Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І.,

Остапенка М.І.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “КІН” на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.07.2005 року у справі № 02/1754 Господарського суду Черкаської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “КІН”, м. Київ, до Дочірнього підприємства “Перемога Нова” Закритого акціонерного товариства “Миронівський хлібопродукт”, с. Будище, Черкаського району, Черкаської області,

про стягнення 19 581 грн. 33 коп. ,

за участю представників:

ТОВ НВП “Кін” –Дехтярьова С.В. (від 06.05.2005 р.),

ДП “Перемога нова” –Ануфрієнка О.В. (дов. від 01.07.2005 р.),

В С Т А Н О В И В:

У березні 2005 року позивач ТОВ “Науково-виробниче підприємство “КІН” звернувся у господарський суд з позовом до відповідача - Дочірнього підприємства “Перемога Нова” ЗАТ “Миронівський хлібопродукт” з позовом про стягнення 19 581 грн. 33 коп.

Вказував, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.03.2004 року у справі № 02/771 задоволено його позовні вимоги до відповідача про стягнення 67 609 грн. 80 коп. заборгованості за договором купівлі-продажу № 04/11 від 4.11.2003 року та 9 865 грн. 08 коп. судових витрат, яке було виконане останнім 25.01.2005 року шляхом перерахування на його рахунок 77 474 грн. 88 коп.

Посилаючись на те, що сума основної заборгованості за договором з врахуванням черговості погашення вимог, встановленої ст. 534 ЦК України (435-15) , становить 10 216 грн. 69 коп. , позивач просив стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання ним грошового зобов”язання пеню за період 26.01.по 15.03.2005 року в сумі 246 грн. 30 коп. , 19 581 грн. 53 коп. втрат від інфляції та 10 216 грн. 69 коп. основної заборгованості, а всього: 19 581 грн. 53 коп.

В ході розгляду справи позивач доповнив свої вимоги, посилаючись на понесення ним витрат на оплату правової допомоги у зв’язку з вирішенням даної справи, просив стягнути з відповідача на його користь 3 277 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.05.2005 року (суддя: Пащенко А.Д.) позов задоволено.

Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 10 216 грн. основного боргу, 246 грн. 30 коп. пені, 9 118 грн. 54 коп. індексу інфляції, 195 грн. 82 коп. витрат на сплату держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу та 3 277 грн. в повернення витрат на оплату допомоги адвоката.

Рішення мотивоване невиконанням відповідачем зобов”язання по договору купівлі-продажу № 04/11 від 4.11.2003 року щодо сплати 10 216 грн. 69 коп. основного боргу, сума якого нарахована з врахуванням вимог ст. 534 ЦК України (435-15) , та зобов”язанням відповідача сплатити позивачеві суму пені на підставі ст. 258 ЦК України (435-15) в межах спеціального строку позовної давності та втрат від знецінення коштів відповідно до ст. 625 ЦК України (435-15) .

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.07.2005 року (колегія суддів у складі: Федорова М.О. –головуючий, Міщенка П. К., Рудченка С.Г.) рішення скасоване.

Провадження у справі припинено з підстав, що передбачені п. 2 ст. 80 ГПК України (1798-12) .

Постанова мотивована посиланнями на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.03.2004 року у справі № 02/771, яким вирішено господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та на відмову позивача при вирішенні зазначеної справи від позовних вимог про стягнення пені за договором.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, з підстав її невідповідності до вимог норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова апеляційного суду –частково до скасування з передачею справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду, з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення” (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Постанова суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, і з цього виходив місцевий господарський суд, що предметом даної позовної заяви, поряд зі стягненням суми основного боргу, є відшкодування пені за період, що слідував за датою виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 24.03.2004 року у справі № 02/771, тобто з 26.01.по 15.03.2005 року –до дня звернення до суду з даним позовом, та відшкодування втрат від інфляції коштів, що не були своєчасно повернуті відповідачем відповідно до умов договору купівлі-продажу № 04/11 від 4.11.2003 року –що не були предметом судового розгляду.

Припиняючи провадження у даній справі, апеляційний господарський суд помилково виходив з того, що зазначені вимоги вже були предметом вирішення Господарського суду Черкаської області від 24.03.2004 року у справі № 02/771.

Проте, такі висновки не відповідають змісту рішення Господарського суду Черкаської області від 24.03.2004 року у справі № 02/771, що не було належно досліджено під час перегляду справи у апеляційному провадженні.

Дійшовши необгрунтованого висновку про наявність підстав до припинення провадження у справі в частині зазначених вимог позивача, апеляційний господарський суд, в порушення вимог ст. ст. 101, 103 ГПК України (1798-12) повторно не переглядав справу в означеній частині за наявними і додатково поданими в ній доказами та не прийняв, відповідно до наданих йому повноважень, відповідного рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

Не можна погодитися з висновками апеляційного суду про те, що відмова позивача від вимог про стягнення пені під час розгляду іншої господарської справи та за інший період часу є підставою до припинення провадження у даній справі, предметом якої є вимоги про стягнення пені за інший період, що не відповідає положенням ст. 80 п. 2 ГПК України (1798-12) .

З огляду на викладене, постанова апеляційного господарського суду, як винесена з порушеннями наведених вимог та положень ст. 80 п. 2 ГПК України (1798-12) , - підлягає до скасування, а справі в цій частині –передачі до апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Разом з тим, постанова апеляційного господарського суду в частині припинення провадження у справі за позовними вимогами ТОВ “Науково-виробниче підприємство “КІН” до Дочірнього підприємства “Перемога Нова” ЗАТ “Миронівський хлібопродукт” про стягнення 10 216 грн. 69 коп. основного боргу відповідає вимогам ст. 80 п. 2 ГПК України (1798-12) , що передбачає наявність рішення господарського суду між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав –у якості підстави до припинення провадження у господарській справі, та грунтується на матеріалах справи, зокрема рішенні Господарського суду Черкаської області від 24.03.2004 року у справі № 02/771, яким задоволено позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення 67 609 грн. 80 коп. заборгованості за договором купівлі-продажу № 04/11 від 4.11.2003 року.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду про задоволення вимог позивача про стягнення основної суми боргу та припиняючи провадження в даній частині справи, апеляційний господарський суд правильно виходив з того, що зазначені вимоги були предметом розгляду господарського суду і є рішення між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Тому посилання касаційної скарги на безпідставність цих висновків суду та невідповідність постанови до вимог ст. 534 ЦК України (435-15) , що встановлює черговість погашення вимог за грошовим зобов”язанням, - є безпідставними, та такими, що грунтуються на неправильному тлумаченні правових норм.

З наведених підстав касаційна скарга підлягає до задоволення частково.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111 10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “КІН” задовольнити частково.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.07.2005 року у справі № 02/1754 в частині припинення провадження у справі за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “КІН” до Дочірнього підприємства “Перемога Нова” Закритого акціонерного товариства “Миронівський хлібопродукт” про стягнення пені, інфляційних нарахувань скасувати.

В означеній частині справу передати на новий судовий розгляд до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

В решті постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.07.2005 року у справі № 02/1754 залишити без змін.