ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2005 Справа N 13/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, Дерепи В.І.,
судді
суддів Грека Б.М.,
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
сільськогосподарського приватного підприємства “СКС Агро”
на рішення господарського суду Луганської області
від 24.02.2005 року та постанову Луганського
апеляційного господарського суду від 05.04.2005
року
у справі № 13/11
за позовом сільськогосподарського приватного підприємства
“СКС Агро”
до товариства з обмеженою відповідальністю
“Компанія “Донбасгаз”
Про стягнення 395 256 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача –не з’явився
відповідача –Чумас Г.Г.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Луганської області від 24.02.2005
року (суддя Б.Яресько), залишеним без змін постановою
Луганського апеляційного господарського суду від 5.04.2005 року
(судді І.Семендяєва, С.Єжова, Т.Парамонова) позов задоволено
частково, стягнуто з відповідача 15 790,51 грн. заборгованості у
зв’язку з невиконанням зобов’язань за договором від 29.07.2004
року № 29/07/3, в іншій частині позову відмовлено.
В касаційній скарзі сільськогосподарське приватне підприємство
“СКС Агро”, не погоджуючись з прийнятими по справі судовими
актами, просить їх скасувати, посилаючись на неправильне
застосування норм матеріального та процесуального права, а позов
задовольнити.
Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали
справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність
застосування господарським судом Луганської області та
Луганським апеляційним господарським судом норм матеріального і
процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням
меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Як встановлено господарськими судами, 29.07.2004 року між
сільськогосподарським приватним підприємством “СКС Агро” та
товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Донбасгаз”
був укладений договір купівлі-продажу за № 29/07/3, відповідно
до умов якого позивач зобов’язався поставити 300 тн. пшениці
озимої, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити за
отриманий товар виходячи із залогової ціни за одиницю товару 3-6
класів відповідно 500, 450, 400, 350 грн., встановленої
договором, та остаточної ціни за одиницю товару згідно цін, які
склались у регіоні на момент остаточних розрахунків, але не
пізніше 31.08.2004 року.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться.
Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор -
прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором
або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв
ділового обороту.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
боржник не звільняється від відповідальності за
неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке
припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Позивач свої зобов’язання за договором виконав, поставивши
відповідачу за накладними від 29.07.2004 року № 170, від
30.07.2004 року № 60, від 02.08.2004 року № 61, від 03.08.2004
року № 62, від 04.08.2004 року № 63, від 05.08.2004 року № 64,
від 09.08.2004 року № 65, від 10.08.2004 року № 66, від
11.08.2004 року № 67, від 13.08.2004 року № 68 зазначене в
договорі майно, а саме, 345,741 тн. пшениці 3 класу, 828,123 тн.
пшениці 4 класу, 598,06 тн. пшениці 5 класу, 98,101 тн. пшениці
6 класу, що підтверджується матеріалами справи.
Проте, як встановлено господарськими судами, відповідач свої
зобов’язання за договором від 29.07.2004 року № 29/07/3 виконав
частково, сплативши 803 294,69 грн., і на момент звернення до
суду з позовом за отримане майно на суму 15 790,51 грн. з
позивачем не розрахувався.
Задовольняючи позов в частині стягнення 15 790,51 грн. місцевий
господарський суд виходив із узгодженої між сторонами в договорі
від 29.07.2004 року та зазначеної в накладних залогової ціни
пшениці, оскільки остаточну ціну сторони в договорі не узгодили
та додаткових угод з цього приводу не уклали.
Крім того, позивач поставив відповідачу пшеницю в кількості 1
915,77 тн., тобто в понад встановленої пунктом 2.2 договору
кількості –300 тн., ціни щодо якої не узгоджувались та договори
не укладались. Тому господарський суд стягуючи вартість цієї
пшениці виходив із ціни, зазначеної в підписаних сторонами
накладних на передачу пшениці.
Відповідно до частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зміна ціни в договорі після його виконання не
допускається.
Таким чином, господарські суди правомірно дійшли висновку про
необхідність стягнення з відповідача 15 790,51 грн.
заборгованості у зв’язку з невиконанням зобов’язань за договором
від 29.07.2004 року № 29/07/3.
Отже, посилання скаржника на неправильне застосування
господарським судом Луганської області та Луганським апеляційним
господарським судом норм матеріального та процесуального права
при прийнятті судових актів є безпідставними.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час
розгляду справи фактичні її обставини були встановлені
господарськими судами на підставі всебічного, повного і
об’єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки
судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична
оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2005
року та постанову Луганського апеляційного господарського суду
від 5.04.2005 року у справі № 13/11 залишити без змін, а
касаційну скаргу сільськогосподарського приватного підприємства
“СКС Агро” - без задоволення.
Головуючий, В.І.Дерепа
суддя
Суддя Б.М.Грек
Суддя Л.В.Стратієнко