ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
27.09.2005                                          Справа N 1/66
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді  Шульги О.Ф.
                    Семчука В.В.
                    Козир Т.П.
розглянувши         закритого акціонерного товариства фінансова
касаційні скарги    група “Страхові традиції”
                    акціонерного банку “Український Бізнес Банк”
на рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2005
року
у справі  № 1/66
за позовом          Акціонерного банку “Український Бізнес Банк”
                    (далі –Банк)
до                  закритого акціонерного товариства Фінансова
                    група “Страхові традиції” (далі - Товариство)
 
Про   стягнення суми страхового відшкодування 291 600грн.
 
за участю представників:
позивача: Міщук Н.С.;
відповідача: Лясков А.О.;
 
                           ВСТАНОВИВ:
 
Банк  звернувся  з  позовом  до Товариства  про  стягнення  суми
страхового відшкодування 291 600грн.
 
Рішенням  господарського суду Донецької області  від  16.05.2005
року  (суддя  Азарова  З.П.)  позов Банку  задоволено  частково;
стягнуто з Товариства на користь Банку страхове відшкодування  в
сумі 114 975грн. та судові витрати.
 
Товариство   звернулося   з   касаційною   скаргою   до   Вищого
господарського  суду України, в якій просить  рішення  місцевого
господарського  суду  скасувати,  оскільки  ним  порушені  норми
матеріального права та відмовити в задоволенні позову.
 
Банк   в  своїй  касаційній  скарзі  просить  рішення  місцевого
господарського суду скасувати та задовольнити позов.
 
Заслухавши  пояснення представників сторін,  обговоривши  доводи
касаційної  скарги, перевіривши наявні матеріали на  предмет  їх
юридичної оцінки господарським судом, колегія суддів встановила,
що  касаційна  скарга  Товариства  не  підлягає  задоволенню,  а
касаційна скарга Банку підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
3.12.2003    року    між    акціонерним   банком    “Донеччина”,
реорганізованого в акціонерний банк “Український Бізнес Банк” та
товариством   з  обмеженою  відповідальністю  “Інтра”   укладено
Договір  №  155, відповідно до якого Банк надав  ТОВ  “Інтра”  в
тимчасове користування короткостроковий кредит в формі кредитної
лінії для купівлі моніторів та комплектуючого обладнання на суму
648   000грн.   згідно   графіку  (ч.  1.1   Договору).   Кредит
забезпечується  заставою обладнання. ТОВ “Інтра”  зобов’язується
повернути  кошти відповідно до встановленого графіку зі  строком
погашення  до  2.08.2004 року та сплатити 25  відсотків  річних.
Додатковою угодою від 9.04.2004 року вказаний графік  змінено  і
встановлено строк повернення кредиту до 31.12.2004 року.
 
3.12.2003 року між Банком та Товариством укладено договір  КР  №
02 добровільного страхування кредиту, об’єктом страхування якого
встановлено  майнові  інтереси Банку внаслідок  невиконання  ТОВ
“Інтра” своїх обов’язків, передбачених кредитним договором № 155
від 3.12.2003 року.
 
Страховим  випадком  є  факт понесення  збитків  страхувальником
внаслідок  невиконання (неналежне виконання) позичальником  (ТОВ
“Інтра”)  своїх обов’язків, передбачених кредитним договором,  а
саме  неповернення або часткове неповернення позичальником  (ТОВ
“Інтра”) кредиту у встановлені строки.
 
Як  встановлено господарським судом, 14.04.2004 року між  Банком
та  Товариством укладено додаткову угоду до Договору страхування
враховуючи додаткову угоду до кредитного договору від  9.04.2004
року,  якою встановлено наступний графік повернення ТОВ  “Інтра”
грошових  коштів  Банку: травень-червень по 34 650грн.,  липень-
серпень по 49 500грн., вересень-жовтень по 64 350грн., листопад-
грудень по 99 000грн..
 
Відповідно   до  ст.   21  Закону   України  “Про   страхування”
( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
        , ст. 989 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         страхувальник (Банк)
зобов’язаний  повідомити  страховика (Товариство)  про  настання
страхового випадку у строк, встановлений договором.
 
Пунктом  5.2.13 Договору добровільного страхування  передбачено,
що страхувальник зобов’язався повідомити страховика при настанні
страхового  випадку  протягом 3-х робочих днів  з  дня  настання
страхового  випадку, подати протягом 15 днів заяву  про  виплату
страхового відшкодування.
 
Господарським  судом  дано  оцінку  заявам  Банку  про   виплату
страхового відшкодування та встановлено наступне.
 
Оскільки позичальником (ТОВ “Інтра”) не повернуто Банку  частину
кредитних  коштів,  тому  Банк заявами  від  02.11.04,  3.12.04,
05.01.05. повідомив страховика (Товариство) про страхові випадки
на суму 64 350грн., 99 000грн., 99 000грн.
 
Стаття  991  ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , ст. 26 Закону  України  “Про
страхування”   ( 85/96-ВР  ) (85/96-ВР)
        ,  частина  8  Договору   КР№   002
добровільного  страхування кредиту передбачають випадки  відмови
страховика від здійснення страхової виплати.
 
Враховуючи,  що господарським судом встановлено те  що  позивач:
досліджував фінансовий стан позичальника, наявність пред’явлення
вимог   по  сплаті  боргу  позичальником,  проведення  перевірок
наявності  заставленого майна, тому вказані дії Банку  не  можна
вважати такими, що спрямовані на настання страхового випадку,  а
навпаки,  лише підтверджують намагання позивача зобов’язати  ТОВ
“Інтра” виконати умови кредитного договору № 155.
 
Відповідно  до ст. 990 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         страховик  здійснює
страхову  виплату відповідно до умов договору на підставі  заяви
страхувальника   (його   правонаступника)   або   іншої   особи,
визначеної договором, і страхового акту.
 
Господарський  суд  підставно  прийшов  до  висновку,  що   сума
страхового  відшкодування складає 229  950грн.  (64  350грн.  за
жовтень  2004  року  + 99 000грн. за листопад  2004  року  +  99
000грн. за грудень 2004 року –32400грн. франшизи).
 
Оскільки ні Законом України “Про страхування” ( 85/96-ВР  ) (85/96-ВР)
        ,  ні
нормами   ЦК   України  ( 435-15  ) (435-15)
        ,  ні  Договором   КР№   002
добровільного  страхування кредиту не  передбачено  перекладення
обов’язків  страховика  (Товариства) на страхувальника  (Банку),
тому  рішення  господарського суду підлягає зміні,  а  касаційна
скарга Банку задоволенню.
 
Доводи,   викладені   Товариством   в   касаційній   скарзі   не
спростовують  вищевикладене, у зв’язку з чим не заслуговують  на
увагу.
 
Керуючись   ст.ст.   111-5,   111-7,  111-9-111-11Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу  закритого акціонерного  товариства  фінансова
група “Страхові традиції” залишити без задоволення.
 
Касаційну  скаргу акціонерного банку “Український  Бізнес  Банк”
задовольнити.
 
Рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2005
року змінити.
 
Позов  акціонерного банку “Український Бізнес Банк” задовольнити
частково, стягнути з закритого акціонерного товариства Фінансова
група   “Страхові   традиції”  на  користь  Акціонерного   банку
“Український  Бізнес Банк” 229 950грн. страхового відшкодування;
2  299,50грн.  державного  мита та  92,53грн.  за  інформаційно-
технічні послуги. В іншій частині рішення залишити без змін.
 
Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.
 
Головуючий суддя   О. Шульга
 
Судді:             В. Семчук
 
                   Т. Козир