ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
15.09.2005                                     Справа N 23/6-543
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого     Кочерової Н.О.
суддів:         Рибака В.В.
                Михайлюка М.В.
розглянув       Дочірньої  компанії “Газ України”  НАК  “Нафтогаз
касаційну       України”
скаргу
на постанову    від 02.06.2005 Житомирського апеляційного
                господарського суду
у справі        № 23/6-543 господарського суду Вінницької області
за позовом      прокурора Вінницької області в інтересах  держави
                в  особі  Дочірньої  компанії “Газ  України”  НАК
                “Нафтогаз України”
до              товариства     з    обмеженою    відповідальністю
                “Виробничо-комерційне підприємство “Моріс”
 
Про   поновлення  пропущеного строку на пред’явлення  наказу  до
виконання                                
 
         за участю представників сторін:
від позивача    Полюхович Б.І. дов. № 106/102 від 05.04.2005
від відповідача Кирийчук В.І. директор
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
В  грудні  2004 року Дочірня компанія “Газ України” Національної
акціонерного   компанії   “Нафтогаз   України”   звернулася   до
господарського  суду з заявою про поновлення пропущеного  строку
для  пред’явлення наказу господарського суду Вінницької  області
від 14.02.2000 року до виконання.
 
Разом  з  тим просило замінити стягувача у справі № 23/6-543  на
Дочірню  компанію “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, оскільки
стягнення  по вказаному наказу проводиться в рахунок  Вінницької
філії ДК “Торговий Дім “Газ України” яка реорганізована.
 
В  обгрунтування заяви зазначала, що склалася така ситуації коли
виконання   вказаного  рішення  видається  фактично  неможливим,
оскільки  Компанією  пропущено  строк  пред’явлення  наказу   до
виконання.  Посилаючись   на    ст.  124   Конституції   України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         просила відновити пропущений процесуальний строк
для пред’явлення наказу до виконання.
 
Ухвалою  господарського суду від 28.12.2004 замінено позивача  у
справі  ДК  “Торговий Дім “Газ України” НАК  “Нафтогаз  України”
його правонаступником ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”.
 
Ухвалою  господарського  суд Вінницької області  від  19.01.2005
(суддя Н.Говор) відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про
поновлення  пропущеного  строку  для  пред’явлення   наказу   до
виконання, виданого 14.02.2000 року зі справи № 23/6-543.
 
Постановою  Житомирського апеляційного господарського  суду  від
02.06.2005  (судді:  Ляхевич  А.А.  –головуючий,  Вечірко  І.О.,
Зарудяна Л.О.) ухвалу залишено без змін.
 
Залишаючи заяву без задоволення, а ухвалу без змін, господарські
суди виходили з того, що позивачем не доведено поважності причин
пропуску строку для пред’явлення наказу до виконання
 
В касаційній скарзі Дочірня компанія “Газ України” НАК “Нафтогаз
України” просить скасувати постанову апеляційного господарського
суду  та ухвалу господарського суду і поновити пропущений  строк
для  пред’явлення наказу до виконання, посилаючись на  порушення
норм матеріального і процесуального права.
 
Заслухавши  пояснення представників сторін, перевіривши  повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку,  Вищий
господарський  суд  України  вважає,  що  касаційна  скарга   не
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
 
Як  вбачається з матеріалів справи, 14.02.2000 року на виконання
рішення  від  14.02.2000  року  господарського  суду  Вінницької
області, яким стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю
Виробничо-комерційне  підприємство  “Моріс”   на   користь   ДК
“Торговий    Дім   “Газ   України”   НАК   “Нафтогаз   України”,
правонаступником якої є ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”,
борг  в  сумі 444 727, 45 грн., судові витрати у загальній  сумі
4447,27  грн.,  видано  накази. Строк дії  для  пред’явлення  до
виконання наказу в частині стягнення основного боргу відстрочено
до 01.04.2000 року.
 
Відповідно  до  ст.  118  Господарського процесуального  кодексу
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          виданий  стягувачеві  наказ  може   бути
пред’явлено  до  виконання  не  пізніше  трьох  місяців  з   дня
прийняття  рішення,  ухвали, постанови  або  закінчення  строку,
встановленого у разі відстрочки виконання судового  рішення  або
винесення   ухвали   про   поновлення   пропущено   строку   для
пред’явлення наказу до виконання.
 
Тобто,  у стягувача була можливість, враховуючи наведену  норму,
пред’явити наказ до виконання не пізніше 01.07.2000 року.
 
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що заяву про
поновлення  пропущеного  строку  для  пред’явлення   наказу   до
виконання  рішення  господарського суду Вінницької  області  від
14.02.2000  року  по  справі № 23/6-543  ДК  “Газ  України”  НАК
“Нафтогаз України” подала лише 17.12.2004 року (згідно поштового
конверту), тобто після спливу майже 4 років.
 
Статтею  119  ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачено,  що  у  разі
пропуску  строку для пред’явлення наказу до виконання з  причин,
визнаних  господарським судом поважними, пропущений  строк  може
бути відновлено.
 
Судовими  інстанціями правомірно не прийнято до уваги  посилання
заявника, як на підставу поважності пропуску строку пред’явлення
наказу  до  виконання,  на  наказ ДК “Газ  України”  №  117  від
12.10.2001  року  про  ліквідацію  Вінницької  філії   ДК   “Газ
України”,  оскільки на момент здійснення реорганізації останньої
3-х  місячний  строк  для пред’явлення наказу  до  виконання  зі
сторони ДК “Газ України” був вже пропущений.
 
Разом  з  тим, як вбачається з матеріалів справи (а.с.  111)  та
встановлено  судовими  інстанціями, у 2002  році  позивачем  був
поданий   позов   про   стягнення  цієї  ж   суми   і   рішенням
господарського  суду Вінницької області від  14.10.2002  року  у
справі  №  309/6-326  в цій частині провадження  у  справі  було
припинено  на  підставі п. 2 ст. 80 ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        .
Наведене  свідчить  про те, що вже після реорганізації  позивача
йому було відомо про наявність рішення з даного спору, однак  на
протязі двох років скаржник не звертався з заявою про поновлення
пропущеного строку.
 
Виходячи з викладеного, господарські суди, враховуючи вимоги ст.
119 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         прийшли до правомірного висновку про
відсутність   підстав  для  задоволення   заяви   позивача   про
поновлення пропущеного строку.
 
Доводи,   викладені   скаржником  в  касаційній   скарзі,   щодо
недбалості  з  боку  працівників філії, не можуть  бути  визнані
господарським судом поважним, у зв’язку з чим не заслуговують на
увагу.
 
Керуючись   ст.ст.   111-5,   111-7,   111-9,   111-11,   111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий
господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз
України”  залишити  без  задоволення, а постанову  Житомирського
апеляційного  господарського  суду  від  02.06.2005  та   ухвалу
господарського суду Вінницької області від 19.01.2005 у справі №
23/6-543 без змін.
 
Головуючий    Н.Кочерова
 
Судді         В.Рибак
 
              М.Михайлюк