ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2005 Справа N 27/32Б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М.–головуючого
Бур’янової С.С. (доповідач)
Ткаченко Н.Г.
розглянувши ПП “Нафта”
касаційну скаргу
на постанову Донецького апеляційного апеляційного
господарського суду від 16.05.2005 р.
у справі № 27/32б господарського суду Донецької області
за заявою ТОВ “Золотий берег-плюс”
про визнання банкрутом
За участю представників сторін
від кредитора не з’явилися,
від боржника не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.03.2005
року у справі № 27/32б (суддя Тарапата С.С.) затверджено звіт
ліквідатора по витратах. Звіт ліквідатора про проведену роботу
та ліквідаційний баланс ТОВ „Золотий берег-плюс”; ліквідовано
юридичну особу –ТОВ „Золотий берег-плюс”; провадження по справі
припинено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
16.05.2005 року зазначена ухвала суду першої інстанції залишена
без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з рішеннями господарських судів попередніх
інстанцій, ПП „Нафта” звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу
господарського суду Донецької області від 24.03.2005 року у
справі № 27/32б та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 16.05.2005 року скасувати та передати
справу на новий розгляд, посилаючись на не вірне застосування
судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст.ст. 3-
1, 5, 25, 29, 31, 32, 40, 51 Закону України „Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи за заявою ліквідаційної комісії ТОВ
„Золотий берег-плюс” господарським судом Донецької області
29.06.2004 року порушена справа про його банкрутство.
Постановою господарського суду від 08.07.2004 р. боржника
визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру;
ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого
Козловські Д.В.
Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що в ході
ліквідаційної процедури ліквідатором виявлена та стягнута
дебіторська заборгованість на суму 14696,01 грн., за рахунок
якого погашена кредиторська заборгованість першої черги та
частково четвертої черги. Згідно ліквідаційного балансу грошові
кошти та майно у банкрута відсутні, сума непогашеної
кредиторської заборгованості становить 650,9 тис. грн.
Суди встановили, що відсутність грошових коштів та майна у
боржника підтверджується довідками Першого Українського
міжнародного банку Ref.MPL –08/1915 від 12.10 2004 р.,
Маріупольського міського управління земельних ресурсів № 04-
63/4123 від 14.10.2004 р., Маріупольського МРЕВ УДАІ УМВС
України у Донецькій області № 9/05-4970 від 15.10.2004 р.,
Бердянського МРЕВ УДАІ УМВДУ у Запорізькій області.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарські суди розглядають справи про
банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом з
урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Згідно п. 1 ст. 25 Закону України „Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
ліквідатор вживає заходів, спрямованих на пошук,
виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх
осіб та з підстав, передбачених ч. 10 ст. 17 цього Закону
( 2343-12 ) (2343-12)
подає до господарського суду заяви про визнання
недійсними угод боржника, які укладені боржником з іншою особою
протягом шести місяців, що передували дню винесення постанови
про визнання боржника банкрутом, якою передбачене в якості
установчого внеску внесення майна боржника.
Господарський суд апеляційної інстанції підставно зазначив,
мотивуючи оскаржувану постанову, що оскільки чинним
законодавством встановлено обмеження щодо строків визнання угод
боржника недійсними, а наявні у матеріалах справи документи не
спростовують факту незаконної передачі майна боржника, тому
висновки суду першої інстанцій про те, що ліквідатор вжив усіх
заходів спрямованих на пошук та виявлення майна є
обґрунтованими.
Судова колегія погоджується з висновком апеляційного суду про
те, що оскільки за результатами ліквідаційного балансу після
часткового задоволення вимог кредиторів не залишилося майна,
тому суд першої інстанції прийняв обґрунтоване і законне
рішення.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла до висновку, що постанова Донецького
апеляційного господарського суду від 16.05.2005 року у справі №
27/32б підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга без
задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1 ст.
111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ПП “Нафта” залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
16.05.2005 р. залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді С.С. Бур’янова
Н.Г. Ткаченко