ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2005 Справа N 40/276-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.-доповідача,
суддів : Грека Б.М.,
Стратієнко Л.В.,
за участю повноважних представників:
позивача -
відповідача -
розглянувши у відкритому Дочірнього підприємства “Житлово-
судовому засіданні експлуатаційне управління” концерну “ЧЗ-
касаційну скаргу Холдинг”
на постанову від 28.04.2005 року
Харківського апеляційного господарського суду
у справі № 40/276-04
за позовом Дочірнього підприємства “Житлово-
експлуатаційне управління” концерну
“ЧЗ- Холдинг”
до Харківської облдержадміністрації,
Державного казначейства в Харківській
області
Про стягнення 16293, 73 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.12.2004
року позов задоволений. Стягнуто з Харківської
облдержадміністрації на користь позивача 44969, 24 грн. дотації,
судові витрати.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
28.04.2005 року рішення господарського суду скасовано. В позові
відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить вказану постанову суду
скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній
фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування
апеляційним господарським судом, при прийняті оскаржуваної
постанови, норм матеріального права, суд вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, дочірнє підприємство житлово-
експлуатаційне управління концерну "ЧЗ-Холдинг" надає послуги,
пов'язані з утриманням будинків та прибудинкової території.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року
“Про встановлення повноважень органів виконавчої влади і
виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)”
( 1548-96-п ) (1548-96-п)
постанови Кабінету Міністрів України від
22.06.1998 року № 939 “Про вдосконалення системи державного
регулювання розміру квартирної плати та плати за утримання
будинків і прибудинкових територій” ( 939-98-п ) (939-98-п)
, розмір
квартирної плати та тарифи на послуги водопостачання,
теплопостачання, водовідведення, що надаються населенню та
граничні норми рентабельності на житлово-комунальні послуги для
всіх груп споживачів встановлюються обласною державною
адміністрацією за погодженням з органами місцевого
самоврядування. На виконання вказаних постанов Кабінету
Міністрів України, Харківська обласна державна адміністрація
прийняла розпорядження від 28.04.1999 року № 344, яким за
погодженням з органами самоврядування міст Харкова, Ізюму,
Куп'янська, Лозової, Люботина, Первомайського, Чугуєва
затверджені тарифи на послуги водопостачання, теплопостачання,
водовідведення, що надаються населенню, та граничні норми
рентабельності на житлово-комунальні послуги для всіх груп
споживачів.
Розглядаючи справу, апеляційний господарський суд дійшов
правильного висновку, що Закон України “Про житлово-комунальні
послуги” від 24.06.2004 року ( 1875-15 ) (1875-15)
, який регулює порядок
формування та затвердження цін (тарифів) на житлово-комунальні
послуги не розповсюджується на правовідносини, які існували в
січні 2004 року та не містить інших підстав, за наявності яких
можливе відшкодування з відповідного місцевого бюджету.
Крім того, згідно з п. 6.4 Статуту позивача прибуток, який
залишився після сплати податків та інших платежів до бюджету
(чистий прибуток) надходить до розпорядження Концерну.
Керівництво Концерну сумісно з начальником ЖЄУ визначає і
затверджує порядок використання чистого прибутку.
Відповідно до п. 6.3 доповнень та змін до Статуту позивача,
дочірнє підприємство здійснює господарську діяльність від свого
імені в інтересах засновника на підставі госпрозрахунку.
До виключних повноважень засновника відноситься затвердження
річних результатів діяльності дочірнього підприємства,
затвердження звітів ревізійної комісії, порядку розподілу
прибутку, визначення порядку покриття збитків.
Отже, виходячи з змісту Статуту і доповнень та змін до нього,
позивач не наділений правом самостійного розпорядження
прибутком.
За таких обставин, суд вважає, що суд апеляційної інстанції
правильно прийшов до висновку про безпідставність посилань
місцевого суду в рішенні на наявність зобов’язання органів
місцевого самоврядування про надання суб’єктам підприємництва
дотації, в силу ч. 6 ст. 191 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Виходячи з викладеного, постанова апеляційної інстанції
відповідає обставинам справи та вимогам закону, тому її
необхідно залишити без змін.
Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, суд вважає
необгрунтованими, оскільки вони не відповідають нормам діючого
законодавства, що регулює дані правовідносини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
28.04.2005 року залишити без змін, а касаційну скаргу Дочірнього
підприємства “Житлово-експлуатаційне управління” концерну “ЧЗ-
Холдинг” - без задоволення.
Головуючий Дерепа В.І.
С у д д і: Грек Б.М.
Стратієнко Л.В