11/192 Про стягнення 20 056,30 грн. - Текст документа

В травні 2005 року державне підприємство “Придніпровська залізниця” пред’явило в суді позов до відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” про стягнення плати за користування вагонами в листопаді, грудні 2004 року в сумі 20 056,30 грн., пов’язаного з митним оформленням.

В обгрунтування позовних вимог зазначало, що відповідно до ч. 3 ст. 119 Статуту залізниць України (457-98-п) з вантажоотримувачів стягується плата за користування вагонами і контейнерами у випадку затримки вагонів (контейнерів) пов’язаної з митним оформленням.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.07.2005 (суддя Гончаренко С.А.) в позові відмовлено.

Відмовляючи в позові господарський суд виходив з того, що залізниця повинна нараховувати плату за користування вагонами лише після передачі документів вантажоодержувачу з відміткою про видачу вантажу.

В касаційній скарзі Державне підприємство “Придніпровська залізниця” просить скасувати рішення господарського суду в повному обсязі і прийняти нове рішення, посилаючись на порушення ч. 3 ст. 119 Статуту залізниць України (457-98-п) , п. 13 Правил користування вагонами і контейнерами (z0165-99) та п. 7 Правил видачі вантажів (z0862-00) .

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається спір виник щодо стягнення суми за користування вагонами в листопаді, грудні 2004 року які простояли на путях станції Запоріжжя-Ліве у зв’язку з затримкою, пов’язаною з митним оформленням вантажу.

Відповідно до ч. 3 ст. 119 Статуту залізниць України (457-98-п) плата за користування вагонами стягується з вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів) пов’язаної з митним оформленням.

Митне оформлення, згідно ст. 1 Митного кодексу України (92-15) , це виконання митним органом дій (процедур), які пов’язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів.

Тобто, митне оформлення –це така процедура, до якої входить забезпечення та закріплення митницею процедур митного контролю.

Згідно абз. 3 п. 7 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. N 644 (z0862-00) зі змінами та доповненнями, на станціях, де відсутні підрозділи митних органів, перевізні документи для оформлення в митниці тимчасово передаються працівниками станцій одержувачу під розписку в спеціальній книзі, у якій фіксується дата і час одержання документів, а також обов’язок одержувача передати перевізні документи в митний орган і повернути їх станції.

Відповідно до абц. 3 п. 3.10 Порядку взаємодії митниці і залізниць України при переміщенні через митний кордон товарів і інших документів у вантажних залізничних поїздах, затвердженого Наказом Державної митної служби України і Міністерства транспорту України від 28.05.2004 року N 399/442 (z0766-04) , за відсутності на станції призначення такого підрозділу митниця призначення та залізнична станція погоджують окремий порядок повідомлення й передання документів залежно від місцевих умов, який відображається в Технологічному процесі роботи станції.

Пунктом 3 Технологічної схеми взаємодії Запорізької митниці і Запорізької дирекції залізничних перевезень від 02.08.04 № 336/167 встановлений порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів (вантажів) під час увезення на митну територію України.

Транспортні засоби з товаром, вантажем, що прибули на станцію призначення й перебувають під митним контролем, розміщуються на колії станції та перебувають під охороною залізниці.

Про прибуття товару (вантажу) посадова особа станції призначення повідомляє Запорізьку митницю та вантажоодержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ої години наступного робочого дня, при цьому для митниці зазначаються відомості про найменування станції призначення та вантажоодержувача, номери вагонів (контейнерів), номери перевізних документів, номери ДКД, найменування та кількість вантажу.

Враховуючи специфіку вантажообігу станції “Запоріжжя-Ліве” порядок повідомлення митниці про прибуття товару (вантажу) визначається окремим порядком в Технологічному процесі роботи станції.

Згідно п. 3.4 цієї схеми ДКД, перевізні і супровідні документи для оформлення в митниці передаються працівниками станцій уповноваженому представнику одержувача, під розписку в спеціальній книжці, в якій фіксується дата і час одержання документів, а також зобов’язання одержувача передати ДКД, перевізні і супровідні документи в митницю.

Таким чином, враховуючи відсутність митниць на станціях призначення у зоні діяльності підрозділів Запорізької митниці, вантажоодержувачів зобов’язали робити передачу документів у митницю призначення, що виключає можливість доставку товарів (вантажів) у митницю призначення.

Згідно п. 3.6 Технологічної схеми, вантажі які перевозяться під митним контролем, не можуть бути видані без дозволу митних органів, але абз.2 цього пункту допускає подачу транспортних засобів з товарами (вантажами) на під’їзні колії без проставлення на перевізних документах підпису й відбитків особистої номерної печатки посадової особи Запорізької митниці за умови перебування цих товарів (вантажів) під охороною (отримувача) за зверненням вантажоодержувача, що відповідачем не робиться заради заощадження коштів по платі за користування вагонами.

Отже, затримка на коліях станції імпортних вантажів до того моменту, поки представники ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, згідно п.п. 3.5, 3.6, 3.7 зазначеної схеми, не повернуть станції перевізні документи з дозволом митниці на видачу вантажу вантажоодержувачу.

Висновок господарського суду про те, що у разі проведення митного контролю, дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій, та лише з цього моменту повинна нараховуватися плата за користування вагонами є необґрунтованим, оскільки ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” забирає вагони на свою колію та з цього моменту згідно Статуту залізниць сплачує плату незалежно від того чи були вагони під митним оформленням чи ні, повне митне оформлення відповідач здійснює після 2-3 діб з моменту здачі на станцію відвантажених вагонів.

Відмовляючи в позові, господарський суд на зазначене уваги не звернув і не навів ніяких обґрунтувань чому він не застосував до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 119 Статуту залізниць України (457-98-п) .

Враховуючи наведене, постановлене господарським судом рішення не можна визнати законним, а тому воно підлягає скасуванню.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати на пункт 14 договору від 15.04.2003 № ПР/МД-03-3/1/НЮ про експлуатацію залізничної під’їзної колії яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, укладений між сторонами, при цьому суду необхідно звернути увагу п. 13 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (z0165-99) , зі змінами та доповненнями, і вирішити спір у відповідності з вимогами закону і обставинами справи.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства “Придніпровська залізниця” задовольнити частково.

Рішення від 18.07.2005 господарського суду Запорізької області у справі № 11/192 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.