ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2005 Справа N 5/88-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Щотки С.О.
суддів: Мележик Н.І.(доповідач), Подоляк О.А.
розглянувши у Cільськогосподарського товариства з
відкритому судовому обмеженою відповідальністю
засіданні касаційну “Ірен-Агронатурпродукт”
скаргу
на рішення господарського суду Вінницької області від
10.06.2005 року
у справі № 5/88-05
господарського суду Вінницької області
за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства
“Барський консервний комбінат”
до КП “Барське районне бюро технічної
інвентаризації”
прo скасування державної реєстрації права власності на об’єкти
нерухомого майна
за участю представників:
позивача –Седлачика Р.Й.,
відповідача –не з’явився,
оскаржувача –Квіцинська М.В.
В С Т А Н О В И В:
У травні 2005 року відкрите акціонерне товариство “Барський
консервний комбінат” звернулося до господарського суду
Вінницької області з позовною заявою до Барського бюро технічної
інвентаризації про скасування державної реєстрації права
власності на об’єкти нерухомого майна та спонукання видати
реєстраційне свідоцтво.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.06.2005
року позов задоволено частково. Задовольняючи позовні вимоги в
частині визнання права власності на основні засоби виробництва,
суд зобов’язав Барське бюро технічної інвентаризації видати ВАТ
“Барський консервний завод” реєстраційне свідоцтво на право
власності на основні засоби виробництва в складі: пектинового
цеху, овочевого цеху, фруктового цеху, цеху дитячого харчування,
цеху напівфабрикатів, розташованих за адресою:Вінницька область,
м. Бар, вул.Червоноармійська, № 3, вул.Залізнична. № 3,
с.Ялтушів, вул. Дружби, № 44 (будівлі, споруди та об’єкти
інженерного забезпечення, технологічне обладнання та
устаткування, транспортні засоби та майнові права).
Провадження у справі за позовом про скасування державної
реєстрації та реєстраційного посвідчення на право власності
припинено, оскільки такі спори не входять в компетенцію
господарських судів.
У касаційній скарзі сільськогосподарське товариство з обмеженою
відповідальністю “Ірен-Агронатурпродукт” просить скасувати
рішення суду, посилаючись на невідповідність його чинному
законодавству. Зокрема, заявник вважає, що висновки, викладені в
рішенні, суперечать ст. 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та
ст. 316 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, згідно якої правом власності є
право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за
своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Одночасно заявник
посилається на порушення судом ст. 104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
а саме прийняття рішення про права і обов’язки осіб, не
залучених до участі у справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши
пояснення представників позивача та оскаржувача, перевіривши
матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та
повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
господарським судом норм матеріального та процесуального права,
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Під час розгляду справи господарський суд встановив, що
власником спірного майна є ВАТ “Барський консервний комбінат”,
оскільки ухвалою господарського суду Вінницької області по
справі № 367/5 від 19.02.2003року, в межах провадження справи
про банкрутство ВАТ “Барський консервний комбінат”, визнано
недійсним договір купівлі-продажу вказаного майнового комплексу
від 15.01.2003року, укладений між ВАТ “Барський консервний
комбінат” та ТОВ “Валві”, в результаті чого також визнані
недійсними відповідні реєстраційні посвідчення, видані за
наслідками переходу права власності на зазначене майно від ТОВ
“Валві” до ТОВ “Ірен”; рішенням господарського суду Вінницької
області по справі № 367/5 від 31.05.2005року визнані недійними
протокол № 8 від 15.01.2003року загальних зборів ТОВ”Ірен”,
майно якого передавалось до статутного фонду СГ ТОВ
“Ірен-Агронатурпродукт”, та протокол № 27 від 15.01.2003року
загальних зборів ТОВ”Ірен-Агронатурпродукт” в частині збільшення
статутного фонду товариста.
Проте, незважаючи на ці факти, сільськогосподарське товариство з
обмеженою відповідальністю “Ірен-Агронатурпродукт” вважає себе
власником зазначеного майна згідно реєстраційних посвідчень
№№ 2,3,7, записаних в реєстрову книгу № 1-а від 15.01.2003 року.
Рішення господарського суду Вінницької області від
31.05.2005року не набрало чинності, оскільки оскаржене в
апеляційному порядку 10.06.2005 року.
На думку скаржника ці факти могли бути встановлені судом першої
інстанції, за умови залучення СГ ТОВ “Ірен-Агронатурпродукт” до
участі у розгляді справи.
Із матеріалів справи та змісту касаційної скарги вбачається, що
СГ ТОВ “Ірен-Агронатурпродукт” до участі у справі судом першої
інстанції в будь-якій процесуальній якості не залучалося.
Відтак, ухвалене у справі рішення не може вважаться законним й
обґрунтованим, оскільки постановлене без всебічного та повного
з’ясування і перевірки всіх фактичних обставин справи та оцінки
доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення
спору по суті.
У зв’язку з цим воно підлягає скасуванню, а справа –передачі на
новий розгляд.
Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції
слід розглянути питання про залучення СГ ТОВ
“Ірен-Агронатурпродукт” до участі у справі, дослідити і оцінити
надані докази, встановити дійсні права і обов’язки учасників
процесу і залежно від встановленого правильно застосувати норми
матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та
ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю “Ірен-Агронатурпродукт” задоволити.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.06.2005
року у справі № 5/88-05 скасувати, справу направити до
господарського суду Вінницької області на новий розгляд.
Головуючий, суддя С. Щотка
Судді: Н. Мележик
О. Подоляк