ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2005 Справа N 23/74
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій
В.М., за участю представника відповідача Н. Чорної (дов. від
6.04.05), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Дельта КІТ” на
рішення від 1.03.2005 року господарського суду м. Києва та
постанову від 20.04.2005 року Київського апеляційного
господарського суду у справі № 23/74 за позовом товариства з
обмеженою відповідальністю “Дельта КІТ” до товариства з обмеженою
відповідальністю “АТС-Інвест Україна”
про стягнення 28 592, 52 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 1.03.2005 року господарського суду м. Києва (суддя
А.Демидова), залишеним без змін постановою від 20.04.2005 року
Київського апеляційного господарського суду, в позові відмовлено
з мотивів недоведеності.
Позивач просить зазначені рішення скасувати з підстав
неправильного застосування господарськими судами статей 678, 680
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, статей 44, 99
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
передати справу на новий розгляд.
Товариство з обмеженою відповідальністю “АТС-Інвест Україна”
проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні
просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступного.
Господарськими судами встановлено, що 12.03.2004 року сторони
уклали договір купівлі-продажу, відповідно до якого відповідач
передав у власність позивача майно на умовах розстрочення
платежу. Факт передачі майна на суму 1 740 000, 00 грн.
підтверджується актом прийому-передачі від 12.03.2004 року.
З матеріалів справи вбачається, що за отримані модеми в
кількості 72 шт., та станцію управління в кількості 1 шт.
позивач перерахував на рахунок відповідача суму в розмірі 588
914, 52 грн. про що свідчать платіжні доручення від 23.06.2004
року № 215 та від 3.12.2004 року № 394.
В подальшому позивач відмовився від виконання договору, заявивши
про не комплектність та неналежну якість цього обладнання.
Оцінивши подані сторонами докази, господарські суди відмовили в
позові, оскільки твердження позивача про те, що товар
знаходиться в неробочому стані і потребує додаткової
комплектації, спростовуються актом прийому-передачі майна від
12.03.2004 року. Також місцевим господарським судом встановлено,
що рішенням від 7.12.2004 року господарського суду м. Києва у
справі № 24/896 присуджено до стягнення з товариства з обмеженою
відповідальністю “Дельта КІТ” на користь товариства з обмеженою
відповідальністю “АТС-Інвест Україна” 290 000 грн. за порушення
умов договору від 12.03.2004 року купівлі-продажу майна. Крім
того, господарський суд апеляційної інстанції не визнав висновок
головного інженера належним і допустимим доказом.
Колегія суддів вважає, що за умов недоведеності позовних вимог у
господарських судів були відсутні правові підстави для
задоволення позову.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини,
на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, а також
обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути
підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з частиною другою статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що
їх не було встановлено або відхилено рішенням суду, як і не має
права вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції
колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її
обставини були встановлені господарськими судами на підставі
всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів,
висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна
юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 1.03.2005 року господарського суду м. Києва та
постанову від 20.04.2005 року Київського апеляційного
господарського суду у справі № 23/74 залишити без змін, а
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Дельта
КІТ” без задоволення.
Головуючий, суддя М.В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій