Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Вовка І.В.,

Гончарука П. А.,

розглянувши у

відкритому судовому

засіданні в м. Києві Торгового дому”Пальміра” дочірнього

касаційну скаргу підприємства компанії “Палма Груп С.А.”

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2005 року

у справі за позовом Торгового дому “Пальміра” дочірнього підприємства компанії “Палма Груп С.А.”

До Товариства з обмеженою відповідальністю Колективної виробничо-комерційної фірми “Багіра”

Про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.03.2005 року яке набрало законної сили, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 48041,89 грн., пеню в сумі 3372,44 грн., відсотки в сумі 2442,28 грн., інфляційні суми 2811,58 грн. та судові витрати.

У квітні 2005 року боржник звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про відстрочку виконання зазначеного судового рішення строком на один рік, посилаючись на своє скрутне фінансове становище та на неможливість виконати судове рішення на теперішній час.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.05.2005 року задоволено заяву боржника про надання відстрочки рішення суду строком на один рік.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2005 року зазначена ухвала суду першої інстанції залишена без змін.

У касаційній скарзі стягувач вважає, що судом порушено і неправильно застосовано норми процесуального права, і тому просить прийняті ним рішення скасувати та відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення.

Відзив на касаційну скаргу від боржника до суду не надходив.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та оскаржені судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 121 ГПК України (1798-12) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Проте, суди попередніх інстанцій, задовольнивши заяву боржника про надання відстрочки виконання судового рішення строком на один рік не врахували вимог зазначеної норми процесуального права та дійшли такого висновку в порушення ст. 43 ГПК України (1798-12) .

Так, судам слід було мати на увазі, що при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення її задоволення відповідно до ст. 121 ГПК України (1798-12) можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання судового рішення.

У той же час суд, надаючи боржнику відстрочку виконання рішення суду на один рік, не встановив особливого характеру обставин, а звідси, не визначив виняткових випадків, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

До того ж, суд, врахувавши скрутне матеріальне становище боржника, не взяв до уваги матеріальне становище стягувача та надав відстрочку виконання судового рішення строком на один рік, не навівши такому висновку обгрунтування з урахуванням зазначених обставин і доводів стягувача.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене та вирішити справу з дотриманням вимог закону.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу “Торгового дому Пальміра” дочірнього підприємства компанії “Палма Груп С.А.” –задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2005 року та ухвалу господарського суду Одеської області від 10.05.2005 року скасувати, і справу № 16/38-05-721 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.