ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2005                                  Справа N 2/181-2374

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого      Овечкіна В.Е.,

суддів:          Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за участю представників:

позивача         - Барна О.С.,

відповідача      - не з’явився,

третьої особи    - не з’явився,

розглянувши у відкритому 

судовому засіданні       

касаційну скаргу         Нагірянської сільської ради

на постанову             від 12.01.2005 Львівського

                         апеляційного господарського суду

у справі                 № 2/181-2374

за позовом               Нагірянської сільської ради

до                       Чортківської районної ради

(третя особа –           Фінуправління Чортківської

                         райдержадміністрації)

Про   часткове  скасування  рішення  відповідача  №  95   від

07.02.2003

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням   господарського   суду  Тернопільської   області   від

06.07.2004   в   позові   відмовлено  з  мотивів   відповідності

оспорюваного   рішення   районної   ради   чинному    бюджетному

законодавству.

Постановою  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від

12.01.2005 рішення скасовано, провадження у справі припинено  на

підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального  кодексу

України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         у зв'язку з непідвідомчістю  господарським

судам   спорів   про   скасування   рішень   органів   місцевого

самоврядування.

Нагірянська  сільська рада в поданій касаційній  скарзі  просить

рішення  та  постанову скасувати, оскільки вважає,  що  статтями

100-107 Бюджетного Кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
         передбачено умови

здійснення  міжбюджетних трансфертів між районним та  сільськими

бюджетами  зокрема.  Але  жодним  чином  не  вказано  про  право

районної   ради   чи  райдержадміністрації  вилучати   кошти   з

сільського бюджету до районного у безспірному порядку,  оскільки

дані  міжбюджетні  відносини  повинні  ґрунтуватися  на  засадах

взаємної згоди.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет

правильності  застосування  судом  апеляційної  інстанції   норм

процесуального  права  та  заслухавши  пояснення  присутнього  у

засіданні  представника позивача, дійшла висновку, що  касаційна

скарга  підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню

без змін.

Припиняючи  провадження  у  справі  суд  апеляційної   інстанції

виходив  з  того,  що  сільською  радою  пред'явлено  позов  про

часткове  скасування  рішення  Чортківської  районної  ради  від

07.02.2003  №  95  “Про  районний бюджет  на  2003  рік”,  однак

відповідно  до  ст.  12  Господарського  процесуального  кодексу

України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарським судам підвідомчі лише  спори

про  визнання недійсними актів органів місцевого самоврядування,

зокрема, рішень місцевих рад.

Колегія погоджується з висновком суду з огляду на таке.

Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування

в  Україні”  ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
         акти органів місцевого самоврядування

можуть  бути  визнані  незаконними  (недійсними)  з  мотивів  їх

невідповідності  чинному законодавству  України.  Відповідно  до

ч.  2 ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         органи державної

влади,  в  тому числі і органи судової влади, зобов'язані  діяти

лише   на  підставі,  в  межах  повноважень  та  у  спосіб,   що

передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
          та законами України.

Чинний  Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12  ) (1798-12)
        

не   відносить  до  юрисдикції  господарських  судів  спори  про

скасування актів органів місцевого самоврядування. Районна  рада

може скасувати своє рішення в разі принесення протесту прокурора

на  це  рішення. Колегія відхиляє також викладені  у  касаційній

скарзі вимоги скаржника визнати частково недійсним оспорюване

рішення,  оскільки  згідно імперативних вимог  ч.  3  ст.  111-7

Господарського  процесуального кодексу України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          у

касаційній  інстанції не приймаються і не розглядаються  вимоги,

що  не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Скаржник

не позбавлений права пред’явити відповідний позов.

За   таких   обставин,  колегія  суддів  дійшла   висновку   про

правомірність   застосування   судом   першої   інстанції   норм

процесуального  права  при прийнятті оскаржуваної  постанови  та

відсутність підстав для її скасування.

Враховуючи  викладене та керуючись ст. ст. 111-5, 111-9  –111-11

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий

господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від

12.01.2005 у справі № 2/181-2374 залишити без змін, а касаційну

скаргу Нагірянської сільської ради –без задоволення.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді:            Є. Чернов

                  В. Цвігун