ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2005 Справа N 47/168-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Є. Борденюк,
суддів: Т. Козир,
Н. Мележик,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну Закритого акціонерного товариства Комерційного
скаргу банку (ЗАТ КБ) “Кредит-Дніпро”
на постанову від 08.06.2005 року
Харківського апеляційного господарського суду
у справі № 47/168-05
за позовом Відкритого акціонерного товариства (ВАТ)
“Харківський
тракторний завод ім. С. Орджонікідзе”
до ЗАТ КБ “Кредит-Дніпро”
Про визнання недійсним договору застави
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача Бородай Р.В. (дов. від 18.06.2005 року)
відповідача Шевченко Д. А. (дов. від 20.04.2005 року)
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення
представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий
господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
ВАТ “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе”
звернулося до господарського суду з позовом про визнання
недійсним договору застави № 090304-з від 09.03.2004 р.,
укладеного позивачем з метою забезпечення виконання зобов’язань
перед ЗАТ КБ “Кредит-Дніпро” за договором про надання кредитної
лінії № 190903-Л від 19.09.2003 р. та додатковими угодами до
нього.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ВАТ “Харківський
тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” відноситься до відкритих
акціонерних товариств, створених в процесі корпоратизації,
відносно якого прийнято рішення про приватизацію, а отже
відповідно до п. 1.2. Порядку погодження органами приватизації
умов договорів застави та іпотеки, затвердженого Наказом Фонду
державного майна України № 163 від 06.02.2001 р. ( z0171-01 ) (z0171-01)
,
та ч. 5 ст. 11 Закону України “Про заставу” ( 2654-12 ) (2654-12)
, застава
майна даного підприємства здійснюється за погодженням та з
дозволу відповідного органу приватизації.
Оскільки договір застави майна № 090304-з від 09.03.2004 р. було
укладено в порушення згаданих вимог законодавства, тобто без
узгодження з Фондом державного майна України, позивач просить
визнати вказаний договір недійсним на підставі п. 1 ст. 215
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
як такий, в момент
укладення якого були недотримані вимоги, встановлені ч. 1 ст.
203 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(або ст. 48 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, яка були чинна на момент укладення договору, у
зв’язку з невідповідністю угоди вимогам закону).
Виходячи з вищевикладеного та того, що невжиття заходів
забезпечення позову може призвести до незаконного звернення
стягнення на заставлене майно за оспорюваним договором і
вилучення цього майна у ВАТ “Харківський тракторний завод ім. С.
Орджонікідзе”, якщо судом будуть задоволені позовні вимоги щодо
визнання недійсним договору застави № 090304-з від 09.03.2004
р., а отже, і неможливості виконання рішення господарського
суду, позивач просить господарський суд вжити заходів щодо
забезпечення позову, зокрема, заборонити ЗАТ КБ “Кредит-Дніпро”
вчиняти будь-які дії по зверненню стягнення на майно, що є
предметом договору застави № 090304-з від 09.03.2004 року, а
також заборонити органам Державної виконавчої служби України
вчиняти будь-які дії спрямовані на примусову реалізацію
заставленого майна, що є предметом договору застави № 090304-з
від 09.03.2004 року, у тому числі проводити опис зазначеного
майна, накладати на нього арешт та вилучати у ВАТ “Харківський
тракторний завод ім. С. Орджонікідзе”.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.04.2005
року (суддя Ю. Светлічний) порушено провадження у справі №
47/168-05, позовну заяву прийнято до розгляду, а також,
керуючись ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, вжито заходів забезпечення позову, а саме:
заборонено ЗАТ КБ “Кредит-Дніпро” вчиняти будь-які дії по
зверненню стягнення на майно, що є предметом договору застави №
090304-з від 09.03.2004 року; заборонено органам Державної
виконавчої служби України вчиняти будь-які дії спрямовані на
примусову реалізацію заставленого майна, що є предметом договору
застави № 090304-з від 09.03.2004 року, у тому числі проводити
опис зазначеного майна, накладати на нього арешт та вилучати у
ВАТ “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе”.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
08.06.2005 року (колегія суддів: В. Демченко, Ю. Такмаков, С.
Барбашова) ухвала Харківської області від 08.06.2005 року у
справі № 47/168-05 залишена без зміни.
Постанова суду мотивована тим, що беручи до уваги передбачені
законодавством підстави вжиття заходів забезпечення позову,
застосування яких допускається в будь-якій стадії провадження у
справі, та враховуючи обставини справи, господарський суд
апеляційної інстанції дійшов висновку про законність та
обґрунтованість заявлених вимог про вжиття заходів щодо
забезпечення позову, і задоволення їх господарським судом першої
інстанції, невжиття яких може зробити неможливим або ускладнити
виконання рішення у справі.
Зокрема, Харківським апеляційним господарським судом враховані
доводи позивача щодо можливості звернення стягнення на
заставлене майно за рішенням суду або третейського суду, на
підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено
законом або договором застави.
Отже, виходячи з того, що на момент настання терміну виконання
зобов’язання за договором про надання кредитної лінії № 190903-Л
від 19.09.2003 р., тобто 15.12.2004 р., зобов’язання,
забезпечене заставою, виконаним не було, заставодержатель
(відповідачем) набув права звернення стягнення на предмет
застави відповідно до ст. 20 Закону України “Про заставу”, а
тому може звернутись до нотаріуса за вчиненням виконавчого
напису, на підставі якого в подальшому може бути відкрите
виконавче провадження і здійснено реалізацію майна.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на
неправильне застосування судами при ухваленні оскаржуваних
рішень норм права.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачається, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
заходи забезпечення позову застосовуються
господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його
заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського
суду як гарантія реального виконання рішення суду.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо
обгрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент
пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за
кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Як вбачається з вищезазначених положень, питання задоволення
заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення
позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи
з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення
про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у
випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Отже, незважаючи на можливість апеляційного оскарження ухвали
про застосування заходів забезпечення позову, вирішення питання
про наявність чи відсутність вищезазначених обставин, що є
підставою для задоволення чи відмови у задоволенні заяви про
вжиття таких заходів, є прерогативою господарського суду першої
інстанції, який досліджує ці обставини в повному об’ємі.
Враховуючи наведене, заходи забезпечення позову, застосовані
господарським судом першої інстанції ухвалою від 12.04.2005
року, мотивовані наявністю обставин, що дозволяють зробити
припущення про неможливість виконання рішення господарського
суду через невжиття заходів забезпечення позову, є такими, що
прийняті з дотриманням процесуальних вимог щодо підстав та умов
застосування заходів до забезпечення позову, а тому оскаржувана
постанова господарського суду апеляційної інстанції відповідає
вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ КБ “Кредит-Дніпро” залишити без
задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
08.06.2005 року у справі № 47/168-05 залишити без зміни.
Головуючий, суддя Є.Борденюк
Судді: Т. Козир
Н. Мележик