ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2005 Справа N 13/430
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.
–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу Гайворонської районної санітарно-
епідеміологічної станції, м. Гайворон Гайворонського району
Кіровоградської області (далі –Санепідемстанція)
на рішення господарського суду Кіровоградської області від
09.02.2005
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 25.05.2005
зі справи № 13/4320
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в
Кіровоградській області, м. Кіровоград (далі –Інспекція)
до Санепідемстанції
про стягнення 14620,32 грн.
Судове засідання проведено за участю представників:
Інспекції –не з’явилися,
Санепідемстанції –Колєва Р.Г.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський
суд України
В С Т А Н О В И В:
Інспекція звернулася з позовом про стягнення з Санепідемстанції
14620,32 грн. фінансових санкцій за порушення державної
дисципліни цін.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
09.02.2005 (суддя Скиба Г.М.), залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
25.05.2005 (колегія суддів у складі: суддя Науменко І.М.
–головуючий, судді Голяшкін О.В., Білецька Л.М.), позов
задоволено. Названі судові акти мотивовано неправомірним
наданням відповідачем послуг з проведення бактеріологічних
досліджень при періодичному медичному оглядові працівників
декретованих професій на платній основі, оскільки з огляду на
Перелік робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються
за плату, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від
15.10.2002 № 1544 ( 1544-2002-п ) (1544-2002-п)
(далі –Постанова № 1544
( 1544-2002-п ) (1544-2002-п)
), та Перелік платних послуг, які можуть
надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я,
вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних
установах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України
від 17.09.1996 № 1138 ( 1138-96-п ) (1138-96-п)
(далі –Постанова № 1138
( 1138-96-п ) (1138-96-п)
), Санепідемстанція як орган санітарно-
епідеміологічної служби не може бути суб’єктом надання названих
платних послуг.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Санепідемстанція просить скасувати зазначені судові акти
місцевого та апеляційного господарських судів з даного спору, а
справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції,
посилаючись на неправильне застосування судами норм
матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник
зазначає, що проведення лабораторних досліджень здійснювалося
відповідачем на підставі договору від 12.01.2004 № 1, причому
замовник відшкодовував відповідачеві лише фактичні витрати,
необхідні для виконання досліджень.
У відзиві на касаційну позивач зазначає про необґрунтованість
касаційних вимог скаржника та просить залишити оскаржувані
судові акти без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі
- ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) належним чином повідомлено про час і
місце розгляду скарги.
У клопотанні від 02.08.2005 № 1136-02 Інспекція просить
розглянути справу без участі представника позивача в зв’язку з
відсутністю коштів на відрядження.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими
інстанціями фактичних обставин справи та правильність
застосування ними норм матеріального і процесуального права,
заслухавши пояснення представника відповідача, Вищий
господарський суд України дійшов висновку про наявність правових
підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- в ході проведеної Інспекцією перевірки дотримання
Санепідемстанцією дисципліни ціноутворення при формуванні цін та
тарифів на платні послуги за період з.01.2003 року по жовтень
2004 року було виявлено факт порушення відповідачем Постанови №
1544 ( 1544-2002-п ) (1544-2002-п)
шляхом надання платних послуг з проведення
бактеріологічних досліджень при періодичному медичному оглядові
працівників декретованих професій, тобто послуг, надання яких не
передбачено названим нормативно-правовим актом, на загальну суму
4873,44 грн.;
- виявлене правопорушення зафіксовано в акті перевірки від
29.09.2004 № 1055;
- за наслідками зазначеної перевірки Інспекцією прийнято рішення
від 20.10.2004 № 60 про застосування до відповідача економічних
санкцій, а саме: вилучення в доход державного бюджету 4873,44
грн. необґрунтовано одержаної виручки та 9746,88 грн. штрафу.
Причиною виникнення спору з даної справи стало питання щодо
правомірності застосування до відповідача штрафних санкцій
відповідно до статті 14 Закону України “Про ціни і
ціноутворення” ( 507-12 ) (507-12)
(далі –Закон ( 507-12 ) (507-12)
) за порушення
державної дисципліни цін під час надання платних послуг у сфері
забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя
населення.
Статтею 6 Закону передбачено, що в народному господарстві
застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та
регульовані ціни і тарифи. Відповідно ж до статті 7 цього Закону
( 507-12 ) (507-12)
вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види
продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких
здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Згідно зі статтею 8 Закону ( 507-12 ) (507-12)
державне регулювання цін і
тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих
цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних
відхилень від державних фіксованих цін і тарифів та іншими
методами, введеними Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 35 Закону України “Про забезпечення
санітарного та епідемічного благополуччя населення” ( 4004-12 ) (4004-12)
оплата послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя, що не відносяться до медичної допомоги населенню
здійснюється за тарифами та прейскурантами, затвердженими
Кабінетом Міністрів України.
Так, Постановою № 1544 ( 1544-2002-п ) (1544-2002-п)
затверджено перелік
послуг, які надаються органами санітарно-епідеміологічної служби
за плату, а постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003
№ 1351 “Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і
послуги, що виконуються і надаються за плату установами та
закладами державної санітарно-епідеміологічної служби”
( 1351-2003-п ) (1351-2003-п)
визначено тарифи на такі роботи і послуги.
Разом з тим, пунктом 8 Постанови № 1138 ( 1138-96-п ) (1138-96-п)
попередні
профілактичні медичні огляди при прийнятті на роботу, а також
відповідні періодичні профілактичні медичні огляди віднесені до
платних послуг.
Згідно ж з пунктом 2 Порядку проведення обов'язкових
профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних
книжок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
23.05.2001 № 559 ( 559-2001-п ) (559-2001-п)
, обов'язкові медичні огляди
проводяться за рахунок роботодавців (підприємство, установа,
організація або фізична особа - суб'єкт підприємницької
діяльності, що використовують працю найманих працівників).
Отже, чинним законодавством України передбачено проведення
медичних оглядів саме на платній основі.
Що ж до юридичної можливості Санепідемстанції як органу
санітарно-епідеміологічної служби виступати суб’єктом надання
послуг, передбачених Постановою № 1138 ( 1138-96-п ) (1138-96-п)
, тобто
послуг, що віднесені до компетенції державних та комунальних
закладів охорони здоров'я, вищих медичних навчальних закладів та
науково-дослідних установ, то надання суб’єктами господарювання
послуг, які не передбачені визначеними нормативно-правовими
актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних
послуг, також не є питанням ціноутворення.
З урахуванням наведеного Вищий господарський суд України вважає
за необхідне з огляду на досліджені попередніми інстанціями
фактичні обставини справи скасувати рішення місцевого та
апеляційного господарських судів та відмовити у задоволенні
позовних вимог про стягнення з Санепідемстанції 14620,32 грн.
штрафних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Керуючись статтями 111-7 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Гайворонської районної санітарно-
епідеміологічної станції задовольнити.
2. Рішення господарського суду Кіровоградської області від
25.01.2005 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 25.05.2005 зі справи № 13/430 скасувати.
У задоволенні позову відмовити.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь