ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2005 Справа N 30/619
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. –головуючого у засіданні (доповідач),
Панченко Н.П. , Плахотнюк С.О.
розглянувши
касаційну відкритого акціонерного товариства
скаргу “Торговельно-підприємницький центр”
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.06.2005р.
у справі № 30/619-3/310 господарського суду м. Києва
за позовом акціонерного товариство закритого типу “Лінкс-2”
до Фонду державного майна України
треті особи 1. Регіональне відділення Фонду державного майна
України по м. Києву;
2. Відкрите акціонерне товариство
“Торговельно-підприємницький центр
Про визнання недійсним наказу
за участю представників:
- Позивача: Яновська О.Г. (дов. від 19.09.2005р.), Клименко
А.П. (дов. від 19.09.2005р.);
- Відповідача: Смиковська І.П. (дов. від 05.01.2005р. № 3);
- третьої особи - 1: Тетенко В.В. (дов. від 22.07.2005р. № 90),
- третьої особи - 2: Бородіна В.М. (дов. від 20.09.2005р.
№ 396), Махлай М.М. (дов. від 20.09.2005р. № 397), Чорна
Н.П. (дов. від 01.06.2004р. № 17).
В С Т А Н О В И В:
Акціонерне товариство закритого типу “Лінкс-2” (надалі
–“Позивач”) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом
про визнання недійсним наказу Фонду державного майна України
(надалі –“Відповідач”) від 10.12.2001р. № 2284 про включення в
перелік об'єктів групи “Ж”, що підлягають приватизації шляхом
викупу приміщення їдальні, що розташовано за адресою м. Київ,
вул. Васильківська, 34 (надалі –“Спірне приміщення”), та про
обрання способу приватизації у вигляді викупу зазначеного
приміщення відкритого акціонерного товариства
“Торгівельно-підприємницький центр”.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.12.2003р. у
справі № 30/619 Позивачу відмовлено в задоволені позову.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
21.04.2004р. у справі № 30/619 рішення господарського суду міста
Києва від 26.12.2003р. у справі № 30/619 залишено без змін, а
апеляційна скарга –без задоволення.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного
господарського суду від 21.04.2004р. у справі № 30/619, Позивач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою.
За результатами розгляду вищезазначеної скарги Вищим
господарським судом України 13.07.2004р. постановлено скасувати
рішення господарського суду міста Києва від 26.12.2003р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
21.04.2004р. у справі № 30/619 внаслідок неповного з'ясування
судами попередніх інстанцій обставин справи, що мають істотне
значення для правильного вирішення спору, а справу передати на
новий розгляд до господарського суду м. Києва
Рішенням господарського суду м. Києва від 24.03.2005р. у справі
№ 30/619-3/310 Позивачу повністю відмовлено у задоволенні
позову. Рішення мотивоване тим, що Позивач недостатньо
підтвердив факт порушення його прав Відповідачем при
приватизації спірного приміщення.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Позивач та
Регіональне відділення ФДМУ (надалі –“Третя особа-1”) звернулись
до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними
скаргами, в яких просили скасувати рішення господарського суду
м. Києва від 24.03.2005р. у справі № 30/619-3/310 та прийняті
нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування поданих
скарг Позивач та Третя особа - 1 посилались на порушення
господарським судом м. Києва під час винесення оскаржуваного
рішення норм матеріального права, а також на те, що висновки
суду не відповідають обставинам справи.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
17.06.2005р. у справі № 30/619-3/310 апеляційні скарги Позивача
та Третьої особи-1 задоволені, рішення господарського суду
м. Києва № 30\619-3\310 від 24.03.05 скасовано та прийняте нове
рішення, яким наказ ФДМУ від 10.12.2001р. № 2284 визнано
недійсним внаслідок того, що він порушує права Позивача як
орендаря спірного приміщення.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відкрите
акціонерного товариства “Торгівельно-підприємницький центр”
(надалі –“скаржник”) звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2005р. у
справі № 30/619-3/310, а рішення господарського суду м. Києва
від 24.03.2005р. у даній справі залишити в силі.
В обґрунтування поданої скарги, скаржник посилається на
порушення Київським апеляційним господарським судом під час
перегляду в апеляційному порядку справи № 30/619-3/310 вимог
ст. ст. 42, 43, 22 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
(надалі –“ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
”).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм
процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового
рішення знаходить, що касаційна скарга підлягає залишенню без
задоволення з огляду на наступне.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено,
що Позивач є орендарем Спірного приміщення на підставі договору
оренди, укладеного 06.08.1997р. між Позивачем та ВАТ Київський
завод “Електрик” правонаступником якого є скаржник.
З матеріалів справи також вбачається, що Спірне приміщення не
ввійшло до статутного фонду заводу “Електрик”, але знаходилося
на його балансі.
Наказом Відповідача від 10.12.2001р. № 2284 Спірне приміщення
включено у перелік об'єктів групи “Ж”, що підлягають
приватизації шляхом викупу.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України від 04.03.1992р.
№ 2163-XII “Про приватизацію державного майна” ( 2163-12 ) (2163-12)
,
принцип застосування переважно конкурентних способів у разі
приватизації невеликих державних підприємств, законсервованих
об'єктів та об'єктів незавершеного будівництва, підприємств
торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування
населення, готельного господарства, туристичного комплексу,
віднесено до основних засад, на підставі яких здійснюється
приватизація в Україні.
Відповідно до п. 1.7. Положення про порядок приватизації
об'єктів групи Ж, затвердженого Наказом Відповідача від
14.08.2000р. № 1693, ( z0596-00 ) (z0596-00)
приватизація майна об'єктів
групи Ж здійснюється переважно конкурентними способами (надалі
–“Положення” ( z0596-00 ) (z0596-00)
).
Орган приватизації, керуючись п. 4.1. Положення, ( z0596-00 ) (z0596-00)
може прийняти рішення про приватизацію об'єкта шляхом викупу цим
покупцем, якщо на участь в аукціоні, конкурсі подав заяву один
покупець.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2001р. Третя особа-1
заявою № 30-03\5066 повідомила Відповідача про наявність двох
заяв на приватизацію Спірного приміщення та запропонувала
проведення приватизації Спірного приміщення шляхом проведення
аукціону або за конкурсом. Проте, Відповідачем 10.12.2001р.
прийнято оскаржуваний наказ, яким Спірне приміщення включено у
перелік об'єктів групи “Ж”, що підлягають приватизації шляхом
викупу.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком
Київського апеляційного господарського суду, що Відповідач
безпідставно позбавив Позивача права участі на конкурентних
засадах у приватизації орендованого ним приміщення.
Даний висновок також підтверджується матеріалами справи. Так,
зокрема, з матеріалів справи вбачається, що наказом Відповідача
від 05.12.2003р. № 2192 створено робочу групу та проведена
перевірка збереження та використання майна, яке не ввійшло до
статутного фонду скаржник та за результатами проведеної
перевірки станом на 26.12.2003р. запропоновано змінити спосіб
приватизації шляхом продажу Спірного приміщення виключно на
конкурентних засадах.
Відповідно до п. 2 Роз'яснення Вищого господарського суду
України від 26.01.2000р. № 02-5/35, обов'язковою
умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з
прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом
інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Зважаючи на все вищенаведене, колегія суддів вважає, що під час
перегляду справи в апеляційному порядку Київським апеляційним
господарським судом фактичні обставини справи встановлено на
основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих
доказів, висновок суду відповідає цим обставинам і їм надана
правильна юридична оцінка.
Що ж до доводів скаржника, наведених у касаційній скарзі від
05.07.2005р. за вих. № 5704, то всі вони полягають у
недоведеності обставин справи, що, згідно з п. 5 ст. 111 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
є недопустимим, оскільки відповідно до ч. 2
ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Крім того, зазначена касаційна скарга подана з порушенням вимог
ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо доведеності кожною із сторін
тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог
і заперечень.
Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів вважає, що Постанова
Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2005р. у
справі № 30/619-3/310 прийнята з додержанням вимог чинного ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а підстав для її скасування не вбачається.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Торговельно-підприємницький центр” залишити без задоволення
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.06.2005р. у справі у справі № 30/619-3/310 залишити без змін.
Суддя, головуючий у засіданні І. Плюшко
Судді: Н. Панченко
С. Плахотнюк