ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2005 Справа N 16/385
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кочерової Н.О.,
суддів: Рибака В.В.,
Дунаєвської Н.Г.
за участю представників сторін:
від позивача – не з’явились;
від відповідача - Новікова Н.М., Сокурова А.В.;
розглянувши ТОВ “Херсонес”
матеріали
касаційної скарги
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 14.04.2005р.
у справі № 16/385 господарського суду Херсонської
області
за позовом ДП “Ремжилсервіс” ВАТ “Спеціалізована
пересувна механізована колона № 605”
до ТОВ “Херсонес”
Про стягнення суми
В С Т А Н О В И В:
ДП “Ремжилсервіс” м. Нова Каховка звернулось з позовом до ТОВ
“Херсонес” смт. Новоолексіївка про стягнення 89290,48 грн., в
т.ч. основний борг, річні та збитки від інфляції.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги. Просив
стягнути з відповідача 54862,6 грн. основного боргу та 7059,17
грн. річних.
Від решти позовних вимог, стягнення 26361,69 грн. збитків від
інфляції, відмовився. Відмова прийнята судом.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.12.2004
у справі № 16/385 позов задоволено частково.
З відповідача на користь ДП “Ремжилсервіс” стягнуто 54862,6 грн.
основного боргу, 5199,79 річних та відповідні витрати по
держмиту, інформаційно-технічному забезпеченні судового процесу.
В решті позову відмовлено.
Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з
відповідача 26361,69 грн., як збитків від інфляції, припинено.
Рішення суду мотивовано доведеністю позивачем та підтвердженням
матеріалами справи заборгованості відповідача в визначеній
позовом сумі; наявністю правових підстав для зменшення суми
річних до 5199,79 грн., з урахуванням трьохрічного строку
позовної давності; частковою відмовою позивача від позову.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
14.04.2005 зазначене рішення місцевого господарського суду
змінено.
Позов задоволено частково.
З відповідача на користь ДП “Ремжилсервіс” м. Нова Каховка
стягнуто 54862,6 грн. основного боргу, 1050,66 грн. річних та
відповідні витрати по держмиту, інформаційно-технічному
забезпеченні судового процесу.
В іншій частині рішення господарського суду першої інстанції
залишено без зміни.
При цьому апеляційна інстанція прийшла до висновку про
помилковість визначення судом першої інстанції терміну, за який
повинні стягуватись річні в зв’язку з простроченням виконання
грошового зобов’язання; встановив початок перебігу такого строку
з моменту закінчення строку на дачу відповіді на претензію,
оскільки сторонами, при укладенні договору № 6 від.03.2000 року
не був визначений строк оплати виконаних робіт.
У поданій касаційній скарзі ТОВ “Херсонес” смт. Новоолексіївка
просить скасувати рішення та постанову зазначених судових
інстанцій та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у
справі.
При цьому скаржник посилається на наявність факту досудового
врегулювання спору шляхом задоволення заявленої до нього
претензії, що є правовою підставою для застосування судовими
інстанціями п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
; безпідставність відхилення його клопотання
про залучення до участі у справі ВАТ “СПМГ-605” в якості третьої
особи, як засновника позивача і виконавця спірних робіт.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить
залишити без зміни судові рішення у справі з підстав, що
викладені в ньому.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення та заперечення представників відповідача в судовому
засіданні, дослідивши юридичну оцінку судовими інстанціями
обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши
правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права прийшла до висновку про відсутність
правових підстав для задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи, що було також предметом судового дослідження
при апеляційному провадженні у справі, підтверджується наступне.
При укладенні сторонами контракту № 6 від.03.2000 року сторони
не дійшли згоди з його суттєвих умов (договірна вартість робіт,
обсяги (об’єм) робіт та строки їх виконання), в зв’язку з чим
апеляційний суд прийшов до висновку, що цей контракт є
неукладеним та таким,що не створює для сторін цивільно-правових
зобов’язань.
З урахуванням цього виконані позивачем для відповідача підрядні
роботи суд визнав такими, що не пов’язані з цим контрактом.
Фактично позивач здійснив роботи з виготовлення устаткування із
металоконструкцій на протязі.03.2000 р..11.2001 р. на загальну
суму 100252,80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах
справи довідками, підписаними сторонами.
Частиною 2 ст. 151 ЦК Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(що діяв до
01.01.2004) передбачено, що зобов’язання виникають з договору
або інших підстав, вказаних в ст. 4 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
цивільні права та
обов’язки виникають внаслідок подій, з якими закон пов’язує
настання цивільно-правових наслідків.
Ст. 153 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов’язувала сторони узгоджувати
усі суттєві умови зобов’язання. Порядок узгодження суттєвих умов
може бути досягнуто сторонами шляхом укладення як одного
документа (договору), так і шляхом обміну листами, телеграмами
(ст. 41 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
).
В зв’язку з цим апеляційна інстанція дійшла до висновку, що
зазначені довідки підтверджують волевиявлення сторін на
укладення угоди в простій письмовій формі, відповідно до яких
посвідчується факт виконання робіт та відповідно обов’язок
замовника –ТОВ “Херсонес” оплатити їх вартість. При цьому
сторони дійшли згоди з таких суттєвих умов як предмет, обсяги
робіт та їх ціна. Зазначені довідки, з урахуванням їх змісту,
суд визначив як акти виконаних робіт, оскільки останні, як
з’ясувала апеляційна інстанція, не складалися.
Факт виконання та обсяги виконаних робіт підтверджується окрім
того підписаними сторонами актами звірки та визнаною
відповідачем претензією.
На підставі ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов’язання має
виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього
Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності
таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або
інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не
встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги,
кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від
дня пред’явлення вимоги (ст. 165 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
).
Вимогою, пред’явленою позивачем в порядку ст. 165 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, слід вважати претензію від 03.03.2003 за № 301
вхідний штамп ТОВ “Херсонес” за № 14 від 05.03.2003.
Вказану вимогу відповідач мав виконати до 12.03.2003 включно.
Зобов’язання по оплаті відповідач виконав частково, всього на
суму 45390,20 грн. (оригінали документів оглядались судом в
судовому засіданні).
Таким чином суд прийшов до висновку, що заборгованість
відповідача за виконані у 2000-2001 рр. позивачем підрядні
роботи становить 54862 грн. 60 коп.
З урахуванням того, що прострочка платежу відповідача почалася з
13.03.2003 та сума річних за період з 13.03.2003 по 31.08.2004
(кінцева дата заявлена позивачем у позові) становить 1050,66
грн.
Інший термін нарахування позивачем річних визначений апеляційним
судом як необгрунтований.
В частині припинення провадження у справі на підставі п. 4 ст.
80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
про стягнення суми інфляції
апеляційна інстанція правомірно прийшла до висновку про
відповідність рішення місцевого господарського суду в цій
частині вимогам закону.
Апеляційною інстанцією також встановлено, що узгодження
сторонами спору в досудовому порядку, не позбавляє позивача
права на звернення з позовом про стягнення з відповідача
визнаної ним суми, оскільки подана на виконання до Державної
виконавчої служби визнана відповідачем претензія, була відізвана
позивачем, а виконавче провадження закрити (а.с. 76 т.1).
Крім того цією судовою інстанцією встановлена безпідставність
посилання відповідача про порушення судами норм процесуального
законодавства внаслідок незалучення до участі у справі в якості
третьої особи на стороні позивача СПМК-605, як засновника
позивача, оскільки це підприємство при заявленні позову ДП
“Ремжилсервіс” ВАТ “Спеціалізована пересувна мехколона № 605”
таким чином реалізувало свої права.
Зазначене свідчить про повноту встановлення Запорізьким
апеляційним господарським судом обставин справи та вірне
застосування до них норм матеріального і процесуального права,
спростовує доводи касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
14.04.2005 у справі № 16/385 залишити без зміни, а касаційну
скаргу –без задоволення.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
Н.Дунаєвська