ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2005 Справа N Б11/283
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у
справі),
Бур’янової С.С.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши матеріали ВАТ “Оріана”
касаційної скарги
на ухвалу від 25.05.2004 р. господарського суду
Івано-Франківської області
у справі № Б-11/283 господарського суду
Івано-Франківської області
за заявою ЗАТ КБ “Приватбанк”,
м. Дніпропетровськ
до ВАТ “Оріана”, м. Калуш
Про банкрутство
кредитор Українсько-американське спільне
підприємство “Вест-Контрейд”, м. Ужгород
арбітражний керуючий Рибачук В.В.
за участю представника сторони:
від кредитора –Крюков Т.У., довір.
В С Т А Н О В И В:
У провадженні господарського суду Івано-Франківської області
знаходиться Справа N Б-11/283 про банкрутство ВАТ “Оріана”.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від
16.10.2003р. відмовлено у визнанні грошових вимог конкурсного
кредитора Українсько-американського СП “Вест-Контрейд” до
боржника на суму 724 191,38 грн. та на суму 779 792,97 дол. США.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2004 р.
ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від
16.10.2003р. скасовано, а справу № Б-11/283 в частині розгляду
грошових вимог Українсько-американського СП “Вест-Контрейд”
передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді ухвалою господарського суду
Івано-Франківської області від 25.05.2004 р. (суддя Кишинський
М.І.) визнано грошові вимоги конкурсного кредитора
Українсько-американського спільного підприємства “Вест-Контрейд”
на загальну суму 4 598 767,95 грн.: в тому числі 125,00 грн., як
вимоги І черги, та 4 598 642,95 грн., як вимоги ІV черги.
У визнані решти грошових вимог кредитора відмовлено.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ВАТ “Оріана” звернулося до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати ухвалу господарського суду Івано-Франківської
області від 25.05.2004 р. та прийняти нове рішення, яким
відмовити кредитору Українсько-американському спільному
підприємству “Вест-Контрейд” у визнанні грошових вимог в сумі 4
598 767,95 грн.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції
ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі –Закон
( 2343-12 ) (2343-12)
).
На думку заявника скарги, судом не з’ясовано причини пропуску
кредитором строку позовної давності.
Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
вказівки,
що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими
для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Направляючи справу на новий розгляд, Вищим господарським судом
України було вказано на те, що кредитор, звертаючись з
претензією до боржника та отримавши відповідь про її визнання,
вжив заходів щодо захисту порушеного права в порядку
доарбітражного врегулювання спору відповідно до ст. 6 АПК
України (в редакції чинній на момент направлення претензії від
07.09.2000 р.).
При цьому, судом касаційної інстанції зазначено, що визнана
боржником претензія не давала право кредитору на звернення до
господарського суду, оскільки спір вже було врегульовано в
доарбітражному порядку.
При новому розгляді судом першої інстанції виконано вимоги
ст. 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та встановлено, що по
переданому Українсько-американському спільному підприємство
“Вест-Контрейд” на підставі договору уступки вимоги боргу
№ 1-150102 від 15.01.2002 р. праву вимоги за договором № 03-10
від 12.02.1996 р. строки позовної давності не сплинули, у
зв’язку з чим грошові вимоги Українсько-американського спільного
підприємства “Вест-Контрейд” в цій частині підлягають визнанню
та включенню до реєстру вимог кредиторів.
Посилання боржника в касаційній скарзі на порушення судом ст. 7
Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
є безпідставним, оскільки вказана стаття
встановлює вимоги до заяви ініціюючого кредитора про порушення
справи про банкрутство, а не до заяви конкурсного кредитора про
грошові вимоги до боржника, поданої в порядку ст. 14 Закону
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Колегія суддів, перевіряючи застосування судом першої інстанції
норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про
відповідність прийнятого у справі судового рішення положенням
чинного законодавства та відсутність підстав для його зміни або
скасування.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. 14 Закону України
“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. ст.
111-5, 111-7, 111-9 –111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ “Оріана” залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від
25.05.2004 р. у справі № Б-11/283 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді С.С. Бур’янова
Н.Г. Ткаченко