ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2005 Справа N 105/2б-2005
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М.–головуючого
Бур’янової С.С. (доповідач)
Ткаченко Н.Г.
розглянувши Узинського виробничого управління житлово-
касаційну скаргу комунального господарства
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 27.05.2005 р.
у справі № 105/2б-2005 господарського суду Київської
області
за заявою ЗАТ “Торговельно-енергетична компанія “Ітера
Україна”
до Узинського виробничого управління житлово-
комунального господарства
про порушення справи про банкрутство
За участю представників сторін
від кредитора Гусєв Р.М. дов. від 29.12.04р. № 59-ю/04,
від боржника Сем’янівський К.А. дов. від 26.04.05р. № 60;
Кузнєцов В.О. дов. від 11.07.05р. № 107
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2005
року (суддя Шевчук С.Р.) припинено провадження у справі № 105/2б-
2005 про банкрутство Узинського виробничого управління житлово-
комунального господарства у зв'язку з прийняттям Узинською
міською радою рішення від 21.03.2005 року про не застосування до
виробничого управління житлово-комунального господарства м. Узин
положень Закону України „Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 27.05.2005 року зазначена ухвала суду першої інстанції
скасована на підставі того, що рішення Узинської міської ради
від 03.03.2004 року поширювалося лише до 31.12.2004 року, і на
час порушення справи про банкрутство не мало законної сили.
Не погоджуючись з постановою господарського суду апеляційної
інстанції, Узинське виробниче управління житлово-комунального
господарства звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 27.05.2005
року у справі № 105/2б-2005 скасувати, посилаючись на не вірне
застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального
права, а саме ч. ч. 7,8 ст. 5 Закону України „Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі по тексту –Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
).
У відзиві на касаційну скаргу, ЗАТ “Торговельно-енергетична
компанія “Ітера Україна” заперечує проти доводів викладених в
ній, вважає їх безпідставними і такими, що не відповідають
нормам діючого законодавства, і тому просить постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
27.05.2005 року у справі № 105/2б-2005 залишити без змін, а
касаційну скаргу без задоволення.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, ухвалою господарського суду
Київської області від 11.04.2005 року за заявою ЗАТ „Торговельно-
енергетична компанія „Ітера-Україна” порушено провадження по
справі № 105/2б-2005 про банкрутство до Узинського виробничого
управління житлово-комунального господарства. Боржником було
надано суду рішення Узинської міської ради Білоцерківського
району про не застосування до Узинського виробничого управління
житлово-комунального господарства положень Закону.
На підставі вищезазначеного, керуючись п. 8 ст. 5 Закону, ст. 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судом
першої інстанції припинено провадження справи про банкрутство
Узинського виробничого управління житлово-комунального
господарства.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої
інстанції, дійшов висновку, що положення наведеної норми не
мають зворотної дії у часі для учасників цих правовідносин,
тобто вказане рішення відповідної ради органу місцевого
самоврядування повинно передувати порушенню провадження у справі
про банкрутство відповідного комунального підприємства
–боржника.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвала про порушення
провадження у справі винесена 01.03.2005 року, а рішення щодо
віднесення боржника до об'єктів комунальної власності, до яких
не застосовується процедура банкрутства, передбачена
Законом ( 2343-12 ) (2343-12)
, прийняте 23.03.2005 року, що унеможливлює
застосування цього рішення до Узинського виробничого управління
житлово-комунального господарства.
Судова колегія не погоджується з висновками суду апеляційної
інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, положення даного
Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
не застосовуються до юридичних осіб
–підприємств, що є об'єктами права комунальної власності, якщо
стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради
органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього.
Згідно норм Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, на підготовчому суд першої
інстанції має можливість з'ясувати наявність доказів про те, що
на пленарному засіданні приймалося рішення про визначення
боржника об'єктом комунальної власності і незастосування
положень Закону України „Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
до останнього.
Як видно з матеріалів справи, в підготовчому засіданні
представником було надане рішення від 23.03.2005 р. Узинської
міської ради.
Відповідно до постанови Верховного суду України від 20.07.2004
року господарський суд першої інстанції зобов'язаний всебічно і
повно встановлювати всі фактичні обставини справи на підставі
об'єктивної оцінки, наявних у ній доказів, з'ясовувати дійсні
права та обов'язки сторін і залежно від встановленого, правильно
застосовувати норми матеріального та процесуального права, що
регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне та
обґрунтоване рішення, а тому прийняття рішення у справі без
врахування доказів про прийняття Узинською міською радою рішення
від 23.03.2005 року було б необґрунтованим та незаконним.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла до висновку, що постанову Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 27.05.2005
року у справі № 105/2б-2005 необхідно скасувати, а ухвалу
господарського суду Київської області від 11.04.2005 року
залишити без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1 ст.
111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Узинського виробничого управління житлово-
комунального господарства задовольнити.
2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 27.05.2005 р. скасувати.
3. Ухвалу господарського суду Київської області від 11.04.2005
року залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді С.С. Бур’янова
Н.Г. Ткаченко