ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
15.09.2005                                      Справа N 12/391пд
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                Є. Борденюк - головуючого,
                Т. Козир,
                Н. Мележик,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну       Малого приватного виробничо –впроваджувального
скаргу          підприємства (МПВВП) “ГЕРМЕС”
на постанову    від 07.07.2005 року
Донецького апеляційний господарського суду
у справі        № 12/391пд
за позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)
                “Авангард”,
до              Закритого  акціонерного  товариства  (ЗАТ) “Завод
                “Авангард”,    Приватного    підприємства    (ПП)
                “Донтехнологія”, МПВВП “ГЕРМЕС”
третя особа     Товарна біржа (ТБ) “Фенікс”
 
про   визнання недійсним договору та повернення майна
 
В судове засідання представники сторін не з’явились
 
Заслухавши   суддю-доповідача  –Є.   Борденюк   та   перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Позовні  вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов укладеного
між ТОВ “Авангард” та ЗАТ “Завод “Авангард” договору фінансового
лізингу  № 73/85 від 28.09.2001 року останній(лізингодавець)  за
актом  приймання – передачі основних засобів, що  передаються  в
лізинг  згідно з договором № 73/85 від 28.09.2001 року,  передав
позивачу(лізингоотримувачу)   будівлю   блочного    цеху,    яка
знаходиться за адресою: м. Харцизьк, вул. Кирпична,  2.  Умовами
даного договору (п. 7.1.) передбачено, що у разі переходу  права
власності  на  об’єкт від лізингодавця до іншої  особи,  договір
лізингу  зберігає силу для нового власника, про що лізингодавець
зобов’язаний попередити нового власника.
 
Постановою  господарського суду Донецької області від 18.09.2002
року у справі № 24/146Б ЗАТ “Завод “Авангард” (лізингодавець  за
договором  №  73/85  від 28.09.2001 року) визнано  банкрутом  та
стосовно нього порушено ліквідаційну процедуру.
 
16.10.2003  року  між ПП “Донтехнологія” та МПВВП  “ГЕРМЕС”  був
укладений  договір  № 1719 купівлі-продажу нерухомого  майна,  в
тому числі і будівлі блочного цеху, загальною площею 2 447,4 м2,
що  знаходиться за адресою: м. Харцизьк, вул. Кирпична,  2,  яка
придбана  ПП  “Донтехнологія”  на біржових  торгах  на  підставі
біржового договору № 01/02-08 від 28.08.2003 року, укладеного  з
арбітражним  керуючим Куц Д.Г., що діяв в інтересах  ЗАТ  “Завод
“Авангард”.  Обидві сторони договору № 01/02-08  від  28.08.2003
року,  що  зареєстрований  на біржі у  відповідності  до  Правил
біржової торгівлі, –члени Товарної біржі “Фенікс”.
 
Однак,  постановою  Донецького апеляційного господарського  суду
від  12.10.2004  року  у справі № 2/72пд  за  позовом  державної
податкової інспекції у м. Харцизьку до ЗАТ “Завод “Авангард”, ПП
“Донтехнологія”, Товарної біржі “Фенікс” біржова  угода  купівлі
–продажу  майна № 01/02-08, що була укладена на біржових  торгах
28.08.2003 року визнана недійсною, а крім того, і біржові  угоди
№  01/02-01,  № 01/02-03, № 01/02-04, № 01/02-05, № 01/02-06,  №
01/02-07.
 
Донецький  апеляційний  господарський  суд  приймаючи  зазначену
постанову  виходив з того, що в порушення ст. 30 Закону  України
“Про  відновлення платоспроможності боржника або  визнання  його
банкрутом”  ( 2343-12 ) (2343-12)
         з комітетом кредиторів не був погоджений
порядок  продажу  майна банкрота, склад майна,  умови  і  строки
продажу.
 
Враховуючи  наведені  обставини,  за  зміненими  та  доповненими
позовними  вимогами  ТОВ  “Авангард” просить  господарський  суд
визнати  недійсним  договір купівлі-продажу нерухомого  майна  №
1719  від 16.10.2003 року, продавець спірного майна за яким  (ПП
“Донтехнологія”)  не  був власником цього майна;  відповідно  до
цивільного  законодавства застосувати двосторонню реституцію,  і
як  варіант: повернути власнику (ЗАТ “Завод “Авангард”)  продану
за оспорюваним договором в числі іншого нерухомого майна будівлю
блочного  цеху, загальною площею 2 447,4 м2, яка знаходиться  за
адресою:  м.  Харцизьк,  вул. Кирпична, 2,  чи  зобов’язати  ЗАТ
“Завод   “Авангард”   в   особі  ліквідатора   витребувати   від
недобросовісного  набувача  будівлю блочного  цеху;  крім  того,
зобов’язати директора МПВВП “ГЕРМЕС” припинити зловживання своїм
посадовим становищем, що спричиняє шкоду іншій особі.
 
Рішенням  господарського суду Донецької області  від  24.12.2004
року  у  справі  №  12/391пд (суддя: О. Склярук)  провадження  у
справі  в  частині  позовних  вимог до  ПП  “Донтехнологія”  про
визнання   недійсним   договору  купівлі  –продажу,   проведення
реституції  та  повернення майна припинено; позовні  вимоги  ТОВ
“Авангард” до ЗАТ “Завод “Авангард” та МПВВП “ГЕРМЕС”, за участю
третьої  особи  –  Товарна біржа “Фенікс”,  в  частині  визнання
недійсним  договору купівлі –продажу № 1719 від 16.10.2003  року
задоволені; провадження у справі в частині позовних  вимог  щодо
зобов’язання   директора  МПВВП  “ГЕРМЕС”   припинити   дії   по
зловживанню  своїм посадовим становищем припинено; в задоволенні
решти позовних вимог відмовлено.
 
Оскільки  в  ході  розгляду  справи  було  встановлено,  що   ПП
“Донтехнологія” ліквідовано без правонаступництва, провадження у
справі  відносно нього припинено на підставі п. 6 ч.  1  ст.  80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Рішення  суду про припинення провадження у справі відповідно  до
п. 1 ч. 1 ст. 80  Господарського  процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
         в частині позовних вимог щодо зобов’язання директора
МПВВП  “ГЕРМЕС”  припинити  дії по зловживанню  своїм  посадовим
становищем мотивоване тим, що вказані позовні вимоги відносяться
до фізичної особи, а отже не підлягають розгляду в господарських
судах України.
 
Обставини    справи    свідчать,   що   Донецьким    апеляційним
господарським  судом встановлено укладення,  зокрема,  біржового
договору  №  01/02-08 від 28.08.2003 року з  порушенням  чинного
законодавства, у зв’язку з чим даний договір визнаний недійсним.
 
Згідно  зі  ст.  59 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06  ) (1540-06)
          угода,
визнана недійсною, вважається недійною з моменту її укладення. У
зв’язку з чим, господарський суд Донецької області зазначає,  що
угоди,  які суперечать закону, не породжують для сторін  бажаних
ними результатів незалежно від рішення суду і волі сторін та  їх
вини  в  укладенні протизаконної угоди; правові  наслідки  таких
угод настають шляхом повернення сторін у початковий стан.
 
Виходячи  з  цього,  господарський суд першої  інстанції  вважає
оскаржуваний   договір  укладеним  всупереч  положенням   Закону
України  “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
        , адже правочин  на  підставі
якого  ПП  “Донтехнологія” набуло права власності на майно,  яке
реалізовувалося  за  договором  №  1719  від  16.10.2003   року,
зокрема,  на  будівлю блочного цеху, визнаний незаконним.  Таким
чином, господарський суд Донецької області визнав позовні вимоги
в  частині визнання недійсним договору купівлі – продажу №  1719
від  16.10.2003  року  обґрунтованими та такими,  що  підлягають
задоволенню.
 
Відмова  у задоволенні позовної вимоги про повернення  сторін  в
первісне   положення,   яке  існувало  до  підписання   спірного
договору, тобто про реституцію, мотивована неможливістю передачі
майна  продавцю,  та повернення ним отриманих коштів  за  майно,
оскільки    підприємство-продавець(ПП    “Донтехнологія”)     за
оскаржуваним договором ліквідовано.
 
Також   господарським  судом  першої  інстанції   відмовлено   у
задоволенні позовної вимоги про повернення власнику (ЗАТ  “Завод
“Авангард”)  проданої за оспорюваним договором  в  числі  іншого
нерухомого майна будівлі блочного цеху, загальною площею 2 447,4
м2, яка знаходиться за адресою: м. Харцизьк, вул. Кирпична, 2, у
зв’язку  з  тим,  що правом звернення до суду  з  такою  вимогою
наділений виключно власник.
 
Стосовно позовної вимоги про зобов’язати ЗАТ “Завод “Авангард” в
особі  ліквідатора  витребувати  від  недобросовісного  набувача
будівлю   блочного  цеху  господарський  суд  Донецької  області
зазначає,  що  вказана вимога не підлягає задоволенню,  оскільки
згідно  зі  ст.  48 Закону України “Про власність”  ( 697-12  ) (697-12)
        
вищевказані дії є правом, а не обов’язком власника. До  того  ж,
обґрунтування    пред’явлення   зазначеної    позовної    вимоги
положеннями    ст.   25   Закону   України   “Про    відновлення
платоспроможності  боржника   або   визнання   його   банкрутом”
( 2343-12  ) (2343-12)
          визнані судом безпідставними, у  зв’язку  з  тим,
позивач  не  є кредитором по справі про банкрутство  ЗАТ  “Завод
“Авангард”.
 
Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від
07.07.2005 року (колегія суддів: Р. Волкова, М. Запорощенко,  І.
Москальова)  рішення господарського суду Донецької  області  від
24.12.2004 року у справі № 12/391пд залишене без зміни з тих  же
мотивів.
 
До  того  ж,  господарський суд апеляційної  інстанції  відхиляє
доводи МПВВП “ГЕРМЕС” щодо неможливості посилання у даній справі
на  постанову  Донецького апеляційного господарського  суду  від
12.10.2004 року у справі № 2/72пд, зважаючи на те, що постановою
Вищого  господарського  суду України від  23.02.2005  року  дана
постанова  залишена  без  зміни.  Посилання  МПВВП  “ГЕРМЕС”  на
безпідставність   визнання  недійсним  договору   №   1719   від
16.10.2003 року в цілому, оскільки будівля блочного цеху є  лише
одним  з  об’єктів нерухомості, що реалізовані за цим  договором
відхилені судом, зважаючи на наступне.
 
Відповідно  до  ст.  60  Цивільного кодексу  УРСР  ( 1540-06  ) (1540-06)
        
недійсні частини угоди не тягнуть за собою недійсності інших  її
частин,  оскільки можна припустити, що угода була б  укладена  і
без  включення  недійсної її частини. Проте,  господарський  суд
апеляційної  інстанції доходить висновку, що  визнання  договору
лише  в  частині було б неправильним внаслідок саме неможливості
такого  припущення,  враховуючи, зокрема,  визначення  загальної
вартості   проданого  майна  в  розмірі  122  364,85  грн.   без
визначення  вартості  конкретних  об’єктів.  До  того   ж,   суд
зауважує,  що матеріали справи не містять доказів щодо наявності
у  позивача прав стосовно решти проданих об’єктів за оспорюваним
договором.
 
Звертаючись  до  суду  з  касаційною  скаргою,  МПВВП   “ГЕРМЕС”
посилається  на  неправильне застосування судами  при  ухваленні
оскаржуваних рішень норм права.
 
Перевіряючи   юридичну  оцінку  встановлених   судом   фактичних
обставин  справи та їх повноту, Вищий господарський суд  України
дійшов  висновку,  що касаційна скарга підлягає  до  задоволення
частково, виходячи з такого.
 
Господарськими  судами  попередніх інстанції  було  обґрунтовано
встановлено,  що  ПП “Донтехнологія” є ліквідованим  як  суб’єкт
господарювання. Так, господарському суду першої  інстанції  були
надані  докази  щодо  підтвердження  виключення  підприємства  з
державного  реєстру.  З  нотаріально  завіреної  копії   довідки
Головного  управління статистики у Донецькій області №  25/1-985
від 29.07.2004 року вбачається, що ПП “Донтехнологія” вилучено з
Єдиного  державного реєстру підприємств та організацій  України,
датою   ліквідації   є  28.07.2004  року,  а   причиною   –заява
власника(рішення  вищого органу управління).  Також  печатка  на
нотаріально  завіреній копії свідоцтва про  державну  реєстрацію
юридичної  особи  -  ПП  “Донтехнологія” свідчить,  що  державну
реєстрацію  припинення юридичної особи проведено.  Доказів  щодо
припинення діяльності ПП “Донтехнологія” шляхом реорганізації не
надано.
 
Відповідно  до  п.  6  ч.  1  ст. 80 ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        
господарський   суд   припиняє  провадження   у   справі,   якщо
підприємство  чи  організацію,  які  є  сторонами,  ліквідовано.
Враховуючи  те,  що визнання недійсним договору  купівлі-продажу
нерухомого  майна  №  1719 від 16.10.2003 року  тягне  за  собою
наслідки  у  вигляді  певного кола взаємних  зобов’язань  сторін
даного  договору, проте, одна з сторін договору  є  ліквідованою
без  правонаступництва, провадження у справі підлягає припиненню
у  зв’язку  з  неможливістю настання наслідків щодо обох  сторін
договору, передбачених законом при визнанні угоди недійсною.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9 -  111-12  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу Малого приватного виробничо –впроваджувального
підприємства “ГЕРМЕС” задовольнити частково.
 
Постанову   Донецького  апеляційний  господарського   суду   від
07.07.2005  року, рішення господарського суду Донецької  області
від 24.12.2004 року у справі № 12/391пд скасувати.
 
Провадження у справі припинити.
 
Головуючий, суддя       Є.Борденюк
 
Судді:                  Т. Козир
 
                        Н. Мележик