ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2005 Справа N 7/477
Виший господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. –головуючого у засіданні
(доповідач),
Панченко Н.П. , Плахотнюк С.О.
розглянувши 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “МД”
касаційні скарги та
2. Підприємства з іноземним капіталом “Перрі
енд Ассошиейтс”
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.05.2005р.
у справі № 7/477 господарського суду м. Києва
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “МД”
до підприємства з іноземним капіталом “Перрі енд
Ассошиейтс”
Про стягнення 61235,56 грн.
за зустрічним підприємства з іноземним капіталом “Перрі енд
позовом Ассошиейтс”
до товариства з обмеженою відповідальністю “МД”
Про стягнення 205509,74 грн.
за участю представників:
- Позивача: Зарубицька В.О. (дов. від 12.09.2005р. № 03/05/д)
- Відповідача: Павленко І.І. (дов. від 01.09.2005р. б/н), Троцюк
О.В. (дов. від 01.11.2004р. б/н).
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю “МД” (надалі
–“Товариство”) звернулось до господарського суду м. Києва з
позовною заявою про стягнення з підприємства з іноземними
інвестиціями “Перрі енд Ассошиейтс” (надалі –“Підприємство”)
заборгованості та штрафних санкцій на загальну суму 61235,56
грн.
Свої позовні вимоги Товариство обґрунтовувало порушенням
Підприємством умов договору з виконання робіт по виготовленню
меблів для торгового комплексу “Duty free” на території
терміналу “Б” ДМА “Бориспіль” від 09.06.2003р. № 09-06-2003,
укладеного між Товариством та Підприємством (надалі –“Договір”).
Під час судового розгляду Підприємство звернувся із зустрічною
позовною заявою про стягнення з Товариства на користь
Підприємства збитків та штрафних санкцій на загальну суму
205509,74 грн.
В обґрунтування позовних вимог Підприємство посилалось на
порушення Товариством своїх зобов'язань щодо якості виконаних за
Договором робіт.
Рішенням господарського суду м. Києва від 24.02.2005р. у справі
№ 7/477 позов Товариства задоволено повністю. У задоволенні
зустрічного позову відмовлено повністю.
В частині первісного позову рішення господарського суду м. Києва
від 18.05.2005р. у справі № 7/477 мотивоване тим, що вимоги
Товариства на виконання Договору виконало роботи з виготовлення
та встановлення меблів (юніти В1, Р15 -Р16) на суму 7 646, 40
грн. та юніти Р31, С6, К1, С1-С4 на суму 48 968, 54 грн., які
Підприємство не прийняло та не оплатило.
В частині зустрічного позову рішення господарського суду
м. Києва від 18.05.2005р. у справі № 7/477 мотивоване тим, що
Підприємство в порушення вимог ст. 33 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(надалі –“ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
”) не довело ті обставини, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від
24.02.2005р. у справі № 7/477, Підприємство звернулось до
Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій
просило зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким в
первісному позові відмовити, а зустрічний позов задовольнити
повністю.
В обґрунтування своїх вимог Підприємство посилалось на те, що у
визначений Договором строк Товариством роботи якісно виконані та
здані не були. Підприємство ж, в свою чергу сплатило Товариству
кошти в більшому розмірі, ніж вартість зданих йому за Договором
робіт.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
18.05.2005р. у справі № 7/477 рішення господарського суду
м. Києва від 24.02.2005р. у справі № 7/477 змінено шляхом
скасування п. п. 1, 2 резолютивної частини рішення. Пункт 1
резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: 1.
В задоволенні первісного позову відмовити”, в іншій частині
рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного
господарського суду від 18.05.2005р. у справі № 7/477 Товариство
та Підприємство звернулись до Вищого господарського суду України
з касаційними скаргами, в яких просять постанову Київського
апеляційного господарського суду від 18.05.2005р. у справі
№ 7/477 скасувати.
При цьому, Товариство просить залишити в силі рішення
господарського суду м. Києва від 24.02.2005р. у справі № 7/477,
а Підприємство просить прийняти нове рішення, яким у задоволені
первісного позову повністю відмовити та задовольнити зустрічний
позов.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.07.2005р. у
справі № 7/477 розгляд справи призначено на 13.09.2005р. о 15
год. 40 хв.
13.09.2005 року у судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
оголошено перерву до 09 год. 55 хв.
20.09.2005р.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши наявні матеріали справи
на предмет повноти їх встановлення судом першої і апеляційної
інстанцій та правильності застосування норм матеріального та
процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні
представників сторін, та керуючись ст. 111-9 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого господарського суду України
дійшла висновку, що касаційні скарги Товариства та Підприємства
підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції
норм матеріального і процесуального права.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено,
що 09.06.2003р. між Товариством та Підприємством укладено
Договір. Загальна вартість робіт відповідно до Протоколу
узгодження договірної ціни складає 856968,54 грн. та 22388,40
грн. відповідно до додаткової угоди від 20.11.2003р. разом ціна
Договору складає 879356,94 грн.
Відповідно до п. 4.1 Договору приймання та здача роботи
здійснюється поетапно за підсумками поставки виконавцем
(Товариством) результатів роботи та оформлюється у вигляді актів
приймання-здачі робіт, що підписуються уповноваженими особами
виконавця (Товариства) та замовника (Підприємства).
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
від 16.01.2003р. № 435-IV (надалі
–“ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
”) положення цього Кодексу застосовуються
до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності,
або до відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, але продовжують існувати після набрання ним
чинності.
Київським апеляційним судом під час розгляду справи встановлено,
що спірний Договір закінчився 15.12.2003р. отже, суд апеляційної
інстанції дійшов правильного висновку, що до спірних відносин
необхідно застосовувати положення Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
від 18.07.1963р.
Судами попередніх інстанцій під час перегляду спору встановлено,
що спірні відносини за своєю правовою природою є відносинами
підряду.
Відповідно до ст. ст. 332 342 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
За договором
підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій риск певну
роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а
замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу. При
цьому, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану
підрядчиком відповідно до договору, оглянути її і в разі
виявлення допущених у роботі відступів від договору або інших
недоліків заявити про них підрядчикові без зволікання.
Як вбачається з матеріалів справи, Київський апеляційний
господарський суд, перевіряючи справу згідно з вимогами ст. 99
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановив, що акти приймання-передачі
виконаних робіт за Договором на суму 48 968, 54 грн. та 7646,40
грн. в порушення вимог п. 4.1. Договору сторонами не підписані,
а отже, враховуючи положення ч. 2 ст. 34 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Підприємство не прийняло роботи, виконані
Товариством.
З матеріалів справи також вбачається, що згідно з п. 2.1.
Договору, Підприємство перераховує Товариству грошові кошти лише
за виконані роботи. За таких обставин, колегія суддів вважає
правильним висновок Київського апеляційного господарського суду,
що вимоги первісного позову в частині стягнення основного боргу
та штрафних санкцій не підлягають задоволенню, оскільки
Товариством не доказано факту виконання та здачі Підприємству
робіт на суму 48 968, 54 грн., а відтак не доведено факту
існування обов'язку Підприємства сплатити вартість виконаних
робіт і, відповідно, не доведено факту порушення такого
зобов'язання.
Під час розгляду судами попередніх інстанцій зустрічних позовних
вимог встановлено, що відповідно до п. 4.5. Договору замовник
протягом двох днів від дня отримання акту прийому - передачі
робіт та результатів робіт згідно із кресленнями зобов'язаний
направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання робіт або
мотивовану відмову від прийому робіт.
Проте, судами попередніх інстанцій встановлено, що акти
приймання - передачі виконаних робіт за Договором на суму 48
968, 54 грн. та 7646,40 грн. сторонами не підписані. Докази їх
направлення виконавцю робіт за Договором (Товариству) відсутні,
мотивована відмова від прийому робіт в матеріалах справи також
відсутня.
У відповідності з ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення з
господарського спору повинно прийматись у цілковитій
відповідності з нормами матеріального і процесуального права та
фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими
господарським судом.
При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
), а обставини справи, які відповідно до
законодавства повинні бути підтверджені певними засобами
доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Таким чином, беручи до уваги всі наведені обставини в їх
сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду
справи Київським апеляційним господарським судом фактичні
обставини справи встановлено на основі всебічного, повного і
об'єктивного дослідження поданих доказів, висновок суду
відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична
оцінка.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю “МД”
та Підприємства з іноземним капіталом “Перрі енд Ассошиейтс”
залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.05.2005р. у справі № 7/477 залишити без змін.
Головуючий суддя: І. Плюшко
Судді: Н. Панченко
С. Плахотнюк