ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2005 Справа N 14/227-17/76
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів: Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача - Чубук Е.А.,
відповідачів - не з’явилися,
розглянувши у відкритому ВАТ “Київський радіозавод”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 12.04.2005 Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 14/227-17/76
за позовом ВАТ “Київський радіозавод”
до 1.ДП “Виробниче об’єднання “Київський
радіозавод”;
2.Державної акціонерної холдингової
компанії “Київський радіозавод”
Про встановлення юридичного факту відсутності правонаступництва
позивача по боргових зобов’язаннях відповідачів та інших
юридичних осіб
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.02.2005, винесеною
на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
провадження у справі припинене у зв’язку з непідвідомчістю
даного спору господарським судам. Постановою Київського
апеляційного господарського суду від 12.04.2005 ухвалу залишено
без змін з тих же підстав.
ВАТ “Київський радіозавод” (надалі –ВАТ “КРЗ”) в поданій
касаційній скарзі просить ухвалу та постанову скасувати і
передати справу на розгляд місцевого господарського суду,
посилаючись на те, що поширення відповідачами інформації щодо
нібито існуючого правонаступництва ВАТ “КРЗ” по зобов’язаннях
відповідачів в результаті реорганізації підприємства є спором
про право, оскільки захист таких цивільних прав та інтересів
здійснюється шляхом припинення дії, яка порушує право (п. 3 ч. 2
ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
) або шляхом відшкодування збитків
та іншої майнової шкоди внаслідок поширення такої інформації
(п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
). Такі дії повинні бути
припинені господарським судом, оскільки вони грубо порушують
права позивача, його ділову репутацію тощо.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет
правильності застосування судами попередніх інстанцій норм
процесуального права та заслухавши пояснення присутнього у
засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані рішення та постанова
–залишенню без змін з наступних підстав.
Припиняючи провадження у справі з мотивів непідвідомчості
господарським судам спору про встановлення юридичного факту суд
першої інстанції виходив з того, що встановлення юридичного
факту може встановлюватися господарським судом лише при
існуванні та розгляді між сторонами господарських правовідносин
спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки
фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Такий
висновок не суперечить положенням Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, зокрема щодо поширення юрисдикції судів на всі
правовідносини, що виникають у державі.
Колегія повністю погоджується з такими висновками суду з огляду
на таке.
Згідно зі статутом ВАТ “Київський радіозавод”, затвердженим
наказом НКАУ від 07.08.2003 № 170 ВАТ “Київський радіозавод”
засновано згідно з рішенням Національного космічного агентства
України шляхом перетворення державного підприємства “Київський
радіозавод”.
Позивач звернувся до суду з позовом про встановлення факту, що
підприємство не є правонаступником по борговим зобов'язанням а
ні ВО “КРЗ”, а ні ДАХК “КРЗ”, а ні будь-якої іншої юридичної
особи, крім тих, з якими існують зобов'язання за правочинами,
укладеними самим ВАТ “КРЗ”, або його попередником - державним
підприємством “КРЗ”.
Згідно ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства, установи,
організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні),
громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без
створення юридичної особи і в установленому порядку набули
статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства
та організації), мають право звертатися до господарського суду
згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за
захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних
законом інтересів.
У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при
укладенні, зміні, розірванні господарських договорів та з інших
підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з
підстав, зазначених у законодавстві.
На відміну від норм Цивільного процесуального кодексу України
( 1618-15 ) (1618-15)
(п. 4 ст. 254 та Глава 37), яким передбачено
можливість розгляду судами в порядку окремого провадження справ
про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
містить положень щодо підвідомчості таких спорів господарським
судам. Отже, категорія спорів щодо встановлення певних юридичних
фактів у правовідносинах між юридичними особами не підвідомча
господарським судам. Такі факти можуть встановлюватись
господарським судом під час розгляду справи, яку віднесено до
юрисдикції господарського суду чинним законодавством, тобто у
разі, коли позивач звертається з позовом за захистом своїх
порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Однак, позивачем не пред’являлися вимоги про захист своїх
порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
В зв’язку з цим колегія відхиляє передчасні посилання скаржника
в обгрунтування своїх заперечень на пункти 3,8 ч. 2 ст. 16 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, які визначають певні способи захисту
цивільних прав, оскільки порушені позивачем з цього приводу
питання можуть бути предметом інших судових проваджень. Позивач
у даній справі не позбавлений можливості пред’явити відповідні
позови з врахуванням вказаних ним способів захисту цивільних
прав.
Окрім того, твердження скаржника передусім зводяться до посилань
на поширення відповідачами неправдивої, на думку позивача,
інформації щодо нібито існуючого правонаступництва ВАТ “КРЗ” по
боргових зобов’язаннях відповідачів та приниження у зв’язку з
цим ділової репутації ВАТ “КРЗ”.
Проте, такі обставини можуть бути підставою для пред’явлення ВАТ
“КРЗ” позову про спростування такої інформації та відшкодування
моральної шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
Зважаючи на вищенаведене колегія не вбачає підстав для
скасування оскаржуваних ухвали та постанови, які прийнято судами
попередніх інстанцій без порушення та неправильного застосування
норм процесуального права.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9
–111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
12.04.2005 у справі № 14/227-17/76 залишити без змін, а
касаційну скаргу ВАТ “Київський радіозавод” –без задоволення.
Головуючий В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун