ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2005 Справа N 40/90
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
              В. Овечкіна –головуючого,
              Є. Чернова
              В. Цвігун
за участю представників:
- позивача    
- відповідача Чередник М.А. –протокол.             
              Стужук Н.В. –(дор. № 85 від 31.10.2005)
розглянув     Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку
касаційну     “Ковчег”
скаргу
на постанову  Київського апеляційного господарського суду від
             01.09.2005 року
у справі      № 40/90
за позовом    Дніпровської районної в м. Києві державної
              адміністрації
до            Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку
             “Ковчег”
Про   визнання установчих документів недійсними та скасування
державної реєстрації
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 10.06.2005 (суддя Л.Смірнова) позов задоволено з тих підстав, що створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку проведено з порушенням ст. 6 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” (2866-14) .
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2005 (судді: В.Зеленін, Л.Рєпіна, О.Синиця) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з аналогічних підстав.
Відповідач в касаційній скарзі просить судові рішення скасувати, як оскільки вважає, що вони не відповідають законодавству через порушення при їх постановлені норм ст. 110 Цивільного кодексу України (435-15) , ст. 28 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” (2866-14) .
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Створення об’єднання співвласників багатоквартирних будинків повинно проводитися у відповідності до порядку визначеного в ст. 6 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” (2866-14) .
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” (2866-14) об'єднання може бути створене в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень.
Для створення об'єднання скликаються установчі збори.
Повідомлення про проведення установчих зборів направляється власником будинку або ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному власнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Кожний власник на установчих зборах має один голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Рішення оформлюється особистим підписом кожного, хто проголосував, у протоколі із зазначенням результату голосування (“за” чи “проти“).
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше двох третин присутніх осіб, які мають право голосу.
Установчі збори правомочні, якщо на них присутні більше п'ятдесяти відсотків власників.
Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут.
Як встановлено господарськими судами та випливає з матеріалів справи при створенні об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є відповідачем, мало місце порушення вимог ст. 6 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” (2866-14) : недотримано вимоги щодо порядку повідомлення власників про проведення установчих зборів, вимог щодо порядку прийняття рішення.
Відповідно до абзацу першого частини другої ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” (755-15) нією з підстав для винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені
при створенні юридичної особи, які не можна усунути. В п. 3 розділу VIII цього ж Закону (755-15) зазначено, що Закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону (755-15 ).
Тому посилання скаржника на те, що норми ст. 110 Цивільного кодексу України (435-15) та ст. 28 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” (2866-14) не передбачають зазначеної в ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” (755-15) підстави припинення юридичної особи не відповідають чинному законодавству.
Також не заслуговує на увагу твердження відповідача про подальше підтвердження власниками багатоквартирного будинку створення об’єднання співвласників та затвердження його статуту, що відображено в протоколі від 22.03.2005, оскільки господарськими судами обґрунтовано вказано на відсутність в цьому випадку кворуму.
Відповідно до ст. 111-5 ГПК України (1798-12) у касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, доводи скаржника про те, що складення ініціативною групою списку членів об’єднання є результатом поіменного голосування в підтримку створення об’єднання суперечать висновкам господарських судів попередніх інстанцій щодо доказів, якими повинно підтверджуватися рішення відповідача про створення об’єднання співвласників, і є намаганням скаржника переоцінити докази, а отже виходить за межі повноважень касаційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене оскаржені судові рішення відповідають законодавству і підстав для їх скасування немає.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) ,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2005 та рішення господарського суду м. Києва від 10.06.2005 у справі 40/90 залишити без зміни, а касаційну скаргу –без задоволення.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун