ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2005 Справа N 34/77
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.
–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу дочірньої компанії
“Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз
України” в особі управління з переробки газу та газового
конденсату, м. Київ (далі –ДК “Укргазвидобування”)
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.05.2005
зі справи № 34/77
за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального
захисту інвалідів, м. Полтава (відділення ФСЗІ)
до ДК “Укргазвидобування”
про стягнення штрафних санкцій у сумі 226 021,18 грн. за
нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2002
році.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача –Фищука В.В. (за довіреністю відділення ФСЗІ),
відповідача –Балабанова Г.Л. (за довіреністю ДК
“Укргазвидобування”).
За результатами розгляду касаційної скарги ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.02.2005 (суддя
Студенець В.І.) у позові відмовлено. Рішення суду першої
інстанції з посиланням на приписи статей 18-20 Закону України
“Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”
( 875-12 ) (875-12)
(далі –Закон ( 875-12 ) (875-12)
), статті 33 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі – ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
) мотивовано тим, що відділенням ФСЗІ не доведено
відсутність у ДК “Укргазвидобування” вільних робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів або їм відмовлено у
працевлаштуванні.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
25.05.2005 (колегія суддів у складі: суддя Зеленін В.О.
–головуючий, судді Репіна Л.О., Синиця О.Ф.) задоволено
апеляційну скаргу відділення ФСЗІ, рішення господарського міста
Києва від 22.02.2005 скасовано, прийнято нове рішення, яким
позов задоволено: стягнуто з ДК “Укргазвидобування” 226 021,18
грн. штрафних санкцій на користь відділення ФСЗІ. Постанову суду
апеляційної інстанції з посиланням на приписи статей 17-18
Закону ( 875-12 ) (875-12)
, пунктів 3, 5, 10-14 Положення про робоче
місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
03.05.1995 № 314 ( 314-95-п ) (314-95-п)
(далі - Положення про робоче
місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів
( 314-95-п ) (314-95-п)
), мотивовано невиконанням ДК “Укргазвидобування”
свого обов’язку з інформування органів працевлаштування
інвалідів про вільні робочі місця, на яких могла
використовуватися праця інвалідів у звітному періоді.
У касаційній скарзі від 17.06.2005 до Вищого господарського суду
України ДК “Укргазвидобування” просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2005 та
залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від
22.02.2005. Скаргу з посиланням на приписи статей 19 - 20
Закону, пунктів 5 та 14 Положення про робоче місце інваліда і
про порядок працевлаштування інвалідів ( 314-95-п ) (314-95-п)
мотивовано
тим, що ДК “Укргазвидобування” інформувало звітами за формою
державної статистичної звітності № 3-ПН органи працевлаштування
інвалідів у звітному періоді про наявність на його підприємстві
вільних робочих місць, на яких могла використовуватися праця
інвалідів, проте інваліди на підприємство відповідача цими
органами не направлялись.
Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
належним
чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями обставин
справи та правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про наявність підстав для часткового задоволення
касаційної скарги.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- відповідно до поданого ДК “Укргазвидобування” звіту “Про
зайнятість і працевлаштування інвалідів” за формою державної
статистичної звітності № 10-ПІ поштова-річна за 2002 рік
середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві
у звітному періоді становила 631 особу; чотиривідсотковий
норматив місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві
відповідача за звітний період становив 25 осіб інвалідів (631
чол. х 4 %); фактично на підприємстві у звітному періоді було
працевлаштовано 3 інваліда;
- розрахунок суми штрафних санкцій за нестворені робочі місця
для працевлаштування інвалідів у звітному 2002 році становив 226
021,18грн., яку самостійно ДК “Укргазвидобування” не сплачено.
Суд першої інстанції не досліджував фактичні дані щодо
інформування відповідачем органів працевлаштування інвалідів про
наявність на його підприємстві вільних робочих місць, на яких
могла використовуватися праця інвалідів у 2002 році.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не
інформував позивача про наявність на його підприємстві вільних
робочих місць, на яких могла використовуватися праця інвалідів у
звітному періоді. Проте у постанові апеляційної інстанції не
зазначено, на підставі яких доказів судом з’ясовано цю
обставину.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання про
правомірність стягнення з ДК “Укргазвидобування” штрафних
санкцій, передбачених статтею 20 Закону ( 875-12 ) (875-12)
.
Попередніми судовими інстанціями порушено норму процесуального
права, наслідком чого стало неповне з’ясування обставин, що
входять до предмету доказування зі справи.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону ( 875-12 ) (875-12)
в
редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин зі
справи, працевлаштування інвалідів здійснюється органами
центральним органом виконавчої влади з питань праці та
соціальної політики, органами місцевого самоврядування,
громадськими організаціями інвалідів.
Згідно з пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про
порядок працевлаштування інвалідів підприємства розробляють
заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх
до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві
органи соціального захисту населення та відділення Фонду
соціального захисту інвалідів про створення (пристосування)
робочих місць для працевлаштування інвалідів.
У пункті 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок
працевлаштування інвалідів ( 314-95-п ) (314-95-п)
визначено, що
підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві
органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та
вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
У постановах від 20.07.2004 зі справи № 2-23/9789-03, від
29.03.2005 зі справи № 13/403 та від 29.03.2005 зі справи №
3/118 Верховним Судом України викладено правову позицію, згідно
з якою суди мають з’ясовувати, зокрема, чи повідомляло
підприємство органи працевлаштування про створені робочі місця
для працевлаштування інвалідів; якщо названі органи були
повідомлені, то чи направлялись інваліди для працевлаштування і,
відповідно, з чиєї вини направлені не були працевлаштовані або
їм було відмовлено у працевлаштуванні на вакантні посади. Отже,
працевлаштування інвалідів може здійснюватись органами
працевлаштування інвалідів, визначеними у статті 18
Закону ( 875-12 ) (875-12)
, лише за наявності отриманої від підприємства
інформації про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких
може використовуватись праця інвалідів.
Основним доводом касаційної скарги є твердження про те, що ДК
“Укргазвидобування” інформувало звітами за формою № 3-ПН органи
працевлаштування у звітному періоді про наявність на його
підприємстві вільних робочих місць, на яких могла
використовуватися праця інвалідів у звітному періоді.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції щодо заповнення державної
статистичної звітності за формами № 3-ПН "Звіт про наявність
вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в
працівниках", затвердженої наказом Державного комітету
статистики України від 06.07.1998 № 244 ( z0464-98 ) (z0464-98)
: звіт за
формою N 3-ПН подається підприємствами, незалежно від форм
власності і господарювання, місцевому центру зайнятості 28 числа
щомісячно;; ... у графі 4 (з графи 2) проставляється наявність
вільних робочих місць (вакантних посад) в рахунок річної броні,
встановленої місцевими державними адміністраціями відповідно до
статті 5 Закону України "Про внесення змін до Закону України
"Про зайнятість населення", для працевлаштування громадян, які
потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах
конкурувати на ринку праці, а також для пенсіонерів, учнів,
студентів, інвалідів. Наявність вільних робочих місць (вакантних
посад) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під
такими шифрами:... 14 - інваліди. Отже, звіти за формою
державної статистичної звітності № 3-ПН містять вичерпну
інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць
для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду.
Проте, судовими інстанціями не досліджувались фактичні дані щодо
повідомлення ДК “Укргазвидобування” цими звітами відповідних
органів працевлаштування про наявність на його підприємстві
протягом звітного періоду вільних робочих місць для забезпечення
працевлаштування інвалідів. У матеріалах справи немає копій
примірників звітів за формою державної статистичної звітності №
3-ПН. Тому касаційна інстанція дійшла висновку про порушення
попередніми судовими інстанціями зі справи правил оцінки
доказів, визначених у статті 43 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Згідно з частиною другою статті 111-7 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, перевірку повідомлення відповідачем органів
працевлаштування щодо наявності на його підприємстві вільних
робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів має
бути здійснено судом першої інстанції за новим розглядом справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-7 - 111-12
ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу дочірньої компанії “Укргазвидобування”
Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” зі справи №
34/77 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2005 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.05.2005 з цієї справи скасувати.
3. Справу № 34/77 передати на новий розгляд до господарського
суду міста Києва.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь