ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2005 Справа N 35/307в
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф.- головуючий, Козир Т.П. , Рибака В.В., розглянув касаційну
скаргу закритого акціонерного товариства комерційного банку
“ПриватБанк” в особі філії “Донецьке регіональне управляння” на
ухвалу господарського суду Донецької області від 11.03.2005 р.
та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
19.05.2005 р. у справі № 35/307в за позовом відкритого
акціонерного товариства “Донецький інститут по проектуванню
організації шахтного будівництва та підприємств будівельної
індустрії” до закритого акціонерного товариства комерційного
банку “ПриватБанк” в особі філії “Донецьке регіональне
управляння” про усунення перешкод в користуванні приміщенням за
заявою
про відстрочку виконання рішення
за участю представника
позивача –Берещенка Р.О.
У справі з 06.09.2005 р. оголошувалась перерва.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.03.2005 р.
відмовлено в задоволенні заяви ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі філії
“Донецьке регіональне управляння” про відстрочку виконання
рішення господарського суду Донецької області від 22.12.2003 р.
на 12 місяців.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
19.05.2005 р. ухвалу господарського суду Донецької області від
11.03.2005 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі філії “Донецьке
регіональне управляння” просить скасувати ухвалу господарського
суду Донецької області від 11.03.2005 р. та постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 19.05.2005 р., посилаючись
на те, що вони прийняті з порушенням норм законодавства, та
відстрочити виконання рішення господарського суду Донецької
області від 22.12.2003 р. на 12 місяців
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ “Донецький інститут по
проектуванню організації шахтного будівництва та підприємств
будівельної індустрії” просить ухвалу господарського суду
Донецької області від 11.03.2005 р., постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 19.05.2005 р. залишити без
змін, а скаргу –без задоволення.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив наступне.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.12.2003 р.
позов ВАТ “Донецький інститут по проектуванню організації
шахтного будівництва та підприємств будівельної індустрії”
задоволено та зобов’язано ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі філії
“Донецьке регіональне управляння” повернути позивачеві нежитлові
приміщення, які розташовані за адресою: м. Донецьк,
б.Шевченка,27, звільнивши їх протягом одного місяця з дня
набрання рішенням законної сили.
У лютому 2005 р. ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі філії “Донецьке
регіональне управляння” звернулося до господарського суду з
заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду
Донецької області від 22.12.2003 р. на 12 місяців.
Місцевий та апеляційний суди повно, всебічно дослідили надані
сторонами докази і доводи, належно їх оцінили та дійшли
обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про
відстрочку виконання рішення. При цьому суди виходили з того, що
ст. 121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у виняткових випадках, залежно
від обставин справи передбачене право господарського суду, який
видав виконавчий документ, відстрочити або розстрочити виконання
рішення, ухвали, постанови при наявності обставин, що
ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Проте, наведені відповідачем причини, з якими він пов’язує
неможливість виконання рішення господарського суду, а саме:
необхідність пошуку нового приміщення, в якому могло б
розміститися відділення банку, проведення ремонту у новому
приміщенні для того, щоб воно відповідало всім вимогам, що
ставляться до установ банку і здатне було б розмістити у собі
працівників відділення, забезпечивши можливість гідного
обслуговування клієнтів банку, необхідність демонтування
обладнання, яке ЗАТ КБ “ПриватБанк” встановив у спірному
приміщенні, не є обставинами, за якими в розумінні приписів ст.
121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
можливо відстрочити виконання
рішення господарського суду на дванадцять місяців.
Апеляційний суд вірно зазначив, що оскільки рішення
господарського суду Донецької області від 22.12.2003 р. набрало
законної сили 06.05.2004 р., господарським судом Донецької
області наказ на примусове виконання зазначеного рішення був
виданий 18.05.2004 р., то у відповідача було достатньо часу для
вирішення питань, пов’язаних із звільненням займаного
приміщення, а невиконання рішення, яке набрало законної сили,
порушує конституційні права законного власника приміщення - ВАТ
“Донецький інститут по проектуванню організації шахтного
будівництва та підприємств будівельної індустрії”.
Доводи ЗАТ КБ “ПриватБанк” в касаційній скарзі про порушення
судами вимог ст. 121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
спростовуються
наявними у справі матеріалами, були предметом дослідження в суді
апеляційної інстанції, обґрунтовано відхилені як безпідставні.
Решта доводів касаційної скарги зводиться до необхідності
вирішення касаційною інстанцією питань про надання переваги
доказів відповідача над іншими, тобто здійснення відмінної від
місцевого та апеляційного суду оцінки доказів, що суперечить
вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, тому до уваги не
приймаються.
Отже, ухвалені у справі судові рішення відповідають матеріалам
справи, чинному законодавству, тому підстав для задоволення
касаційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 111-9-111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В :
ухвалу господарського суду Донецької області від 11.03.2005 р.
та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
19.05.2005 р. у справі № 35/307в залишити без змін, а касаційну
скаргу закритого акціонерного товариства комерційного банку
“ПриватБанк” в особі філії “Донецьке регіональне управляння”
–без задоволення.
Головуючий, судді О. Шульга
Т. Козир
В. Рибак