ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2005 Справа N 25/36-05-1326
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Чабана В.В.
суддів : Козир Т.П. , Шульги О.Ф.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
Української державної Кострюков В.І., Джяутов В.В.
інноваційної компанії
в особі Одеського
регіонального
відділення
ТОВ “Житлово- не з’явився
будівельного
товариства
“Совіньйон”
розглянувши касаційну Української державної інноваційної компанії
скаргу в особі Одеського регіонального відділення
на рішення від 22.04.2005р.
у справі № 25/36-05-1326
господарського суду Одеської області
за позовом Української державної інноваційної компанії
в особі Одеського регіонального відділення
до ТОВ “Житлово-будівельного товариства
“Совіньйон”
Про стягнення
Рішенням господарського суду Одеської області (суддя Малярчук
І.А.) від 22.04.2005р. в позові відмовлено.
Українська державна інноваційна компанія в особі Одеського
регіонального відділення, не погоджуючись з вказаним рішенням
господарського суду, подала касаційну скаргу в якій просить її
скасувати, та прийняти нове рішення. яким позов задовольнити.
За твердженням скаржника, судом першої інстанції не правильно
застосовані норми матеріального та процесуального права, що і
призвело до прийняття помилкового рішення.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача,
Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Українська державна інноваційна компанія в особі Одеського
регіонального відділення звернулась до господарського суду
Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою
відповідальністю “Житлово-будівельного товариства “Совіньйон”
про стягнення 2 455 682 грн. 74 коп. боргу.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач стверджує, що згідно умов
договору поруки від 05.01.2000р., укладеного між Одеським
регіональним відділенням Державного інноваційного фонду
(правонаступником якого є позивач) та ТОВ “Житлово-будівельного
товариства “Совіньйон”, відповідач прийняв на себе зобов’язання
по поверненню позики на загальну суму 2 350 000 грн., однак
своєчасно їх не виконав. Так, за підрахунками позивача, з ТОВ
“Житлово-будівельного товариства “Совіньйон” на його користь
слід стягнути 2 350 000 грн. боргу та 105 682 грн. 74 коп. пені.
Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд,
дослідивши подані у справі докази та заслухавши представників
сторін, встановив, що позивачем пропущено строк позовної
давності, встановлений ст. 71, 72 та ст. 194 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
для звернення з позовом за договором поруки. За таких обставин,
враховуючи, що позивач не навів поважних причин пропуску строку
позовної давності. суд, з посиланням на ст. 80 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, в позові відмовив.
Вказані висновки місцевого господарського суду відповідають
вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, тому колегія
Вищого господарського суду України не вбачає підстав для
задоволення касаційної скарги.
Що стосується законності ухвали про залишення позову без
розгляду у справі № 3/334-03-10294, на яку в касаційній скарзі
та позовній заяві посилається позивач, то зазначена обставина не
є предметом розгляду у цій справі, тому не може бути прийнята
судом до уваги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-
12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2005р. у
справі № 25/36-05-1326 залишити без змін, а касаційну скаргу
Української державної інноваційної компанії в особі Одеського
регіонального відділення –без задоволення.
Головуючий, суддя В.Чабан
Судді Т.Козир
О.Шульга