82/8-05 Про визнання недійсною постанови V позачергової конференції Васильківської райспоживспілки від 11.03.2002. - Текст документа

Рішенням господарського суду Київської області від 07-22.04.2005 (суддя Чорна Л.В.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.06.2005 (колегія суддів у складі: Зеленіна Н.І.–головуючий, судді Андрейцева Г.М. і Сергейчук О.А.), визнано недійсною постанову V позачергової конференції Васильківської райспоживспілки від 11.03.2002 (далі –оспорювана постанова); на названу райспоживспілку віднесено судові витрати зі справи. У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції виходили з того, що у вирішенні питання про вихід зі складу Київської облспоживспілки Васильківська райспоживспілка не дотрималася статутних вимог.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Васильківська райспоживспілка просить оскаржувані судові рішення скасувати повністю і прийняти нове рішення “щодо підтвердження законності виходу Васильківської райспоживспілки із складу Київської облспоживспілки”. Скаргу мотивовано безпідставним та неправильним застосуванням попередніми судовими інстанціями у вирішенні спору норм статуту Київської облспоживспілки, неврахуванням ними норм матеріального права щодо вільного виходу із спілок та інших об’єднань, зокрема, статей 8, 11 Закону України “Про споживчу кооперацію” (2265-12) , статті 111 Господарського кодексу України (436-15) .

У відзиві на касаційну скаргу Київська облспоживспілки заперечує проти доводів скаржника, зазначає про обґрунтованість оскаржуваних судових рішень і їх відповідність нормам матеріального та процесуального права та просить залишити зазначені рішення без змін, а скаргу –без задоволення.

Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Васильківською райспоживспілкою до Вищого господарського суду України надіслано листа з проханням про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою голови правління, відпустками його заступника і юриста. Вищий господарський суд України не вважає за можливе задовольнити відповідне клопотання з огляду на те, що в разі відсутності відповідних осіб (яка документально не підтверджена) названа райспоживспілка не позбавлена права забезпечити участь у судовому засіданні інших представників відповідно до вимог частин першої і третьої статті 28 ГПК України (1798-12) .

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- згідно з пунктом 1.3 статуту Васильківської райспоживспілки, прийнятого конференцією споживчих товариств 13.04.1999, названа райспоживспілка на добровільній основі входить до Київської облспоживспілки;

- відповідно до пункту 4.3 статуту Київської облспоживспілки (далі –Статут), затвердженого ХІІІ з’їздом споживчої кооперації Київської області 30.03.2001, взаємовідносини облспоживспілки з її членами будуються на основі укладених договорів та цього Статуту;

- згідно з пунктом 4.7 Статуту Васильківська райспоживспілка як член Київської облспоживспілки зобов’язана дотримуватись Статуту цієї останньої;

- процедуру виходу зі складу Київської облспоживспілки її членів визначено пунктом 4.5 Статуту, зокрема:

член Київської облспоживспілки має право вільного виходу з її складу за умов письмової згоди всіх членів облспоживспілки та повернення їм коштів, витрачених з централізованих фондів на будівництво та придбання основних засобів райспоживспілки, районного споживчого товариства; за відсутності коштів підлягають поверненню основні засоби, збудовані (придбанні) за рахунок облспоживспілки;

мотиви виходу за два місяці повідомляються Раді Київської облспоживспілки; питання про вихід розглядається вищим органом управління члена облспоживспілки при обов’язковій участі представників облспоживспілки;

письмова заява та рішення вищого органу управління члена облспоживспілки про вихід зі складу облспоживспілки подаються її Раді;

- Васильківська райспоживспілка не повідомила Раду Київської облспоживспілки про мотиви виходу зі складу останньої завчасно (за два місяці);

- питання про вихід було розглянуто на V позачерговій конференції Васильківської райспоживспілки без участі представників Київської облспоживспілки, яка не була належним чином повідомлена про час і місце проведення конференції;

- не визначеними в рамках Статуту залишилися відносини щодо повернення Київській облспоживспілці коштів, витрачених з централізованих фондів на будівництво та придбання основних фондів Васильківської райспоживспілки;

- останньою не подано фактичних даних на підтвердження визначеної Статутом процедури виходу зі складу Київської облспоживспілки;

- Васильківською райспоживспілкою подано до суду копії листів на ім’я правління Київської облспоживспілки та Ради Київської облспоживспілки від 04.12.2001 № 276, від 22.01.2002 № 4, від 03.03.2002 № 38; у першому з них повідомлялося про орієнтовне проведення конференції в січні-лютому 2002, у другому –про проведення ІV позачергової конференції 08.02.2002, у третьому –про розгляд протесту прокурора.

Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України (1798-12) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

У пункті 2 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” (v5_35800-00) зазначено: “Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову”.

Попередні судові інстанції не з’ясували та не відобразили в оскаржуваних судових рішеннях обставини, які свідчили б про порушення певного права (чи прав) та охоронюваних законом інтересів позивача у справі в зв’язку з прийняттям оспорюваної постанови.

Суд апеляційної інстанції обмежився твердженням про “невизначеність в рамках Статуту відносин щодо повернення Київській облспоживспілці коштів, витрачених з централізованих фондів на будівництво та придбання фондів Васильківської райспоживспілки”. Проте суд не встановив у зв’язку з цим, чи існували взагалі зазначені відносини, тобто чи мала Васильківська райспоживспілка відповідні зобов’язання перед Київською облспоживспілкою, а якщо існували, то яким чином на них вплинуло прийняття оспорюваної постанови.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України “Про споживчу кооперацію” (2265-12) основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначається порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов’язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

Частиною першою статті 8 названого Закону (2265-12) передбачено, що споживчі товариства можуть на добровільних засадах об’єднуватися в місцеві спілки, Центральну спілку споживчих товариств України, і мають право вільного виходу з них. Взаємовідносини між споживчими товариствами та їх спілками будуються на договірних засадах.

У зв’язку з наведеними законодавчими приписами господарський суд у вирішенні даного спору мав з’ясувати зміст положень не лише Статуту, а також й статуту Васильківської райспоживспілки стосовно її виходу зі складу облспоживспілки та дотримання цих положень у прийнятті оспорюваної постанови.

Не встановивши належним чином обставин, що входять до предмету доказування в даній справі, попередні судові інстанції припустилися порушення вимог частини першої статті 47 ГПК України (1798-12) щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу (1798-12) стосовно всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

У зв’язку з наведеним у Вищого господарського суду України відсутні підстави для висновку про правильність застосування попередніми судовими інстанціями у вирішенні спору норм матеріального і процесуального права, зокрема, Закону України “Про споживчу кооперацію” (2265-12) та статті 1 ГПК України (1798-12) .

Касаційна ж інстанція відповідно статті 111-7 ГПК України (1798-12) не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно встановити зазначені у цій постанові обставини, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись статтями 111-7 –111-12 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Васильківської районної спілки споживчих товариств задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 07-22.04.2005 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.06.2005 зі справи № 82/8-05 скасувати.