8/3316 Про стягнення 2135,10 грн., - Текст документа

У листопаді 2004 року позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до відповідача про стягнення 2135,10 грн., посилаючись на те, що грошові кошти, сплачені як санкція за перевищення граничних рівнів електроспоживання підлягають поверненню у зв’язку зі сплатою без достатньої правової підстави.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 18.01.2005 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 16.06.2005 року позов задоволений.

У касаційній скарзі ВАТ “ЕК “Житомиробленерго” просить вказані судові рішення скасувати, як прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позову, господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція виходив з того, що сторони в договорі не передбачили строки доведення граничних величин споживання електроенергії як договірних величин, а відповідач повідомленням про коригування граничної величини електроспоживання в односторонньому порядку доповнив і змінив договір, що є недопустимим.

Тому, суд вважав, що відповідач безпідставно застосував до позивача санкції у вигляді 5-кратної вартості спожитої понад ліміт електроенергії.

Проте, з вказаними висновками господарських судів погодитись не можна враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 9.09.2003 року між ВАТ “ЕК “Житомиробленерго” в особі Новоград-Волинського РЕМ та ВАТ “Житомир-Авто” в особі філіалу ВКЦ “Новоград-Волинський-Авто” було укладено договір № 128 на постачання електричної енергії відокремленому підрозділу товариства “Житомир-Авто”. Даний договір від імені споживача був підписаний директором ВАТ “Житомир-Авто” - В.В.Деркач.

Пунктом 1 договору сторони визначили, що енергопостачальна організація постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до пп. 2.2.3 договору позивач зобов'язувався своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі. Розрахунковим періодом вважається період з 16 числа по 15 число включно і вказаний період прирівнюється до календарного місяця. Підпунктом 4.2.2 договору передбачено, що у випадку споживання електроенергії та потужності понад кількість, обумовлену розділом 5 цього договору за відповідний період при одно-, дво- чи тризонній системі обліку, споживач сплачує енергопостачальній організації п'ятикратну вартість електроенергії та потужності витраченої понад обумовлений даним договором обсяг електроенергії та потужності.

Крім того, відповідно до п. 5.2 даного договору договірні (граничні) величини потужності доводяться енергопостачальною організацією до відома споживача письмовим повідомленням, що є невід'ємною частиною цього договору, не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду. За підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії коригується постачальником електроенергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії та відповідно здійснюються коригування договірної величини рівня електричної потужності.

В додатку до договору № 1 споживачу на серпень 2004 року доведено кількість електроенергії 5000кВт/год., а фактично філією товариства було спожито І941кВт/год. на суму 644,03 грн. Енергопостачальною організацією 22.08.2004 року було виписано рахунок № 5787 на оплату за активну електроенергію за серпень 2004 року із зазначенням терміну оплати 5 діб. Проте, даний рахунок оплачено позивачем 02.09.2004 року, що підтверджується платіжним дорученням № 1245.

1.09.2004 року товариством “ЕК “Житомиробленерго” виписано повідомлення про коригування граничних величин електроспоживання № 258 на серпень 2004 року з посиланням на п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам та скориговано граничну величину споживання електроенергії до рівня фактично оплаченої за місяць величини її споживання - до 0 кВт/год. 31.08.2004 року енергопостачальною організацією виписано рахунок № 128 за серпень місяць 2004 року - санкцію за перевищення граничних рівнів електроспоживання за цей місяць на суму 2135 грн. 10 коп. Даний рахунок позивачем було оплачено платіжним дорученням № 1627 від 03.11.2004 року в день, коли його було відключено від електропостачання.

Розглядаючи даний спір та приймаючи рішення у справі, господарські суди не врахували положення вимог ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (575/97-ВР) у відповідності до якої споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п’ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. Частина 7 ст. 27 зазначеної статті встановила, що порядок застосування цієї санкції визначається КМУ.

В межах, наданих Законом Кабінету Міністрів України прав, було розроблено та затверджено “Порядок постачання електричної енергії споживачам” (475-2002-п) , затверджений постановою № 475 від 09.04.2002 року. Цей Порядок (475-2002-п) є обов'язковим до застосування. У відповідності до абзацу 2 пункту 11 Порядку (475-2002-п) гранична договірна величина споживання електроенергії коригується енергопостачальником щомісячно по закінченні розрахункового періоду до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії. Відкоригована величина доводиться відповідним письмовим повідомленням у відповідності до затвердженого КМУ Порядку (475-2002-п) .

Відповідно до пункту 13 Порядку (475-2002-п) , споживачі електричної енергії несуть відповідальність за перевищення встановлених як договірних граничних величин споживання електричної енергії та потужності згідно з ч. ч. 3, 6 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (575/97-ВР) . На величину перевищення нараховується санкція у вигляді 5-кратної вартості спожитої, але не оплаченої у встановлений строк електроенергії.

На виконання вказаних умов, відповідач направив позивачу повідомлення про коригування договірної величини електроспоживання до рівня фактично оплаченої за серпень 2004 року до 0 кВт. год.

За вказаних обставин, суд вважає, що висновки господарських судів в тому, що позивач не перевищував договірну величину споживання електричної енергії визнати законними і обгрунтованими не можна.

Тому, прийняті попередніми інстанціями рішення господарських судів підлягають скасуванню.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене та відповідно до вимог закону вирішити спір. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

1.Рішення господарського суду Житомирської області від 18.01.2005 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 16.06.2005 року скасувати, частково задовольнивши касаційну скаргу.