ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2005 Справа N 08/36-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій
В.М., за участю представників сторін Т.Димитрової (дов. від
19.09.05) і Н. Волок (дов. від 19.09.05), розглянувши у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого
акціонерного товариства транспортного будівництва “Трест
Південтранстехмонтаж” на рішення від 21.03.2005 року
господарського суду Харківської області та постанову від
25.05.2005 року Харківського апеляційного господарського суду у
справі № 08/36-05 за позовом приватного підприємства “Брагарь” до
відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва
“Трест Південтранстехмонтаж”
Про зобов’язання виконати умови договору,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 21.03.2005 року та господарського суду Харківської
області (суддя Л. Ковальчук), зміненого ухвалою від 11.04.2005
року, позов задоволено з мотивів невиконання зобов’язання.
Постановою від 25.05.2005 року Харківського апеляційного
господарського суду рішення залишено без змін, а касаційна
скарга відкритого акціонерного товариства транспортного
будівництва “Трест Південтранстехмонтаж” без задоволення.
Відповідач просить судові рішення у справі скасувати з підстав
незастосування господарськими судами до спірних правовідносин
статей 80, 81 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Позивач проти доводів касаційної скарги заперечує і просить
залишити її без задоволення.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступного.
До господарського суду подано позов про зобов’язання відповідача
виконати умови договору від 29.04.2002 року № 32 купівлі-продажу
промислових товарів, а також додаткової угоди до договору від
3.01.2003 року, а саме поставити позивачу товар на суму 1 767,
60 грн., що згідно до ціни договору складає 8, 5 т лому чорних
металів.
Господарськими судами встановлено, що 29.04.2002 року сторони
уклали договір за № 32 купівлі - продажу промислових товарів,
відповідно до умов якого позивач зобов’язався прийняти і
сплатити, а відповідач передати лом чорних металів у
відповідності з технічними вимогами і якістю, вказаними у
договорі. Кількість товару за договором складає 50 тон, ціна за
одну тону визначена 200 грн., а сплата за товар передбачена на
умовах попередньої оплати. Умовами договору та додатковою угодою
строк поставки товару сторонами визначений не був.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перерахував
відповідачу грошові кошти в сумі 2 000 грн. в якості попередньої
оплати за товар, що підтверджується платіжним дорученням від
6.02.2003 року № 57.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не
встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги,
кредитор має право вимагати його виконання у будь який час.
Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від
дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не
випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки строк виконання зобов’язання сторонами встановлений не
був, позивач, на підставі статті 530 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
звернувся до відповідача з претензією від 26.10.2004
року № 49 з вимогою відвантажити металобрухт на суму 1 767 грн.
до 25.11.2004 року.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
суб’єкти господарювання та інші учасники
господарських відносин повинні виконувати господарські
зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових
актів, договору.
Виходячи з того, що на час розгляду справи відповідач своїх
зобов’язань належним чином не виконав, господарськими судами
застосовані до спірних відносин правила статей 525 і 526
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та обґрунтовано задоволено
позов.
Як випливає з тексту пункту 7.1. договору сторони встановили
арбітражне застереження з умовою про передачу спорів на
вирішення арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті
України. Проте, господарський суд апеляційної інстанції
правомірно визнав це застереження таким, що не може бути
виконане, оскільки сторони не правильно встановили вид арбітражу
(арбітраж), який компетентний вирішити спір.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції,
колегія суддів вважає, що під час її розгляду фактичні обставини
були встановлені господарськими судами на підставі всебічного,
повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки
судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична
оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 21.03.2005 року та господарського суду Харківської
області та постанову від 25.05.2005 року Харківського
апеляційного господарського суду у справі № 08/36-05 залишити
без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
транспортного будівництва “Трест Південтранстехмонтаж” без
задоволення.
Головуючий, суддя М.В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій