ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2005 Справа N 11/48
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
Бенедисюка І.М.
Розглянувши у Корпорації “Науково-виробнича інвестиційна
відкритому група “Інтерпайп”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 16.06.2005р.
У справі № 11/48 господарського суду Дніпропетровської
області
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Транспортні мережі”
До Корпорації “Науково-виробнича група
“Інтерпайп”
Про стягнення 80716,68 грн.
В судовому засіданні взяли участь представники :
- позивача Дерев’янко І.В., Гамкрелідзе К.Ю.
- відповідача Кравцов О.В.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
21.03.2005 року (суддя Мельниченко І.Ф.) в позові ТОВ
"Транспортні мережі", м. Вишгород до корпорації "Науково -
виробничої групи "Інтерпайп" м. Дніпропетровськ про стягнення
80716,68 грн. відмовлено з тих підстав, що оформлену між
сторонами накладну не можна вважати способом вчинення првочину у
розумінні ст. 202 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки вона
підтверджує факт передачі товару, в той час коли право укла
дання правочину мають особи, що наділені відповідними повноважен
нями. Таким чином позивач безпідставно вважає, що з моменту отри
мання товару по спірній накладній у відповідача виникли
зобов'язання щодо оплати за поставлений товар. Також сторонами
не було узго джено істотні умови правочину з продажу товару,
якими зокрема, є предмет, ціна і обов'язок покупця сплатити
певну грошову суму. Крім того, судом було встановлено, що товар
переданий позивачем по спір ній накладній відповідачем не
використовувався, не приймався на ба ланс відповідача і
знаходиться на відповідальному збереженні у закри того
акціонерного товариства "Нікопольський завод безшовних труб” м.
Нікополь.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 16.06.2005 вищевказане рішення суду скасовано, позов
задоволено, стягнуто з корпорації “Науково-виробничої
інвестиційної групи “Інтерпайп” на користь ТОВ “Транспортні
мережі” –80716 грн. 68 коп. основного боргу та судові витрати.
Не погоджуючись з даною постановою апеляційного господарського
суду відповідач звернувся до Вищого господарського суду України
з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись
на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи.
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановив та зазначив у своїй постанові Дніпропетровський
апеляційний господарський суд, по накладній № 5017 від
09.07.2004 р. на підставі довіреності ЯЗН № 97685
працівник відповідача Нарикін І.М. отримав у позивача продукцію
на загальну суму 80716 грн. 68 коп.
Представник відповідача підтвердив в судовому засіданні, що
продукція ним отримана, не оплачена, передана на відповідне
збере ження ЗАТ НЗБТ "Ніко –Тюб".
Відповідач, з думкою якого погодився господарський суд, вважає,
що оскільки договір між сторонами не укладався, то відповідно у
нього не виникло грошових зобов'язань по оплаті отриманої продук
ції, продукція отримана відповідачем без достатньої правової
підстави.
Однак, такий висновок суперечить діючому законодавству та
фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 11 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
цивільні права та
обов'язки ви никають із дій осіб, що передбачені актами
цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені
цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та
обов'язки.
За приписом ст. 509 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання виникають
з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу ( 435-15 ) (435-15)
.
Дії сторін позивача по передачі продукції по накладній № 5017
від 09.07.2004р. представнику відповідача в кількості 4, 114 тн.
по ціні 16350 грн. на загальну суму 80716 грн. 68 коп. , дії
відповідача - по прийняттю продукції вказаній в накладній за
визначеною в накладній ціною, кількості свідчать про те, що у
боржника, в даному випадку відповідача, виникло зобов'язання з
оплати отриманої у позивача, тобто кредитора продукції.
Оскільки строк цього грошового зобов'язання сторонами не узго
джений, кредитор має право вимагати його виконання у будь який
час.
Боржник відповідно до ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
повинен
виконати та кий обов'язок у семиденний строк.
Претензією від 28.10.2004р. (а.с. 10), яка була отримана
відповіда чем 01.11. 2004 р. , що підтверджується
повідомленням про вру чення поштового відправлення позивач
запропонував відповідачеві оплатити заборгованість в розмірі
80716,68 грн. Вказану претензію слід вважати вимогою,
пред'явленою в порядку ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Але відповідач не виконав свого грошового зобов'язання.
Згідно ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання мас
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього
кодексу, інших актів ци вільного законодавства, а за відсутності
таких умов та вимог - відпові дно до звичаїв ділового обороту
або інших вимог, що звичайно став ляться.
Таким чином, позовні вимоги вважаються цілком обґрунтованими і
підлягають задоволенню.
Апеляційний господарський суд не прийняв до уваги твердження
відповідача, що у його представника Нарикіна І.М. були відсутні
повноваження на отримання продукції через сплив строку на який
видаєть ся довіреність на отримання товарно - матеріальних
цінностей, оскіль ки по-перше, в довіреності зазначено строк її
дії до 09.07.2004 р., тобто до 09.07.2004р. включно; по - друге,
продукція отримана представ ником підприємства і питання щодо
правомірності отримання продукції ТОВ " Транспортні мережі"
повинно з'ясовуватись безпосередньо відповідачем зі своїм
робітником; по - третє, відповідач від продукції не відмовився,
продукцію не повернув, не повідомив продавця про передачу
продукції на відповідальне збереження.
Відповідно до п. 1 ст. 690 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо покупець (
одержувач) відмовився від прийняття товару переданого продавцем,
він зо бов'язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно
повідомній про це продавця.
Умови зазначеної статті відповідачем були порушені. Твердження
відповідача про знаходження продукції на відповіда льному
збереженні (а.с. 31) не підтверджено належними доказами, довідка
від 18.03.2005р. не підписана керівником
підприємства, до говір про передачу саме тієї продукції, що
передана відповідачу по накладній № 5017 не укладався, про
передачу продукції на відповіда льне зберігання відповідач не
повідомляв позивача, з пропозицією щодо розпорядження продукцією
не звертався.
Зазначені обставини свідчать про те, що продукція отримана на
лежним чином і повинна бути оплачена.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що в процесі розгляду справи в
достатній мірі з'ясовані та доведені обставини, що мають
значення для справи. Постанова прийнята судом у повній
відповідності з матеріалами справи та з дотриманням норм
процесуального і матеріального права, а доводи відповідача,
викладені в касаційній скарзі, не можуть бути підставою для її
зміни чи скасування.
Крім того, згідно із ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти їх.
Касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої
та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального
права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 16.06.2005р. у справі № 11/48 залишити без змін, а касаційну
скаргу –без задоволення.
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська
І.Бенедисюк