ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2005 Справа N 10/353
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів Дунаєвської Н.Г.
Стратієнко Л.В.
з участю представників: Марчук Р.І.
позивача: Кулаковський Р.А.
відповідачів: Артемяк С.В.
3-іх осіб:
розглянувши у відкритого акціонерного товариства
відкритому судовому “Укртелеком” в особі Рівненської філії
засіданні касаційну ВАТ “Укртелеком”
скаргу
на постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 20.04.2005 р.
у справі № 10/353
за позовом відкритого акціонерного товариства
“Укртелеком” в особі Рівненської філії
ВАТ “Укртелеком”
до комунального підприємства “Рівненське
обласне БТІ”,
Оржівського виробничого управління
житлово-комунального господарства
відкрите акціонерне товариство
3-і особи: “Оржівський деревообробний комбінат”,
регіональне відділення Фонду державного
майна України по Рівненській області,
Оржівська селищна рада
про визнання права власності та спонукання здійснити реєстрацію
права власності
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2004 р. ВАТ “Укртелеком” в особі Рівненської філії
звернулось в суд з позовом про визнання за ним права власності
на частину будівлі розміром 87,9 м2, розташовану в смт. Оржів
Рівненського району по вул. Центральній,52 та зобов’язання
Рівненського обласного БТІ здійснити реєстрацію права власності
на вказане приміщення за позивачем.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 07.12.2004
р. (суддя Юрчук М.І.) в позовних вимогах про визнання права
власності відмовлено, в частині позовних вимог про зобов’язання
провести реєстрацію права власності на спірне приміщення
провадження у справі припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
20.04.2005 р. (головуючий –Кордюк Г.Т., судді –Дух Я.В.,
Скрутовський П. Д.) рішення господарського суду Рівненської
області від 07.12.2004 р. скасовано та постановлено нове
рішення, яким в позові відмовлено.
У порядку, визначеному п. 1 ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений 26.06.1997
р. між ВАТ “Оржівський деревообробний комбінат “ОДЕК” та
Рівненським районним вузлом зв’язку “Рівнерайтелеком” та додаток
до договору в частині купівлі-продажу приміщення телефонної
станції 77 м2 вартістю 3696 грн.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне
застосування норм матеріального права та порушення норм
процесуального права, просить скасувати постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 20.04.2005 р. та направити
справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення представників сторін, 3-ї особи,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали
справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом,
26.06.1997 р. між ВАТ “Оржівський деревообробний комбінат “ОДЕК”
та Рівненським районним вузлом зв’язку “Рівнерайтелеком” було
укладено договір купівлі-продажу АТСКЕ “Квант”. В додатку до
договору серед іншого майна, що було передано продавцем покупцю
, вказано приміщення телефонної станції площею 77 м2
вартістю 3 696 грн.
Визнаючи вказані договір та додаток недійсними в частині продажу
приміщення телефонної станції, суд апеляційної інстанції
правильно виходив з того, що з відомості переліку вартості
майна, яке не підлягає приватизації по орендному підприємству
Оржівський деревообробний комбінат, станом на 01.08.1993 р.
вбачається, що житловий будинок по вул. Центральній в смт. Оржів
не підлягав приватизації, а тому Оржівський деревообробний
комбінат, не будучи власником спірного приміщення, не мав права
продавати його позивачу, оскільки згідно ст. 4 Закону України
"Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
лише власник на свій розсуд володіє,
користується і розпоряджається належним йому майном.
За таких обставин висновок суду про визнання частково недійсними
договору купівлі-продажу від 26.06.1997 р. та додатку до нього
як таких, що не відповідають вимогам закону на підставі ст. 215
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(аналогічне положення містилось у ст. 48
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
) є законним та обгрунтованим, зробленим у
відповідності до правил п. 1 ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно, правильним є висновок суду про відсутність у
Рівненського обласного БТІ передбачених Тимчасовим положенням
“Про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно”
підстав для реєстрації за позивачем права власності на спірне
приміщення.
Незастосування судом апеляційної інстанції при розгляді справи
відповідно до правил ч. 2 ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
наказу
Державного комітету зв’язку та інформації України № 29 від
25.11.2003 р. та додатку до нього № 2 не є підставою для
притягнення до участі у справі Держкомзв’язку.
Також не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про
залучення до участі у справі Фонду державного майна України як
власника майна ВАТ “Укртелеком”, оскільки норми ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
не передбачають залучення до справи іншого позивача
чи заміну неналежного позивача.
Помилкове зазначення у постанові суду апеляційної інстанції про
те, що в судове засідання учасники процесу не викликались
спростовується повідомленнями про вручення судових повісток
(а.с.118-121), що підтвердили в суді касаційної інстанції
представники сторін і 3-ї особи, і не може бути підставою для
скасування правильного по суті судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,111-9
–111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”
в особі Рівненської філії ВАТ “Укртелеком” залишити без
задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 20.04.2005 р. у справі за № 10/353 –без змін.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Н.Г. Дунаєвська
Л.В. Стратієнко