ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2005 Справа N 8/51
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Яценко О.В. (доповідач у справі)
суддів : Бур’янової С.С.
Кравчука Г.А.
розглянувши Дочірньої компанії “Укргазвидобування”
касаційну скаргу Національної акціонерної компанії “Нафтогаз
України” в особі Управління з переробки газу та
газового конденсату,
м. Київ
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.04.2005р.
у справі № 8/51 господарського суду м. Києва
за позовом Полтавського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів, м. Полтава
до Дочірньої компанії “Укргазвидобування”
Національної акціонерної компанії “Нафтогаз
України” в особі Управління з переробки газу та
газового конденсату,
м. Київ
про стягнення 334839,84 грн.
Фищук В.В. дор. № 04-920/3550 від
в судовому засіданні взяли 19.09.2005р.
участь представники сторін Балабанов Г.Л. дов. № 2-20д від
від позивача 27.02.2004р.
від відповідача
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 03.02.2005р.у справі №
8/51 (суддя Катрич В.С.) у позові Полтавського обласного
відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Полтава до
Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної
компанії “Нафтогаз України” в особі Управління з переробки газу
та газового конденсату, м. Київ про стягнення 334839,84 грн.
відмовлено повністю.
Не погодившись з даним рішенням Полтавське обласне відділення
Фонду соціального захисту інвалідів, подало апеляційну скаргу в
якій просило скасувати рішення господарського суду м. Києва від
03.02.2005р. у справі № 8/51.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
11.04.2005р. у справі № 8/51(судді: Григорович О.М.; Рябуха
В.І.; Гольцова Л.А.) рішення господарського суду м. Києва від
03.02.2005р.у справі № 8/51 скасовано. Позов задоволено.
Стягнуто з Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної
акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Управління з
переробки газу та газового конденсату, м. Київ на користь
Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту
інвалідів, м. Полтава 334839,84грн. штрафних санкцій. Стягнуто з
Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної
компанії “Нафтогаз України” в особі Управління з переробки газу
та газового конденсату, м. Київ в дохід державного бюджету
1700грн. державного мита, 850грн. державного мита по апеляційній
скарзі. Стягнуто з Дочірньої компанії “Укргазвидобування”
Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі
Управління з переробки газу та газового конденсату, м. Київ на
користь ДП “Судовий інформаційний центр” 118грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з даною постановою Дочірня компанія
“Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз
України” в особі Управління з переробки газу та газового
конденсату, м. Київ, подала до Вищого господарського суду
України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову по
даній справі, як прийняту з порушенням норм матеріального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В.,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судами попередніх інстанції норм процесуального та матеріального
права дійшла висновку, про наявність правових підстав для
задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що позивачем не
надано доказів направлення для працевлаштування на підприємство
інвалідів органами, зазначеними в статті 18 Закону України “Про
основи соціальної захищеності інвалідів в України” ( 875-12 ) (875-12)
.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
11.04.2005р. у справі № 8/51 рішення господарського суду м.
Києва від 03.02.2005р.у справі № 8/51 скасовано. Позов
задоволено. Стягнуто з Дочірньої компанії “Укргазвидобування”
Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі
Управління з переробки газу та газового конденсату, м. Київ на
користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального
захисту інвалідів, м. Полтава 334839,84грн. штрафних санкцій.
Стягнуто з Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної
акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Управління з
переробки газу та газового конденсату, м. Київ в дохід
державного бюджету 1700грн. державного мита, 850грн. державного
мита по апеляційній скарзі. Стягнуто з Дочірньої компанії
“Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз
України” в особі Управління з переробки газу та газового
конденсату, м. Київ на користь ДП “Судовий інформаційний центр”
118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що
відповідачем не створено відповідну кількість робочих місць для
інвалідів і тому кількість працюючих інвалідів на підприємстві
не відповідає нормативу робочих місць для забезпечення
працевлаштування інвалідів, встановленого ст. 19 Закону України
“Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”
( 875-12 ) (875-12)
.
Проте, такий висновок суду апеляційної інстанції не відповідає
матеріалам справи та положенням закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991
р. ( 875-12 ) (875-12)
із змінами та доповненнями для підприємств,
(об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності
і господарювання встановлюється норматив робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох
відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від
15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Статтею 20 Закону ( 875-12 ) (875-12)
передбачено, що підприємства
(об'єднання), установи і організації, незалежно від форми
власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів
менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. 1 ст. 19
цього Закону ( 875-12 ) (875-12)
, щороку сплачують відповідним
відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні
санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної
заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в
установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте
інвалідом.
Згідно із ч. 1 ст. 18 вищевказаного закону ( 875-12 ) (875-12)
,
працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом
виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами
місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Відповідно до п. 10 "Положенням про робоче місце інваліда і про
порядок працевлаштування інвалідів", затвердженим Постановою
Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. № 314 ( 314-95-п ) (314-95-п)
.
працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою
зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних
депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням
побажаннь, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і
професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
При цьому відповідно до п. п. 11, 12 Положення ( 314-95-п ) (314-95-п)
місцеві органи соціального захисту населення: виявляють
інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої
здібності та можливості на підставі індивідуальних програм
реабілітації; щомісячно надсилають державній службі зайнятості
списки інвалідів, які виявили бажання працювати, із зазначенням
професій, спеціальностей; подають державній службі зайнятості
заявки на професійне навчання інвалідів; ведуть інформаційний
банк даних про інвалідів, які працюють і бажають працювати.
Державна служба зайнятості також веде облік інвалідів, які
звернулися за допомогою у працевлаштуванні; веде облік робочих
місць підприємств, на які можуть бути працевлаштовані інваліди;
сприяє працевлаштуванню інвалідів, які звернулися з проханням, з
урахуванням рекомендацій МСЕК; щоквартально подає місцевим
органам соціального захисту населення інформацію про
працевлаштування інвалідів.
В свою чергу на підприємство покладається обов'язок щорічно до
1.02.року, що настає за звітним, подавати відділенням Фонду
соціального захисту інвалідів відомості про середню річну
заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність
штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих
інвалідів; (Абзац третій пункту 14 в редакції Постанови КМ N 19
( 19-2002-п ) (19-2002-п)
від 10.01.2002).
Судом першої інстанції встановлено, що у звіті про зайнятість та
працевлаштування інвалідів за 2003 рік зазначено, що
середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві
відповідача складає 691 осіба. Чисельність інвалідів - штатних
працівників які повинні працювати на робочих місцях, створених
відповідно 4% нормативу згідно ст. 19 Закону України "Про основи
соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
визначена
у кількості 27 робочих місця. Фактично було працевлаштовано 4
інваліди.
Як досліджено судом першої інстанції, що із матеріалів справи
вбачається, що визначеними органами влади інваліди для
працевлаштування на підприємство відповідача не направлялися.
Доказів, які б свідчили про те, що підприємство відмовило у
прийнятті на роботу інвалідам, які безпосередньо зверталися до
підприємства відповідача або які направлені органами
переліченими у ст. 18 Закону ( 875-12 ) (875-12)
позивачем суду не
представлені і у справі, відсутні.
Аналіз положень Закону ( 875-12 ) (875-12)
про захист інвалідів дає
підстави для висновку про те, що : хоча Законом ( 875-12 ) (875-12)
і
покладений на підприємства обов'язок щодо створення робочих
місць для інвалідів, проте тільки в порядку передбаченому
"Положенням про робоче місце інваліда про порядок
працевлаштування інвалідів", затвердженим Постановою Кабінету
Міністрів України від 03.05.1995 р. № 314 ( 314-95-п ) (314-95-п)
. Крім
того, обов'язок підприємств щодо створення робочих місць для
інвалідів не супроводжує його обов'язком підбирати і
працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, такий
обов'язок покладається на органи працевлаштування що перелічені
в ч. 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності
інвалідів".
Стаття 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності
інвалідів" ( 875-12 ) (875-12)
передбачає, що незалежно від форм
власності і господарювання встановлює підприємствам норматив
робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у
розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих,
однак порядок виконання вказаного Закону ( 875-12 ) (875-12)
передбачений
"Положенням про робоче місце інваліда і про порядок
працевлаштування інвалідів", затвердженим Постановою Кабінету
Міністрів України від 05.1995 р. № 314 ( 314-95-п ) (314-95-п)
.
Суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що чинне
законодавство не зобов'язує підприємства самостійно займатися
працевлаштуванням інвалідів. За таких обставин, покладати на -
підприємство відповідальність у вигляді штрафних санкцій за
неналежне виконання своїх обов'язків спеціально уповноваженими
органами є неправомірним і суперечить як загальним принципам
права, так і ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, яка
передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на
засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити
те, що не передбачено законодавством.
Отже, висновок суду першої інстанції, що обов'язок з
працевлаштування інвалідів покладено на державну службу
зайнятості, органи Міністерства соціального захисту, громадські
організації інвалідів, а не на підприємства, є вірним.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла до висновку, що постанову Київського
апеляційного господарського суду від 11.04.2005р. необхідно
скасувати. Рішення господарського суду м. Києва від 03.02.2005р.
у справі № 8/51 залишити без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9
- 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Дочірньої компанії “Укргазвидобування”
Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі
Управління з переробки газу та газового конденсату, м. Київ на
постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.04.2005р. у справі № 8/51 задовольнити.
2.Постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.04.2005р. у справі № 8/51 скасувати. Рішення господарського
суду м. Києва від 03.02.2005р. у справі № 8/51 залишити без
змін.
Головуючий О.В. Яценко
Судді С.С. Бур’янова
Г.А. Кравчук