питання суди керуватися
правилами статті 334 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(стаття 128 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
) -
право власності у набувача майна за договором виникає з моменту
передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Переданням майна вважається вручення його набувачеві або
перевізникові, організації зв’язку тощо для відправлення,
пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання
доставки. До передачі майна прирівнюється вручення коносамента
або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.
З матеріалів справи вбачається, що 30.03.2004 року сторони
уклали додаткову угоду № 1, якою змінили умови договору поставки
обладнання, зокрема визначили вартість обладнання та умови
переходу права власності на обладнання - з моменту здійснення
замовником першого платежу відповідно до пункту 3 договору.
Зазначена угода вступає в силу з моменту виконання договору
оренди від 14.01.2002 року та набрання чинності договору оренди
від 30.03.2004 року.
Пунктом 2 додаткової угоди № 1 сторони доповнили договір
поставки пунктом 1.2., відповідно до якого обладнання, яке
підлягає постачанню відповідно до договору поставки від
12.09.2001 року, знаходиться на умовах оренди у дочірнього
підприємства “Експрес-Поліграф”, відповідно до договору оренди
від 30.03.2004 року.
14.01.2002 року між акціонерним товариством закритого типу
“Сільвер Поліграф” (орендодавець) та дочірнім підприємством
“Експресс-Поліграф” (орендар) було укладено договір оренди
обладнання, відповідно до умов якого орендодавець передає
орендарю обладнання, яке не було у використанні, перераховане в
специфікації додатку № 1, який є невід’ємною частиною цього
договору.
Пунктами 2.1 та 2.2 договору оренди обладнання сторони визначили
строк оренди (26 місяців з моменту підписання сторонами акта про
введення обладнання в експлуатацію), а також умову про те, що
орендоване обладнання буде поставлено орендодавцем у строк не
більше 30 днів з моменту підписання цього договору.
В специфікації додатку № 1 до договору оренди зазначається
комплектація обладнання - Komori Sprint S228, яке збігається з
комплектацією обладнання, зазначеного у специфікації додатку № 1
до договору поставки від 12.09.2001 року.
На виконання договору від 14.01.2002 року № 01-140102 акціонерне
товариство закритого типу “Сільвер Поліграф” здійснило 4.02.2002
року пусконалагоджувальні роботи листової офсетної друкарської
машини Komori Sprint S228 серійний номер № 1025, що
підтверджується актом пусконалагоджувальних робіт.
Господарські суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що
предметом оренди по договору оренди від 14.01.2002 року є
листова офсетна друкарська машина Komori Sprint S228 серійний
номер № 1025, а строк дії цього договору встановлювався до
4.04.2004 року.
В подальшому між акціонерним товариством закритого типу “Сільвер
Поліграф” та дочірнім підприємством “Експрес - Поліграф” було
укладено договір від 30.03.2004 року № 1 оренди обладнання,
відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере у
тимчасове володіння та користування листову офсетну друкарську
машину Komori Sprint S228.
З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2004 року між
акціонерним товариством закритого типу “Сільвер Поліграф” та
дочірнім підприємством “Експрес - Поліграф” складено Акт
завершення договірних відносин за договором оренди обладнання
від 14.01.2002 року № 01-140102, яким підтвердили, що визначені
договором оренди зобов’язання сторони виконали в повному обсязі
та у відповідності до умов цього договору і претензій відносно
виконання умов договору не мають.
За таких умов господарські суди дійшли правильного висновку, що
договір оренди обладнання від 30.03.2004 року вступив в силу з
23.04.2004 року.
Після закінчення строку договору оренди від 14.01.2002 року
листова офсетна друкарська машина Komori Sprint S228 від
дочірнього підприємства “Експресс-Поліграф” до акціонерного
товариства закритого типу “Сільвер Поліграф” не передавалася.
Таким чином, додаткова угода № 1 від 30.03.2004 року до договору
№ 01-120901 поставки обладнання від 12.09.2001 року вступила в
законну силу з 23.04.2004 року.
З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням від
2.09.2004 року № 209 позивач перерахував відповідачу 21 000 грн.
згідно договору від 12.09.2004 року № 01-120901 і за цієї умови
господарські суди дійшли правомірного висновку про те, що цей
платіж не є доказом належного виконання позивачем своїх
зобов’язань по сплаті 1/5 частини від узгодженої вартості
обладнання, оскільки її здійснено на підставі договору від
12.09.2004 року, в зв’язку з чим до позивача право власності на
спірне обладнання не перейшло.
При цьому належних та допустимих доказів виконання відповідачем
своїх зобов’язань по поставці спірного обладнання з урахуванням
умов п. п. 4.1 - 4.3 договору поставки обладнання позивач не
надав.
Також господарськими судами встановлено, що 17.02.2004 року між
акціонерним товариством закритого типу “Сільвер Поліграф”
(заставодавець) та відкритим акціонерним товариством
“Комерційний банк “Надра” (заставодержатель) було укладено
договір застави, відповідно до умов якого заставодавець, в
забезпечення виконання зобов’язань за кредитною угодою від
12.02.2004 року № 08/К/2004-840 передав у заставу
заставодержателю листову офсетну машину Komori Sprint S228. Як
зазначено в договорі, предмет застави належить заставодавцю на
підставі договорів купівлі-продажу від 26.11.2002 року та № 15
від 15січня 2002 року.
Матеріали справи свідчать про те, що на момент укладення
договору застави власником спірного обладнання був не позивач, а
відповідач. Відповідно до пункту 2 статті 586 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, статті 17 Закону України “Про заставу”
( 2654-12 ) (2654-12)
, заставодавець має право відчужувати предмет
застави, передавати його в користування іншій особі або іншим
чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо
інше не встановлено договором.
Пунктом 7 договору застави від 17.02.2004 року передбачено, що
заставодавець зобов’язаний отримати письмову згоду
заставодержателя на вчинення дій, пов’язаних із зміною права
власності на предмет застави, а також на здачу предмета застави
в оренду, суборенду, користування тощо. До повного виконання
всіх своїх зобов’язань за кредитним договором заставодавець може
відчужувати предмет застави тільки за наявності у нього
письмової згоди заставодержателя і за умови направлення грошових
надходжень від реалізації на погашення боргу по кредитному
договору. Дії заставодавця, що не відповідають цим
зобов’язанням, правових наслідків не породжують.
Оскільки, при укладенні додаткової угоди від 30.03.2004 року не
було згоди заставодержателя на відчуження спірного обладнання,
яке перебуває в заставі, то оспорювана додаткова угода
суперечить пункту 2 статті 586 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, статті 17 Закону України “Про заставу” ( 2654-12 ) (2654-12)
,
в зв’язку з чим на підставі пункту 1 статей 203, 215 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
вона підлягає визнанню недійсною з
моменту її укладення.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками
господарських судів про те, що вимога про визнання за позивачем
права власності на друкарську машину Komori Sprint S228 серійний
номер № 1025, задоволенню не підлягає.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції,
колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її
обставини були встановлені господарськими судами на підставі
всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів,
висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна
юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-
9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову від 20.05.2005 року Київського апеляційного
господарського суду у справі № 3/10 залишити без змін, а
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
“Українська видавничо-поліграфічна компанія “ЕксОб” без
задоволення.
Головуючий, суддя М.В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій