ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2005 Справа N 19/295(31/2)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, Дерепи В.І.,
судді
суддів Дунаєвської Н.Г., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-
збагачувальний комбінат”
на рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 16.12.2004 року та постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 10.03.2005 року
у справі № 19/295(31/2)
за позовом дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної
акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі
Управління магістральних газопроводів
“Харківтрансгаз” і Криворізького лінійного
виробничого управління магістральних
газопроводів
до відкритого акціонерного товариства “Південний
гірничо-збагачувальний комбінат”
Про стягнення 310 464 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача –Мариненко В.П.
відповідача –Сокуренко А.Ю.
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2003 року позивач звернувся в господарський суд з
позовом про стягнення з відповідача 312 288 грн. заборгованості
за емітованим ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”
простим векселем № 65306889469436, з яких 300 000 грн.
–номінальна вартість векселя, 12 288 грн. –3% річних з
простроченої суми.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
16.12.2004 року (суддя І.Петренко), залишеним без змін
постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 10.03.2005 року (головуючий –О.Лисенко, судді –В.Головко,
Л.Чоха) позов задоволено, стягнуто з відповідача заборгованість
в сумі 300 000 грн. основного боргу, 37 056 грн. - 6 % з
урахуванням уточнених позовних вимог та судові витрати.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “Південний
гірничо-збагачувальний комбінат”, посилаючись на неправильне
застосування судами норм матеріального права, просить скасувати
зазначені судові акти, та в позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами,
23.11.2000 року ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”
на користь ДП “Криворізька теплоцентраль” був емітований простий
вексель № 65306889469436 номінальною вартістю 300 000 грн. зі
строком платежу за пред’явленням, але не раніше 01.07.2001 року.
15.01.2001 року вказаний вексель був переданий державному
підприємству “Криворізька теплоцентраль” шляхом вчинення
індосаменту на векселі та згідно з актом приймання-передачі
векселів Криворізькому лінійному виробничому управлінню
магістральних газопроводів, що є підрозділом ДК “Укртрансгаз”
Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”.
Таким чином позивач в порядку статей 11, 14 та 16 Уніфікованого
закону про переказні та прості векселі набув право вимоги за
простим векселем № 65306889469436.
В даному випадку відповідно до частини 2 статті 34 Уніфікованого
закону річний строк для пред’явлення починається з 01.07.2001
року.
Позовні вимоги були пред’явлені позивачем 04.11.2002 року, тобто
в межах строків, передбачених статтею 70 Уніфікованого закону, а
тому висновок судів про наявність підстав для сплати
відповідачем за спірним векселем є обґрунтованим.
Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди
правомірно дійшли висновку щодо необхідності сплати відповідачем
на підставі статей 34, 77 Уніфікованого закону суми
заборгованості за векселем № 65306889469436, оскільки простий
вексель строком за пред’явленням підлягає оплаті при його
пред’явленні.
Крім того, колегія суддів вважає правомірним висновок судів щодо
стягнення з відповідача на підставі статей 48, 49 Уніфікованого
закону 37 056 грн. –6 відсотків, що не є більше ніж облікова
ставка НБУ у відповідний період.
Отже, посилання скаржника на неправильне застосування
господарським судом Дніпропетровської області та
Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм
матеріального та процесуального права при прийнятті судових
актів є безпідставними.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що під час
розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим
та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного,
повного і об’єктивного дослідження поданих сторонами доказів,
висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна
юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
16.12.2004 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 10.03.2005 року у справі № 19/295(31/2)
залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного
товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” - без
задоволення.
Головуючий, суддя В.І.Дерепа
Суддя Н.Г.Дунаєвська
Суддя Л.В.Стратієнко