ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2005 Справа N 47/52-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів Дунаєвської Н.Г.
Стратієнко Л.В.
з участю не з’явився
представників: не з’явився
позивача:
відповідача:
розглянувши у відкритого акціонерного товариства
відкритому судовому “Кузнецовське автотранспортне підприємство
засіданні касаційну 15637”
скаргу
на постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 25.05.2005 р.
у справі № 47/52-05
за позовом відкритого акціонерного товариства
“Кузнецовське автотранспортне підприємство
15637”
до державного підприємства Міністерства оборони
України “Харківський автомобільний ремонтний
завод” (ВЧ А 0910)
про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення
62 550 грн.
В С Т А Н О В И В:
У січні 2005 р. позивач звернувся в суд з позовом про визнання
недійсним договору купівлі-продажу модернізованого автобуса МБ-
609Д № WDB 66806110924207 з часу укладення та стягнення з
відповідача перерахованого авансу у розмірі 50 000 грн., 9 800
грн. втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 2750 грн.
3% річних та судові витрати.
В подальшому позивач доповнив позовні вимоги та просив також
стягнути 6 255 грн. витрат з оплати послуг адвоката.
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.03.2005
р. (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено частково. В частині
позовних вимог про визнання договору недійсним провадження
припинено. Стягнуто з ДП Міністерства оборони України
“Харківський автомобільний ремонтний завод” на користь ВАТ
“Кузнецовське АТП –15637” передоплату у розмірі 50 000 грн.,
інфляційні у розмірі 9 800 грн., 3% річних у розмірі 2 750 грн.,
витрати на послуги адвоката у розмірі 6 255 грн. та судові
витрати.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
25.05.2005 р. (головуючий –Могилєвкін Ю.О., судді –Пушай В.І.,
Плужник О.В.) рішення господарського суду Харківської області
від 23.03.2005 р. в частині стягнення 9 800 грн. інфляційних, 2
750 грн. 3% річних та 6 255 грн. витрат на послуги адвоката і
125,5 грн. держмита рішення скасовано і в позові відмовлено. В
іншій частині рішення залишено без змін.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне
застосування норм матеріального права та порушення норм
процесуального права, просить скасувати постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 25.05.2005 р., залишивши в
силі рішення господарського суду Харківської області від
23.03.2005 р.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без
задоволення, а скасувати постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 25.05.2005 р. –без змін.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали
справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 640 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договір є укладеним
з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти
договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо особа, яка
одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для
відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов
договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи,
сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання
укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не
вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, платіжним
дорученням № 507 від 30.08.2002 р. позивач перерахував
відповідачу попередню оплату за автобус МБ –609 Д згідно
договору № 8322 від 28.08.2002 р. (а.с.11).
При цьому в матеріалах справи такий договір відсутній.
Натомість є надісланий позивачу відповідачем проект договору
купівлі –продажу вказаного автобуса № 2/147 від 20.08.2002 р.
(а.с.11).
У вимозі про повернення зазначеної передоплати від 15.07.2003 р.
№ 1/04-18-190 позивач також вказує підставою здійснення
передоплати пропозицію відповідача від 28.08.2002 р. та зазначає
про свою відмову від укладення вказаної угоди (а.с.12).
За таких обставин суд апеляційної інстанції прийшов до
правильного висновку про існування між сторонами зобов’язань, що
виникли з угоди, що не відбулась, оскільки подальша відмова
позивача оплати решти вартості автобуса не свідчить про
виникнення у відповідача зобов’язань, що виникають при набутті
майна без достатньої правової підстави відповідно до ст. 1212 УК
України, а попередня оплата має бути повернута позивачу згідно
ч. 2 ст. 693 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Крім того, суд апеляційної інстанції правильно вказав про
відсутність підстав для нарахування процентів на суму
попередньої оплати, оскільки товар не був переданий у зв’язку з
відмовою позивача від його отримання.
Також правильною є відмова апеляційного господарського суду у
стягненні витрат на оплату послуг адвоката, оскільки, виходячи
із змісту ст. 44 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судові витрати за
участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в
тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі
послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними
фінансовими документами. Стягнення ж суми в рахунок їх
майбутньої оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством
не передбачено.
Враховуючи викладене, підстав для скасування постанови
Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2005 р.
не вбачається, оскільки вона прийнята відповідно до вимог закону
та на підставі дійсних обставин справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
“Кузнецовське автотранспортне підприємство 15637” залишити без
задоволення, а постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 25.05.2005 р. у справі № 47/52-05 –без
змін.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Н.Г. Дунаєвська
Л.В. Стратієнко