24/734-46/118б Про банкрутство - Текст документа

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.10.2003р. за заявою Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями “Основа-Солсиф” порушено провадження у справі № 24/734-б про визнання банкрутом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Парламент”.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва по справі № 24/734-б від 02.12.2003р. введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Степаненко Г.М. Зобов’язано заявника за його рахунок у десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство боржника. Розпорядника майна зобов’язано скласти реєстр вимог кредиторів та подати до господарського суду м. Києва на затвердження.

10.12.2003р. у газеті „Урядовий кур’єр” № 233 надруковано оголошення про порушення господарським судом справи про банкрутство.

21.03.2005р. боржник в особі голови ліквідаційної комісії Білько М.І. звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження у справі про банкрутство на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) , мотивуючи його тим, що постановою апеляційного суду м. Києва від 02.07.2004р. визнана недійсною державна реєстрація боржника.

Крім того, клопотанням від 21.03.2005р. боржник в особі голови ліквідаційної комісії Білько М.І. просив зупинити провадження у справі до вирішення питання правомірності дій колишнього керівника боржника та просив суд направити відповідне повідомлення до правоохоронних органів щодо незаконної діяльності колишнього керівника боржника.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва від 21.03.2005р. (суддя Шабунін С.В.) було відмовлено у задоволенні клопотань боржника, визнані кредитори боржника з відповідними сумами вимог, затверджений реєстр вимог кредиторів.

Ухвала суду обґрунтована ст. 36 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” (755-15) , ст.ст. 13, 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) , неподанням боржником доказів на підтвердження виключення його з державного реєстру, ст.ст. 77, 79, 86 ГПК України (1798-12) .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2005р. (у складі колегії суддів: Коваленко В.М. –головуючого, Вербицька О.В., Малетич М.М.) ухвалу попереднього засідання господарського суду м. Києва від 21.03.2005р. у справі № 24/734-46/118-б залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду апеляційної інстанції, боржник - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Парламент” в особі голови ліквідаційної комісії звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2005р. скасувати, провадження у справі № 24/734-46/118-б припинити.

При цьому скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) , ст. 32, 38, 43, 79, п. 1-1 ст. 80 ГПК України (1798-12) .

Кредитор по справі –Бондаренко О.В. звернувся до Вищого господарського суду України з клопотанням про залишення без розгляду касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Парламент” в особі голови ліквідаційної комісії Білько М.І. з посиланням на те, що касаційна скарга підписана особою, яка не мала права її підписувати.

Розглянувши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 5 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” (755-15) , суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи. Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення.

Відповідно до частини 6 статті 38 Закону (755-15) , у разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або засновника (учасника) юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

Як вбачається з матеріалів справи, у повідомленні Державного реєстратора Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 21.02.2005р. головою ліквідаційної комісії боржника зазначено Білько М.І.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) , /надалі – Закон (2343-12) /, господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою апеляційного суду м. Києва від 02.07.2004р. визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації боржника через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” (755-15) , юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Крім того, згідно з п. 8 ч. 2 ст. 36 Закону (755-15) дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” (755-15) , суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку стосовно того, що для вирішення питання про припинення провадження у справі про банкрутство відповідно до п. 1 ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) необхідно виключення відповідного боржника з ЄДРПОУ, а не скасування державної реєстрації такого боржника.

Судами попередніх інстанції встановлено, що станом на 01.02.2005р. боржник значиться у ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 22.02.2005р. за № 21-10/769 (а.с. 23 т. 3), докази виключення боржника з реєстру у матеріалах даної справи відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України (1798-12) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) .

Статтею 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) передбачені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником. У цьому випадку, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом (2343-12) . У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Таким чином, у зв’язку з наявністю кредиторів, які заявили грошові вимоги до боржника, що підтверджені судовими рішеннями, ліквідаційна комісія боржника повинна була задовольнити вимоги кредиторів або на підставі ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) звернутись до господарського суду з заявою про ліквідацію в порядку, передбаченому процедурою банкрутства.

Що стосується незадоволення клопотання боржника про зупинення провадження у справі, слід зазначити наступне.

Стаття 79 ГПК України (1798-12) встановлює перелік підстав, з яких господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою. Однак, з вищенаведеної норми вбачається, що зупинення провадження у справі є правом, а не обов’язком господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції, вивчивши обставини справи, дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі за клопотанням ліквідаційної комісії боржника та правомірність відмови судом першої інстанції у задоволенні вказаного клопотання.

Зважаючи на вищевикладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції є законними та обґрунтованими, а тому підстав для задоволення касаційної скарги боржника немає.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Парламент” в особі голови ліквідаційної комісії залишити без задоволення.