ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2005 Справа N 2-13/8396-2005
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Щотки С.О.
суддів : Мележик Н.І.,
Подоляк О.А.,
розглянувши у прокурора Залізничного району
відкритому судовому м. Сімферополя
засіданні касаційне
подання
на постанову від 05.07.2005 р. Севастопольського
апеляційного господарського суду
у справі № 2-13/8396-2005
за позовом прокурора Залізничного району
м. Сімферополя в інтересах держави в особі
Міністерства палива та енергетики України
в особі ДП “НЕК “Укренерго” в особі
відокремленого підрозділу “Кримська
електроенергетична система”
до дочірнього підприємства “Житлово-
комунальне управління ВАТ суднобудівний
завод “Залів”
(надалі –Підприємство)
Про стягнення 1700 грн.
за участю представників:
від прокуратури - не з’явились
від позивача - Муніца Д.Д.
від відповідача - не з’явились
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду АР Крим від 26.05.2005 р. (суддя
Жукова А.І.), яка залишена без змін постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 05.07.2005 р. (судді:
Горошко Н.П. , Гонтар В.І., Щепанська О.А.), з посиланням на п.
1 ч. 1 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позов залишено без
розгляду.
Не погоджуючись з постановою, прокурор Залізничного району м.
Сімферополя звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційним поданням, в якому просить її скасувати та прийняти
нове рішення про задоволення позову, мотивуючи подання
порушенням і неправильним застосуванням апеляційним
господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника сторони, розглянувши матеріали
справи, оцінивши доводи касаційного подання, перевіривши
правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України прийшла до висновку, що касаційне подання підлягає
задоволенню частково, виходячи із наступного.
Виносячи ухвалу та приймаючи постанову суди виходили з того, що
прокурором пред’явлено позов не в інтересах держави, а в
інтересах самостійного суб’єкта господарювання, у зв’язку з чим
такий позов підлягає залишенню без розгляду в порядку п. 1 ч. 1
ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Із законністю та обґрунтованістю висновків судів погодитись не
можна.
Відповідно до ст. 35 Закону України “Про прокуратуру”
( 1789-12 ) (1789-12)
прокурор має право вступити у справу в будь-якій
стадії процесу, якщо цього вимагає захист інтересів держави і
зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до
усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили.
Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання.
Таким чином, обсяг і межі повноважень прокурора, який бере
участь у судовому процесі, визначаються вказаним Законом
( 1789-12 ) (1789-12)
та процесуальним законодавством України.
Статтею 361 Закону України “Про прокуратуру” ( 1789-12 ) (1789-12)
визначені засади представництва прокуратурою інтересів держави в
суді, яке полягає у здійсненні прокурорами від імені держави
процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді
інтересів держави у випадках, передбачених законом.
При цьому підставою представництва в суді інтересів держави є
наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних
та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій
(бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у
відносинах між ними або з державою.
Разом з тим, однією з форм представництва прокуратурою інтересів
держави є звернення до суду з позовами або заявами про захист
прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав
юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.
Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у
судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в
будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому
процесуальним законом.
Згідно ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд порушує
справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які
звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах
держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає
порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх
захисту, а також вказує орган, уповноважений державою
здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву
підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою,
посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, місцевим господарським судом помилково
залишено позов без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки позовна заява підписана із
зазначенням посадового становища особою, яка має право її
підписувати.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурором пред’явлено позов
в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики
України в особі ДП “НЕК “Укренерго” в особі відокремленого
підрозділу “Кримська електроенергетична система” про стягнення з
Підприємства до державного бюджету України штрафу за порушення
законодавства про електроенергетику у розмірі 1700 грн.
Висновки судів про те, що в даному випадку прокурором
пред’явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах
самостійного суб’єкта господарювання, є помилковими. Прокурор в
позовній заяві обґрунтував порушення інтересів держави.
Правовідносини сторін є публічними. ДП “НЕК “Укренерго” у
спірних правовідносинах виступає не як господарюючий суб’єкт, а
як особа, до складу якої входить Держенергонагляд, що здійснює
контролюючі функції. Відтак, з урахуванням положень п. 2 ст. 121
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 361 Закону України “Про
прокуратуру”, ч. ч. 1, 2 ст. 2, ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 р., місцевий
господарський суд підставно прийняв пред’явлений в інтересах
держави позов прокурора до розгляду, проте неправомірно не
розглянув справу по суті, а помилково залишив позов без розгляду
у відсутності правових підстав для вчинення цієї процесуальної
дії.
У урахуванням викладеного, ухвала господарського суду АР Крим
від 26.05.2005 р. та постанова Севастопольського апеляційного
господарського суду від 05.07.2005 р. підлягають скасуванню як
такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та
процесуального права, а справа, з урахуванням ч. 4 ст. 111-13
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підлягає передачі місцевому
господарському суду для розгляду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання прокурора Залізничного району м. Сімферополя
задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду АР Крим від 26.05.2005 р. та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
05.07.2005 р. у справі № 2-13/8396-2005 скасувати.
Справу передати для розгляду господарському суду АР Крим.
Головуючий, суддя С. Щотка
С у д д і: Н. Мележик
О. Подоляк