ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2005 Справа N 31/88
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В.,
Бенедисюка І.М.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Відкритого акціонерного товариства “Алчевський
металургійний комбінат” на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 31.03.2005 року у справі № 31/88
Господарського суду м. Києва за позовом Відкритого акціонерного
товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ,
Луганської області, до Приватного підприємства “Будгазмонтаж”,
м. Київ,
про стягнення 290 554 грн. 75 коп. ,
за участю представника ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”
–Приходько Я.В. (дов. № 01-026-971 від 21.12.2004 р.),
В С Т А Н О В И В:
У січні 2005 року позивач ВАТ “Алчевський металургійний
комбінат” пред’явив у господарському суді позов до відповідача
Приватного підприємства “Будгазмонтаж” про стягнення 290 554
грн. 75 коп.
Вказував, що на підставі укладеного з відповідачем договору №
0108/1107 від 3.06.2004 року він здійснив поставку відповідачеві
шлаку доменного для будівництво автобану “Київ-Одеса” на умовах
передоплати протягом травня-липня 2004 року в кількості 17
603,36 кг на суму 295 550 грн. 72 коп. Відповідачем здійснена
передоплата продукції в сумі 4 995 грн.97 коп.
Посилаючись на невиконання відповідачем в повному обсязі
зобов”язання щодо оплати товару, на безпідставну відмову у
задоволенні його вимоги про погашення боргу в сумі 290 554 грн.
75 коп. , позивач просив задовольнити позов.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.02.2005 року (суддя
Качан Н.І.) позов задоволено.
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 290 554
грн. 75 коп заборгованості по договору постачання та судові
витрати.
Рішення мотивоване посиланнями на ст. ст. 173, 265 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
та неналежним виконанням відповідачем
передбаченого договором зобов”язання про оплату отриманої
продукції.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
31.03.2005 року (колегія суддів у складі: Куца М.М.-головуючого,
Дзюбка П. О., Панової І.Ю.) рішення скасоване з мотивів
порушення судом вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
неправильного застосування ст.ст. 173, 265 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
та з посиланням на відсутність у видаткових накладних та наданих
позивачем доказах даних про поставку товару на підставі договору
9 0108/1107 від 3.06.2004 року.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність
постанови апеляційного суду до вимог норм матеріального та
процесуального права, зокрема неправильного застосування 173,
265 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, та ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
не застосування ст. 614 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, просив скасувати
постанову та залишити в силі рішення місцевого господарського
суду.
Заслухавши доповідача, представника позивача, перевіривши
правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права судова колегія Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає
задоволенню часткового, а постановлені у справі судові рішення
та постанова –до скасування, з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого суду
не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтуються на
всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ст. 173 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
господарські
зобов”язання виникають між суб”єктами господарювання з підстав,
передбачених цим Кодексом, в силу яких один суб”єкт зобов’язаний
вчинити певну дію на користь іншого суб”єкта.
Статтею 265 цього Кодексу ( 436-15 ) (436-15)
, що регулює правовідносини,
що виникають з договору поставки, встановлено зобов”язання
покупця за договором поставки сплатити певну грошову суму за
отриманий товар. Згідно ч. 5 даної статті поставка товару без
укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадку і
порядку, передбачених законом.
З матеріалів справи вбачається, що 3.06.2004 року між сторонами
був укладений договір № 0108/1107 на поставку шлаку, відповідно
до умов якого позивач ВАТ “Алчевський металевий комбінат”
зобов”язався поставити, а відповідач оплатити та прийняти
продукцію в кількості 100 000 т.
Згідно п. п. 2, 3 Договору поставка продукції здійснюється
протягом тридцяти днів після отримання передоплати, що визначена
сторонами в якості форми оплати по договору. Відправні реквізити
зазначаються отримувачем продукції в заявках, переданих по
факсу.
Задовольняючи вимоги позивача в сумі 290 554 грн. 76 коп. ,
місцевий господарський суд виходив з того, що позивач на
підставі договору № 0108/1107 від з.06.2004 року здійснив
поставку відповідачеві продукції –шлаку для дорожнього
будівництва протягом травня-липня в кількості 17 603, 36 кг на
суму 295 550 грн. 72 коп. , а останній частково розрахувався за
отриману продукцію в сумі 4 995 грн.97 коп. та не сплатив
заборгованість в розмірі 290 554 грн. 75 коп. На підтвердження
своїх висновків суд посилався на залізничні накладні та на копії
заявок відповідача про відвантаження продукції, зокрема від
30.04 2004 р., 21.05.2004 р., 14.05.2004 р., 21.06.2004 р.,
02.07.2004 р., та зазначав, що у цих заявках відповідач,
відповідно до умов договору № 0108/1107 від 3.06.2004 року,
самостійно визначив отримувачів вантажу, які співпадають з
зазначеними у залізничних накладних, наявних у матеріалів
справи.
При цьому суд не перевірив обставин щодо постачання позивачем
продукції в період з 11.05.2004 р. по 02.06.2004 року, що
передував укладенню договору між сторонами та виклав у рішенні
необгрунтовані висновки щодо постачання зазначеної продукції на
виконання умов № 0108/1107 від 3.06.2004 року, які не випливають
з матеріалів справи.
Як зазначено у касаційній скарзі та вбачається з долученого до
неї листа ПП “Будгазмонтаж” № 197 від 26.04.2004 р. відповідач
звертався до позивача з проханням укласти договір на постачання
шлаку доменного на для будівництва автобану “Київ-Одеса” в
кількості 100 000 т, відвантаженням по Одеській залізниці у
якому зазначав, що відправні реквізити вантажоотримувачів та
добові об”єми будуть уточнюватися в ході відвантаження.
Відмовляючи у задоволенні вимог позивача, суд апеляційної
інстанції не дослідив зазначеного листа, ретельно не перевірив
доводів позивача про здійснення ним поставки продукції на
підставі укладеного договору та виклав у своїй постанові
висновки про відсутність підстав до задоволення позову та про не
доведення позивачем обставин щодо поставки відповідачеві шлаку
доменного протягом травня-липня 2004 року, які не можна визнати
обгрунтованими.
Оскільки вищенаведені обставини мають суттєве значення для
вирішення справи і можуть суттєво вплинути на результати її
розгляду, проте вони не були досліджені судами попередніх
інстанцій, то постановлені з порушенням положень ст. ст. 173,
265 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
судові рішення та постанова у справі
не можуть залишатися в силі і підлягають до скасування, а справа
–передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді справи суду належить врахувати наведене,
повно та всебічно дослідити всі обставини справи, зокрема щодо
підстав постачання шлаку доменного позивачем відповідачеві до
укладення договору № 0108/1107 від 3.06.2004 року, перевірити
обгрунтованість доводів та заперечень сторін, надати належну
оцінку всім зібраним у справі доказам у їх сукупності та
постановити рішення у відповідності до вимог норм матеріального
права, що застосовуються до врегулювання спірних правовідносин.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Алчевський
металургійний комбінат” задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
31.03.2005 року та рішення Господарського суду м. Києва від
11.02.2005 року у справі № 31/88 скасувати.
Справу № 31/88 передати до Господарського суду м. Києва на новий
розгляд в іншому складі.
Судді: Михайлюк М. В.
Бенедисюк І.М.
Дунаєвська Н.Г.