ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2005 Справа N 14/4
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. , Мележик Н.І., Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. приватного підприємства “Укртехнопром”
Києві, касаційну скаргу
на рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 11.01.2005 року
та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 30.03.2005 року
у справі № 14/4
за позовом приватного підприємства “Укртехнопром”
до державного ВАТ “Шахта “Західно -
Донбаська” ВАТ “Державної холдингової
компанії “Павлоградвугілля”,
ВАТ “Павлоградвугілля”
Про стягнення 149770,35 грн.,
за участю представників :
позивача - Брушневський С.В.,
відповідачів:
ВАТ “Шахта “Західно -
Донбаська” ВАТ “Державної - Віцингловська О.Н.,
холдингової компанії
“Павлоградвугілля” - Віцингловська О.Н.
ВАТ “Павлоградвугілля”
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
11.01.2005 року у справі № 14/4 (суддя Панна С.П.) залишеним без
змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 30.03.2005 року (судді: Євстігнєєв О.С., Лотоцька Л.О.,
Бахмат Р.Н.) в задоволенні позовних вимог приватному
підприємству “Укртехнопром” до державного ВАТ “Шахта “Західно -
Донбаська” ВАТ “Державної холдингової компанії
“Павлоградвугілля” та ВАТ “Павлоградвугілля” про стягнення
149770,35 грн. боргу за договором № 241/02 від 26.06.2002 року
(далі –Договір) відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням та постановою господарських судів
першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
рішення господарського суду Дніпропетровської області від
11.01.2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 30.03.2005 року у справі № 14/4
скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В
обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами
першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми
матеріального права та порушені норми процесуального права, що
призвело до прийняття незаконних судових актів.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши
пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
від 29.12.76 № 11 із змінами, внесеними
постановами Пленуму від 24.04.81 № 4, від 25.12.92 № 13, рішення
є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на
підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з
загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна
частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а
також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші
докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення
повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти
матеріального права, на підставі яких визначено права і
обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду
стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні
висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин
викладених у його мотивувальній частині, та відповідати
застосованим до спірних відносин нормам права.
Разом з тим, оскаржувані рішення та постанова зазначеним вимогам
не відповідають.
Приймаючи оскаржувані рішення та постанову, господарські суди
дійшли висновку про те, що позивач не відмовився від прийняття
виконання по Договору в порядку ч. 2 ст. 220 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, а надіслана в порядку ст. 530
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
претензія на адресу
відповідача в якій позивач просить виконати зобов’язання по
Договору щодо поставки товару або повернути суму грошей сплачену
приватним підприємством “Укртехнопром” в якості передоплати, не
може бути належним доказом такої відмови.
При цьому доводи позивача судом взяті до уваги не були, а надані
ним розрахунки сум, що підлягають стягненню не перевірялися.
Разом з тим, господарськими судами не враховано, що ч. 2 ст. 220
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
визначає спосіб та порядок
захисту кредитором свого порушеного права, в даному випадку
звернення до суду з позовом про стягнення збитків спричинених
неналежним виконанням Договору.
Цивільним законодавством не встановлено форми, змісту та порядку
відмови від виконання зобов’язання та пред’явлення кредитором
вимоги до боржника, а тому пред’явлення претензії, і як наслідок
її невиконання, подання позову приватним підприємством
“Укртехнопром” є належно оформленою вимогою до державного ВАТ
“Шахта “Західно - Донбаська” ВАТ “Державної холдингової компанії
“Павлоградвугілля” та ВАТ “Павлоградвугілля” щодо стягнення суми
збитків.
Дана форма захисту порушеного права є чіткою, зрозумілою та не
суперечить будь-яким нормам матеріального права.
Крім того, відповідач у встановлений законом семиденний строк з
дня пред’явлення вимоги, свої зобов’язання не виконав, в зв’язку
з чим висновки суду першої та апеляційної інстанцій про відмову
у задоволенні позовних вимог є необґрунтованими та
неправомірними.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що оскаржувані
рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та
процесуального права.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які
не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду
або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин рішення та постанова у даній справі підлягають
скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати
викладене та вирішити спір відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу приватного підприємства “Укртехнопром”
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
11.01.2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 30.03.2005 року у справі № 14/4
скасувати, справу передати на новий розгляд господарському суду
Дніпропетровської області.
Головуючий, суддя С.Щотка
С у д д і Н.Мележик
О.Подоляк