Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.

суддів : Борденюк Є.М.

Харченка В.М.

розглянувши ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій”

касаційну

скаргу

на постанову Луганського апеляційного господарського суду

від 05.04.2005 року

у справі за позовом державного територіально –галузевого

об‘єднання “Південно–Західна залізниця”

до ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій”

третя особа ТОВ “Укрфлоат”

Про стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2004 року, Державне територіально –галузеве об‘єднання “Південно–Західна залізниця” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” 14 830 грн. штрафу згідно ст. 122 Статуту залізниць України (457-98-п) за неправильне зазначення у накладній № 49820439 на перевезення вантажу залізничним транспортом у вагоні № 67902221 коду одержувача вантажу.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.01.2005 року до участі у справі у якості третьої особи залучено ТОВ “Укрфлоат”, а рішенням господарського суду Луганської області від 22.02.2005 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 05.04.2005 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши суддю –доповідача, пояснення представника позивача, третьої особи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені у касаційній скарзі, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що відвантаживши вантаж у вагоні № 67902221 відповідач вказав у накладній № 49820439 код отримувача вантажу неправильно чим порушив вимоги ст. 122 Статуту залізниць України (457-98-п) .

Зазначене відповідачем не оспорюється, а тому з урахуванням вини відповідача та обсягу відповідальності, визначеного ст. 118 Статуту залізниць України (457-98-п) місцевий господарський і апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених вимог та правомірно постановили про задоволення позову.

Що ж до посилань у касаційній скарзі на відсутність у позивача права вимоги та відсутність у нього відомостей щодо кодів одержувачів вантажу, які обслуговуються позивачем то вони безпідставні, оскільки санкція за допущене порушення встановлена нормою права і застосовується незалежно від наявності договірних відносин з тим чи іншим тереторіальним органом залізничного транспорту.

За таких обставин, коли висновки суду першої інстанції і апеляційного господарського суду доводами касаційної скарги не спростовуються судова колегія не вбачає підстав для скасування судових рішень з наведених у касаційній скарзі мотивів, а тому керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Луганського апеляційного господарського суду від 05.04.2005 року, - без змін.