05-5-6/4215 Про стягнення 1 063 588,21грн., - Текст документа

Ухвалою господарського суду м. Києва від 4.05.2005 року (суддя С.Ковтун), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2005 року (судді В.Корсак, П. Авдеєв, Н.Коршун) повернуто позовну заяву акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на підставі пункту 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

В касаційній скарзі акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго”, не погоджуючись з прийнятими по справі судовими актами, просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права.

В справі оголошувалась перерва з 27.10.2005 р. до 03.11.2005 р. Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та перевіривши правильність застосування господарським судом м. Києва та Київським апеляційним господарським судом норм процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав. Доповідач –Стратієнко Л.В.

Порядок повернення судом позовної заяви без розгляду регламентується статтею 63 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , яка містить вичерпний перелік підстав, які тягнуть за собою повернення позовної заяви. Зокрема, відповідно до пункту 4 частини першої зазначеної статті суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” при поданні до суду позовної заяви надала платіжне доручення від 25.02.2005 року № 2026 про сплату державного мита в сумі 1 700 грн.

Разом з тим, Законом України від 25.03.2005 року № 2505-IV “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” (2505-15) та деяких інших законодавчих актів України, було збільшено розмір державного мита, що підлягає сплаті при поданні позову майнового характеру до господарських судів, а саме у розмірі одного відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки позовна заява подавалась після набрання чинності цим законом, господарський суд м. Києва дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 3 частини 1 статті 57 ГПК України (1798-12) , та ухвалою від 4.05.2005 року правомірно повернув її на підставі пункту 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Таким чином, посилання скаржника на неправильне застосування господарським судом м. Києва та Київським апеляційним господарським судом норм процесуального права при прийнятті судових актів є безпідставними.

При цьому не приймаються до уваги посилання скаржника на інформаційний лист Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 01-8/341 (v_341600-05) , в якому вказано, що якщо державне мито сплачене до 31.03.2005 року, а позовну заяву прийнято господарським судом після цієї дати, перерахунок сплаченої суми державного мита не здійснюється, оскільки інформаційні листи Вищого господарського суду України не є джерелами законодавства та господарського права і не є обов’язковими для застосування.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду м. Києва від 4.05.2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2005 року у справі № 05-5-6/4215 залишити без змін, а касаційну скаргу акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” - без задоволення.