ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2005 Справа N 25/2
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Овечкін В.Е. –головуючого,
Чернов Є.В.,
Цвігун В.Л.
за участю представників:
- позивача
- відповідача
розглянув касаційну Жовтневої МР ДПІ м. Маріуполя
скаргу
на постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 22.03.2005
у справі № 25/2
за позовом ЗАТ “Лема”
до Жовтневої МР ДПІ м. Маріуполя
ВДК у м. Маріуполі
Про стягнення 57389, 89 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 17.02.2005
(суддя: І.А. Бойко) позовні вимоги задоволені повністю з тих
підстав, що за даними податкових декларацій з ПДВ позивача
рахується бюджетна заборгованість з ПДВ за період березень-
травень 2004 та липень 2004 р. в сумі 55047 грн., крім того
позивачем на суму бюджетної заборгованості нараховані відсотки
на рівні 120 % облікової ставки НБУ в сумі 2342, 89 грн.
Крім того вимоги позивача підтверджуються актом звірки
розрахунків від 23.12.2004 між позивачем та першим відповідачем,
дані якого відповідачем не спростовані.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
22.03.2005 (судді: Алєєва І.В., Бондарева Г.Г., Величко Н.Л.)
рішення суду у цій справі залишено без зміни з тих же мотивів та
підстав.
Жовтнева МР ДПІ у м. Маріуполі просить судові рішення у справі
скасувати з підстав порушення судами норм матеріального та
процесуального права.
Сторони не скористалися своїм правом взяти участь у засіданні
господарського суду касаційної інстанції особисто або через
представника.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Відповідно до п. п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право на нарахування
податку та складання податкових накладних подається виключно
особам, зареєстрованим як платники податку у порядку,
передбаченому ст. 9 цього Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач є
платником податку на додану вартість, що підтверджено
відповідним свідоцтвом № 08732090, знаходиться в матеріалах
справи.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, що підлягають сплаті до
бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між
загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з
будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного
періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду (п. п.
7.7.1). При цьому підставою для отримання відшкодування є дані
тільки податкової декларації за звітний період (п. п. 7.7.3).
Перший відповідач у встановленому процесуальним законом порядку
доводів позивача не спростував, за таких обставин висновки суду
першої та апеляційної інстанцій стосовно стягнення сум податку
на додану вартість, які підлягають відшкодуванню за даними
податкової декларації позивача та визнані першим відповідачем,
про що свідчить акт звірки, є правильними.
Доводи першого відповідача викладені в касаційній скарзі щодо
порушення господарськими судами ст. 58 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та неправильного застосування норм Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
касаційною інстанцією до уваги
не приймаються, оскільки не відповідають фактичним обставинам та
вимогам матеріального та процесуального законодавства.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України.
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
22.03.2005 та рішення господарського суду Донецької області від
17.02.2005 у справі № 25/2 залишити без зміни, а касаційну
скаргу –без задоволення.
Головуючий суддя В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун