ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2005 Справа N 39/51
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В.,
Бенедисюка І.М.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Комунального підприємства “Нікопольське виробниче
управління водопровідно-каналізаційного господарства” на ухвалу
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
15.06.2005 року у справі № 39/51 Господарського суду
Дніпропетровської області за позовом Відкритого акціонерного
товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м.
Дніпропетровськ, до Комунального підприємства “Нікопольське
виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”,
м. Нікополь, Дніпропетровської області,
про стягнення 239 064 грн.12 коп. ,
за участю представників:
позивача –Носика Б.М. (дов. від 12.03.3005 р.),
відповідача –Чаплицького В.В (дов. № 01-2005 від 19.09.2005 р.),
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2005 року ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” пред’явив у
господарському суді позов до КП “Нікопольське виробниче
управління водопровідно-каналізаційного господарства” про
стягнення 239 064 грн. 12 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
18.04.2005 р. (суддя: Ліпинський О.В.) позов задоволено.
Постановлено стягнути з КП “Нікопольське виробниче управління
водопровідно-каналізаційного господарства” на користь Відкритого
акціонерного товариства “ЕК “Дніпрообленерго” 239 064 грн. 12
коп. основного боргу, 32 068 грн. 76 коп. пені, 6 353 грн. 25
коп. –3% річних, 28 103 грн. 47 коп. індексу інфляції, 1 700
грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат по оплаті
послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з вказаним рішенням КП “Нікопольське виробниче
управління водопровідно-каналізаційного господарства” звернувся
до апеляційного суду з скаргою.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
16.06.2005 року (судді: Белінська В.О. –головуючий, Сизько І.А.,
Тищик І.В.) апеляційну скаргу КП “Нікопольське виробниче
управління водопровідно-каналізаційного господарства” повернуто
на підставі ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в зв’язку з відмовою
у відновленні строку на її подання.
В касаційній скарзі відповідач просить касувати ухвалу
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
15.06.2005 р., посилаючись на порушення судом норм
процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін,
проаналізувавши правильність застосування апеляційним
господарським судом норм процесуального права, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 53 цього Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
за
заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський
суд може визнати причину пропуску встановленого законом
процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Відповідно до ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга
подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим
господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було
оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення – з дня
підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього
Кодексу. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної
скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття
рішення місцевим господарським судом.
Вирішуючи питання про повернення апеляційної скарги на рішення
Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2005 р.,
суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга
подана після закінчення строку, встановленого для її подання, та
неповажність причин пропуску строку, встановленого для звернення
з апеляційною скаргою.
Відмовляючи у відновленні пропущеного процесуального строку,
Дніпропетровський апеляційний господарський суд виходив,
зокрема, із того, що за змістом статті 53 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
поважними причинами
визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними
та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для
своєчасного вчинення процесуальних дій.
Проте, зроблене судом апеляційної інстанції, тлумачення
процесуальної норми не ґрунтується на її змісті, у зв'язку з
чим, при вирішенні питання про відмову у відновленні пропущеного
процесуального строку, допущено неправильне застосування статті
53 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право
суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним
колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному
випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску
строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання
про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо
поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Оскаржена ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського
суду цим вимогам не відповідає.
Слід зазначити, що встановлені законом строки вчинення
процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного
захисту порушених прав особи.
З матеріалів справи вбачається, що копії рішення Господарського
суду Дніпропетровської області від 18.04.2005 р. суду були
відправлені сторонам 04.05.2005 р.
(т. 2 а. с. 45),
про що свідчить відмітка канцелярії Господарського суду
Дніпропетровської області.
Апеляційна скарга на вказану ухвалу подана скаржником 01.06.2005
р., тобто до закінчення трьох місяців протягом яких можливе
відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.
Вирішуючи питання про повернення апеляційної скарги, суд не
звернув увагу на зазначені обставини, не надав їм належної
оцінки та безпідставно відмовив відповідачу у задоволенні
клопотання про відновлення строку.
З огляду на викладене, ухвала апеляційного суду, як постановлена
з порушенням вимог ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не може
залишатися в силі і підлягає до скасування, а справа –передачі
на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського
суду.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 111-9, 111-11, 111-
13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Комунального підприємства “Нікопольське
виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”
задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
15.06.2005 року у справі № 39/51 скасувати.
Справу передати до Дніпропетровського апеляційного
господарського суду для розгляду апеляційної скарги.
Судді: Михайлюк М. В.
Бенедисюк І.М.
Дунаєвська Н.Г.