ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2005 Справа N 2-14/1239-2005
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів Грека Б.М.
Стратієнко Л.В.
з участю Дудкін В.С.
представників: не з’явився
позивача: не з’явився
відповідача:
3-ї особи:
розглянувши у відкритого акціонерного товариства
відкритому судовому “Крименерго”
засіданні касаційну
скаргу
на рішення господарського суду Автономної Республіки
та постанову Крим від 01.03.2005 р.
Севастопольського апеляційного
господарського суду від 26.05.2005 р.
у справі № 2-14/1239-2005
за позовом відкритого акціонерного товариства
“Крименерго”
до Совєтського районного споживчого товариства
3-я особа: Совєтське госпрозрахункове роздрібно-
торговельне підприємство
про стягнення 17 732,7 грн.
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2004 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення
з Совєтського районного споживчого товариства 17 732,7 грн.
вартості електроенергії, недоврахованої внаслідок порушення
останнім Правил користування електричної енергією, що виразилось
в облаштуванні прихованої проводки –безоблікового вводу.
В подальшому зменшив позовні вимоги до 15 762,4 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
01.03.2005 р. (суддя Курапова З.І.), залишеним без змін
постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 26.05.2005 р. (головуючий – Щепанська О.А., судді Гонтар
В.І., Горошко Н.П.), в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне
застосування судом норм матеріального права, просить скасувати
постановлені у справі судові рішення та постановити нове
рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, між ВАТ
“Крименерго” в особі Совєтського району електричних мереж та
Совєтським РСТ 08.07.2002 р. було укладено договір № 40 на
постачання електричної енергії.
Під час перевірки дотримання відповідачем Правил користування
електричною енергією, працівниками позивача було складено акт №
458 ЭИ від 04.08.2004 р. в якому зафіксовано порушення
зазначених Правил, що виразилось в облаштуванні прихованої
проводки –безоблікового вводу у магазині № 70 по вул.
Радянській,31 в с.Некрасовка.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди виходили з
того, що відповідач не є споживачем електроенергії на об’єкті,
на якому був складений акт, оскільки за договором оренди № 6 від
01.01.2004 р. вказаний магазин 01.01.2004 р. був переданий
відповідачем Совєтському госпрозрахунковому торговельно-
роздрібному підприємству, з яким відповідач 02.01.2004 р. уклав
договір № 6/1, відповідно до якого Совєтському
госпрозрахунковому торговельно-роздрібному підприємству передані
електромережі і воно самостійно здійснює оплату електроенергії.
Крім того, акт про порушення Правил користування електричною
енергією підписаний Овакімян О.Є., яка не була працівником
відповідача, а тому акт не може бути доказом вини останнього.
Проте, погодитись з такими висновками суду апеляційної інстанції
в повному обсязі неможливо, оскільки згідно п. 3.3 договору
оренди вартість комунальних та інших послуг (водо-, енерго-,
теплопостачання та ін.) відшкодовується щомісяця орендарем у
сумі фактичних затрат орендодавця за діючими цінами і тарифами
за розрахунком орендодавця.
Договір не містить права орендаря самостійно укладати договори
про надання цих послуг.
Крім того, судом не було враховано, що згідно Правил
користування електричною енергією (надалі Правил) споживачем
електричної енергії є юридична або фізична особа
–суб’єкт підприємницької діяльності, що використовує електричну
енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на
підставі договору, субспоживачем є суб’єкт господарської
діяльності –споживач, якому електрична енергія постачається
постачальником електричної енергії через мережі
електропередавальних організацій та технологічні електричні
мережі основного споживача, до мереж якого приєднані
електроустановки суб’єкта господарської діяльності.
Відповідно до п. 7.22 Правил субспоживачі розраховуються за
спожиту електроенергію з постачальником електричної енергії
відповідно до укладених договорів.
Суд не дав належної правової оцінки тому факту, що договір на
постачання електричної енергії між позивачем і 3-ю особою не
укладався, згідно наявних у справі зведень відомості щодо
кількості спожитої електроенергії в магазині № 70 по вул.
Радянській,31 в с.Некрасовка надавав позивачу відповідач.
В порушення вимог ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
текст рішення
суду першої інстанції (а.с.122-123) не містить в повному обсязі
його мотивувальну частину.
Севастопольський апеляційний господарський суд при розгляді
справи не дав належної правової оцінки невідповідності рішення
суду вимогам закону.
За таких обставин постановлені у справі судові рішення не можна
визнати законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш
ретельно з’ясувати обставини, що мають значення для справи, на
підставі наявних у справі доказів встановити наявність чи
відсутність факту безоблікового споживання електричної енергії
та особу, що має нести відповідальність за вказане порушення
Правил.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9
–111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Крименерго”
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
01.03.2005 р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 26.05.2005 р. у справі за № 2-14/1239-
2005 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду
першої інстанції в іншому складі суду.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Л.В. Стратієнко