ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2005 Справа N 2-19/2051-2005
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючого, Козир Т.П. , Семчука В.В., за участю
представника відповідача – Сливки І. В. дов. від 04.07.2005
року,
розглянувши касаційну скаргу державного підприємства
“Центральний військовий санаторій “Ялтинський” Міністерства
оборони України на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 18.05.2005 року у справі господарського
суду Автономної Республіки Крим за позовом державного
підприємства “Центральний військовий санаторій “Ялтинський”
Міністерства оборони України до Підприємства “Курортбуд”
про стягнення боргу,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2004 року державне підприємство “Центральний військовий
санаторій “Ялтинський” Міністерства оборони України звернулося
до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до
Підприємства “Курортбуд” про стягнення 131326,05 гривень
основного бору і 4037 гривень пені.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
31.01.2005 року позов задоволено у повному обсязі.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 18.05.2005 року апеляційну скаргу Підприємства “Курортбуд”
задоволено.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
31.01.2005 року скасовано. В задоволені позовних вимог
Державному підприємству “Центральний військовий санаторій
“Ялтинський” Міністерства оборони України відмовлено.
У касаційній скарзі державне підприємство “Центральний
військовий санаторій “Ялтинський” Міністерства оборони України
просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 18.05.2005 року і залишити в силі
рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
31.01.2005 року.
Вважає, що судом апеляційної інстанції порушено ст.ст. 4-2, 4-3,
22, 32, 43, 99 і 101 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення,
значно перевищив надані йому повноваження і порушив принцип
рівності всіх учасників судового процесу.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Як встановлено судом, 5.03.2004 року між сторонами було укладено
договір № 8/1-039/2004/89.
За умовами цього договору позивач прийняв на себе зобов'язання
продати, а відповідач - купити комплекс лікувально-оздоровчих
послуг. Відповідач повинен був оплатити послуги не пізніше, ніж
за 10 днів до дати виїзду клієнта.
Додатком № 1 від 5.03.2004 року сторони визначили кошторис на
одну людину на добу, а також перелік послуг, які входять у ціну.
Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що відповідач
свої зобов'язання за договором не виконав і в результаті виникла
заборгованість перед позивачем.
Суд апеляційної інстанції встановив, що даний договір підписаний
не уповноваженою на те особою і прийшов до висновку, що цей
договір не породжує зобов'язань.
Згідно ст. 11 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
підставами виникнення
цивільних прав та обов’язків є, крім договорів, інші правочини.
Правочином, за ст. 202 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, є дія особи,
спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та
обов’язків.
Проте, суд апеляційної інстанції в порушення ст.ст. 38, 43, 65,
105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, неповно встановив істотні для
справи обставини.
Так, суд не в повному обсязі перевірив доводи позивача.
Зокрема, суд не з'ясував, яким чином відповідач замовляв
послуги, чи відповідають замовлення, зазначені в заявках, які
суд визнав попередніми, змісту виданих путівок, хто одержував ці
путівки і на підставі яких документів, хто від імені відповідача
підписав акти виконаних робіт і звірки розрахунків.
Не з’ясував зазначене і місцевий господарський суд,
Враховуючи, що вказані обставини мають істотне значення для
юридично правильного вирішення спору, судові рішення визнати
законними не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа -
передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді господарському суду необхідно врахувати
наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін, встановити
дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно до вимог
закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 18.05.2005 року і рішення господарського
суду Автономної Республіки Крим від 31.01.2005 року.
Справу передати до господарського суду Автономної Республіки
Крим на новий розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий О. Шульга
Судді Т. Козир
В. Семчук