ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
20.09.2005                                        Справа N 38/347
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                      В. Овечкіна –головуючого,
                      Є. Чернова
                      В. Цвігун
за участю представників:
- позивача            О. Ольшанський
- відповідача         І. Слободянюк, Д. Горбась
розглянув   касаційну компанії Supercom LTD
скаргу
на постанову          Київського    апеляційного   господарського
                      суду від 29.03.2005
у справі              № 38/347
за позовом            компанії Supercom LTD
до                    Департаменту  ресурсного  забезпечення  МВС
                      України,     КМ     України,     Державного
                      казначейства України
 
Про   відшкодування шкоди,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського суду м. Києва  від  21.01.2005  (судді:
Ю.Власов,  С.  Балац, О. Коротун) у задоволенні  позовних  вимог
відмовлено,  оскільки  позивачем  змінені  позовні   вимоги   та
стягуються  замість  шкоди збитки в сумі  20972330,0  грн.  США,
згідно  з  п.  1  ст.  176  ЦК України ( 435-15  ) (435-15)
          держава  не
відповідає за зобов’язаннями створених юридичних осіб, МКАС  при
ТПП   України  прийняття  рішення  згідно  якого  контракт   між
нерезидентом  та  резидентом  визнано  недійсним,  позивачем  не
дотримані вимоги ст. ст. 216, 1192 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , збитки
не є шкодою, фактичне понесення збитків позивачем не доведено.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
29.03.2005  (судді: Г. Коробенко, А. Полянський,  В.  Андрієнко)
рішення  суду  по  цій справі залишено без зміни,  оскільки  між
діями  1  та  2  відповідачів та спричиненою на  думку  позивача
шкодою  відсутній причинно-наслідковий зв’язок, зменшення  майна
або понесених збитків, упущеної вигоди позивачем не доведено.
 
Компанія  Supercom  LTD  просить судові рішення  по  цій  справі
скасувати,  справу передати на новий розгляд, так  як  порушений
нормативний   порядок  відшкодування  збитків,  збитки   (шкода)
завдані позивачу виходячи із наслідків тендеру, дії відповідачів
є  позадоговірними  відносинами, які діють  у  сфері  абсолютних
цивільних  відносин,  порушені ст. ст. 216, 236, 1173 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
        , згідно ст. 1192 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         відшкодування
збитків  є  одною  із форм відшкодування шкоди,  судом  порушені
вимоги   ст.  43  Господарського  процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Вищий  господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи, доводи сторін та вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
 
09.04.2002 між Департаментом ресурсного забезпечення МВС України
та компанією Supercom LTD укладено зовнішньоекономічний контракт
на   поставку   обладнання,   технологій   та   матеріалів   для
виготовлення паспортів.
 
При  укладенні  контракту сторони домовились  щодо  застосування
матеріального права України (п. 14.3 контракту) та зазначили (п.
14),  що  спори, які виникають з цього контракту чи у зв’язку  з
ним,  включаючи  без  обмежень спори  стосовно  дійсності  цього
контракту повинні бути виключно та остаточно вирішені відповідно
до регламенту МКАС при ТПП України у м. Києві.
 
Рішенням   МКАС  позовні  вимоги  задоволені,  спірний  контракт
визнано недійсним.
 
Касаційна   інстанція  враховує  арбітражне  застереження   щодо
волевиявлення  сторін  на вирішення всіх  категорій  спорів  між
Департаментом  та нерезидентом у МКАС при ТПП  України,  в  тому
числі  щодо відшкодування збитків або шкоди, проте така  позовна
заява компанією Supercom LTD до комерційного суду не подавалася.
 
Стосовно  зміни  позовних вимог та відшкодування збитків,  Вищий
господарський суд України звертає увагу, що позивач у  цивільно-
правових  відносинах із КМ України, Державним  казначейством  не
знаходиться, а отже відсутні підстави для відшкодування збитків,
стягнення   яких   зокрема   передбачені  ст.  216   ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
        , яка передбачає, що у зв’язку із вчиненням недійсного
правочину другій стороні або третій особі завдано збитків,  вони
підлягають відшкодуванню винною стороною.
 
Між  нерезидентом та КМ України, Державним казначейством України
правочини не укладались, як це визначено у ст. ст. 202,  203  ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
Щодо відшкодування майнової шкоди, то касаційна інстанція вказує
на  недоведеність касатором складу правопорушення, передбаченого
ст.  1166  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        , зокрема наявності  причинно-
наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою і шкодою,  вини
осіб,   які   заподіяли  шкоду,  шкідливого   результату   такої
поведінки, протиправності дій відповідачів.
 
Відсутність   причинно-наслідкового  зв’язку,   в   тому   числі
державного   замовлення,   а  відтак   і   впливу   держави   на
правовідносни, що склалися, підтверджено рішенням МКАС при  ТПП,
який  визнав свою компетенцію при розгляді справи. Рішення  МКАС
при  ТПП набуло чинності. Ухвалою апеляційного суду у скасуванні
рішення відмовлено.
 
Таким  чином,  Вищий  господарський суд  України  констатує,  що
порушень  ст.  ст.  216,  236, 1173,  1192  ЦК  ( 435-15  ) (435-15)
          не
вбачається,  держава  не відповідає за зобов’язаннями  юридичних
осіб.
 
Касаційна  інстанція погоджується з висновком  судів  попередніх
інстанцій  про  те,  що відповідачі у справі під  час  виконання
наданих  їм  повноважень неправомірних дій  у  сфері  абсолютних
цивільних  відносин не вчинювали, абсолютні  права  позивача  не
порушили,  витрати  понесені позивачем,  в  тому  числі  упущена
вигода    цивільно-правовим   поняттям   інституту   шкоди    не
охоплюється.
 
Отже,  фактичні  обставини, встановлені на підставі  всебічного,
повного та об’єктивного вивчення наданих доказів, висновки  суду
відповідають  цим обставинам, прийняті судові рішення  достатньо
аргументовані,    відповідають    нормам    матеріального     та
процесуального права.
 
Виходячи  з  викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  111-8,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
29.03.2005 у справі № 38/347 та рішення господарського  суду  м.
Києва  у цій справі залишити без зміни, а касаційну скаргу  –без
задоволення.
 
Головуючий    В. Овечкін
 
судді         Є. Чернов
 
              В. Цвігун