ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2005 Справа N 24/10-05-554
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді Дерепи В.І.
суддів : Грека Б.М. –(доповідача у справі),
Стратієнко Л.В.
розглянувши у Відкритого акціонерного товариства
відкритому судовому “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго”
засіданні касаційну
скаргу
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 14.06.05
у справі № 24/10-05-554
господарського суду Одеської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго”
до Науково-дослідного інституту-полігону
мобільної техніки
Про стягнення 24563,44 грн.
за участю представників від:
скаржника Антохіна О.С. (дов. від 23.03.05),
відповідача не з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з
позовом до Науково-дослідного інституту-полігону мобільної
техніки про стягнення 24563,44 грн. за перевищення договірних
величин споживання електричної енергії у березні 2004 р. по
договору № Бл-606 від 04.03.03.
Рішенням господарського суду Одеської області від 08.04.05
(суддя Оборотова О.Ю.) позов задоволено. Рішення мотивовано тим,
що відповідач не виконав зобов'язань за договором з оплати
перевищення договірних величин споживання електричної енергії.
За результатом перегляду справи в апеляційному порядку Одеським
апеляційним господарським судом (колегія суддів у складі:
головуючого-судді Мацюри П. Ф., суддів: Андрєєвої О.С.,
Ліпчанської Н.В.) була винесена постанова від 14.06.05, якою
рішення місцевого господарського суду скасовано, у задоволенні
позову відмовлено. Постанова мотивована тим, що позивач порушив
встановлений КМУ "Порядок постачання електричної енергії
споживачам" № 475 від 09.04.02 ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
, а саме: не
направив належним чином оформлене повідомлення відповідачу про
встановлення скоригованої договірної величини споживання
електричної енергії за березень 2004 р.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими актами, позивач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 14.06.05, рішення
господарського суду Одеської області від 08.04.05 залишити в
силі.
Касаційна скарга мотивована посиланням на порушення судом норм
матеріального та процесуального права, а саме: Постанови КМУ від
09.04.02 № 475 “Про внесення змін до Порядку постачання
електричної енергії споживачам” ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
, приписів Правил
користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ
від 31.07.96 № 28 ( z0417-96 ) (z0417-96)
, Постанови КМУ від 17.08.02 №
1155 “Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку”
( 1155-2002-п ) (1155-2002-п)
, ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами було встановлено, що між сторонами був укладений договір
№ Бл-606 від 04.03.03 про постачання електричної енергії.
Договір було укладено на строк до 31.12.03 (п. 9.7), і він
набрав чинності з дня його підписання та вважається продовженим
на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення
строку не надійде заява від однієї зі сторін про припинення його
дії або перегляд його умов. Заяви або листи однієї з сторін по
договору про відмову від договору, припинення його дії або
перегляд сторонами не надавались. Отже, договір є дійсним і
обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно договору № Бл-606 від 04.03.03 позивач зобов'язався
постачати відповідачу електричну енергію у відповідності з
встановленими даним договором умовами та величинами споживання
електричної енергії, а відповідач сплачувати за спожиту
електричну енергію у строки, які передбачені договором та
додатками до договору.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, в
березні 2004 за договором № Бл-606 від 04.03.03 відповідачем
спожито 27 100 кВт/год. Відповідно до умов укладеного договору
та додатку до нього, відповідач зобов'язаний сплачувати за
електроенергію та потужність, а також вносити інші платежі за
розрахунковий період (з 21-22 числа місяця до такого ж числа
наступного місяця) у термін п'ять днів з моменту отримання
рахунку. Відповідачу був виданий 19.03.04 рахунок № 606 на
оплату спожитої електроенергії, який він повинен був оплатити на
протязі п'яти днів, тобто до 25.03.04. Вищезазначений рахунок
відповідач сплатив 02.04.04 (платіжне доручення № 104).
Пунктом 4.2.1. укладеного договору передбачено, що за
невиконання договірних зобов'язань з оплати платежів споживач
зобов'язаний сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової
ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення
платежів, враховуючи день фактичної оплати. Відповідач 24.06.04
сплатив позивачу пеню за прострочення платежів з оплати спожитої
електроенергії у сумі 23,42 грн. - платіжне доручення № 236
згідно рахунку-фактури № 606/2 від 21.06.04 р.
Згідно з пунктом 11 Порядку постачання електричної енергії
споживачам, затвердженого Постановою КМУ від 09.04.02 №
475 ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
, граничні величини споживання електричної
енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні
величини у терміни, обумовлені договором між місцевою
енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про
ці величини є невід'ємною частиною договору. За підсумками
місяця гранична величина споживання електричної енергії для
споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць
величини її споживання.
Оскільки споживач прострочив термін оплати, то встановлена на
березень 2004 р. договірна величина електроспоживання позивачем
була скоригована до рівня фактично оплаченої, тобто до 0
кВт/год. Як встановлено господарським судом першої інстанції,
відповідачу було надіслано поштою (рекомендованим листом)
відповідне повідомлення, що також підтверджується поштовою
квитанцією від 14.04.04 та реєстром відправлення рекомендованих
листів.
Апеляційний господарський суд спростував факт направлення
відповідачу повідомлення про встановлення скоригованої
договірної величини, мотивуючи свій висновок тим, що при
дослідженні в судовому засіданні журналу вхідної кореспонденції
Науково-дослідного інституту-полігон мобільної техніки не
виявлено запису про надходження вищезазначеного повідомлення до
відповідача. До того ж, у вказаному повідомлені не вказана
адреса, номер вихідної кореспонденції, повне найменування
відповідача, посада особи від Біляївського РЕМ, яка підписала
його та відсутній підпис.
Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України не може
погодитися з таким висновком апеляційного господарського суду,
адже відповідно до приписів статті 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується
на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому
процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Посилання суду на дослідження в судовому засіданні журналу
вхідної кореспонденції відповідача, в якому відсутній запис про
одержання повідомлення, не може бути достатнім підтвердженням
того, що повідомлення взагалі не направлялось, та суперечить
поняттю доказування в господарському процесі. Крім того, Порядок
постачання електричної енергії споживачам ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
не
передбачає будь-яких вимог щодо форми повідомлення про
встановлення скоригованої договірної величини, тому позивачем
був розроблений відповідний бланк повідомлення.
З наведеного вбачається, що місцевим господарським судом було
правомірно ухвалено рішення про задоволення позову, а у
господарського суду апеляційної інстанції були відсутні правові
підстави для його скасування.
Щодо відповідальності за перевищення договірної (граничної)
величини споживання електричної енергії за розрахунковий
період.03.2004 р., передбаченої статтею 26 Закону України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, пунктом 7.27 Правил
користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ
від 31.07.96 № 28 ( z0417-96 ) (z0417-96)
, договором № Бл-606 від 04.03.03,
то місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач
повинен сплатити позивачу п’ятикратну вартість різниці фактично
спожитої і договірної величини. Тому сума санкцій за перевищення
ліміту споживання електричної енергії у березні 2004 р.
становить 24563,44 грн., оскільки: 27100 кВт/год.*(0,2266 грн.
тарифу*4) = 24563,44 грн.
Вищий господарський суд, керуючись пунктом 3 статті 83
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
статтею 233 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, дійшов
висновку про необхідність зменшення суми санкції до 10000,00
грн. Тому судовий акт в частині стягнення суми санкції підлягає
зміні, а в іншій частині –залишенню без змін.
Враховуючи викладене, керуючись пунктом 3 ст. 83, ст.ст. 111-5,
111-7, пунктом 3 частини 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” від 07.07.05 №
21/1143 задовольнити частково. Постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 14.06.05 скасувати, рішення
господарського суду Одеської області від 08.04.05 в частині
стягнення суми змінити, зменшивши її розмір до 10000,00 грн.; в
іншій частині рішення господарського суду Одеської області від
08.04.05 у справі № 24/10-05-554 залишити без змін.
Зобов’язати господарський суд Одеської області видати
відповідний наказ.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко