ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2005 Справа N 8/244д
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Є. Борденюк - головуючого,
Т. Козир,
Н. Мележик,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну Відкритого акціонерного товариства (ВАТ)
скаргу “Дніпроенерго”
на постанову від 17.05.2005 року
Запорізького апеляційного господарського суду
у справі № 8/244д
за позовом ВАТ “Дніпроенерго”
до Дочірньої компанії (ДК) “Укртрансгаз”
Національної акціонерної компанії (НАК) “Нафтогаз
України”
Про визнання недійсною угоди
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача Формагей О. Л. (дов. від 01.03.2005 року)
відповідача Бойко Р.В. (дов. від 15.09.2005 року),
Баулін О.Ю. (дов. від 15.09.2005 року)
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення
представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий
господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги про визнання недійсними угоди № 11-987 від
13.08.2001 та додаткової угоди № 1 від 23.05.2003, укладених між
сторонами у справі про реструктуризацію заборгованості за
транспортування природного газу, як таких, що суперечать п. 2
ст. 14, п. 5 ст. 31 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
обґрунтовується наступним.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.12.2001
порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ
“Дніпроенерго”, введені процедура розпорядження майном боржника
та мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно п. 1 угоди № 11-987 боржник зобов'язався погасити
заборгованість кредитора, яка виникла за надані послуги з
транспортування природного газу у 1999-2001 роках за договорами
№ 3-18/69-ДПВ/24 від 30.12.98 у сумі 79 677 916,83 грн., № 3-114
від 09.02.2001 у сумі 12 833 873,84 грн., а також пені на
підставі рішення арбітражного суду від 10.11.2000 у справі №
1/3/808 у сумі 4 351 144,93 грн..
Загальна сума складає 96 862 935,62 грн. Цю заборгованість
боржник повинен був погасити шляхом перерахування грошових
коштів на рахунок кредитора у строки та розміри, встановлені
графіком, протягом.08.2002 р. по січень 2004 р.
Зважаючи на те, що заборгованість виникла за надані послуги з
транспортування природного газу у 1999 –2001 роках, тобто до
порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ
“Дніпроенерго”, а тому така заборгованість є заборгованість
конкурсного кредитора, яка не внесена до реєстру вимог
кредиторів, оскільки заява кредитора залишена судом без розгляду
і повернута заявнику ухвалою господарського суду Запорізької
області від 10.07.2002 у зв'язку з відсутністю доказів сплати
держмита, заборгованість відповідача згідно з положенням Закону
є погашеною, тобто зобов'язання припинене, а тому не може бути
заміненим на нове у розумінні норми ст. 220 Цивільного кодексу
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.01.2005
(суддя І.Попова) позовні вимоги задоволені з огляду на
доведеність обставин позовних вимог.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
17.05.2005 (колегія суддів: Т.Мойсеєнко, Л.Кагітіна,
В.Кричмаржевський) рішення у справі скасоване, у позові
відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що законодавче положення,
викладене у п. 2 ст. 14 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
стосовно того, що вимоги конкурсних кредиторів, які
заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання,
або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються
погашеними, не є визначене законом способом про припинення
зобов'язання. А тому зобов'язання є дійсним, яке за оспорюваною
угодою замінене новим.
Крім того, заборгованість з оплати транспортування природного
газу у 2001 році виникла 10.01.2002, що не є заборгованістю
конкурсного кредитора.
Реструктуризація сторонами боргу, присудженого рішенням суду, є
способом добровільного виконання боржником зобов'язання, що не
суперечить законодавчим положенням про виконання судового
рішення.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ВАТ “Дніпроенерго”
посилається на неправильне застосування судом при ухваленні
оскаржуваної постанови норм права.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачається, виходячи з наступного.
Вимоги до боржника, які не підлягають задоволенню в межах
провадження зі справи про банкрутство або не були заявлені
кредиторами або заявлені ними після закінчення, встановленого
статтею 14 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
місячного строку, вважаються
погашеними лише як вимоги кредиторів до боржника у процедурі
ведення справи про банкрутство боржника. Однак зазначена
обставина не пов'язана з припиненням зобов'язання. Зобов'язання
є дійсним і на нього розповсюджується положення ст. 220
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
. Вимоги за таким
зобов'язанням можуть бути предметом позову.
Визнання судового рішення, як спосіб примусового виконання
боржником зобов'язання, здійснюється за заявою стягувача.
Відмова стягувача від примусового виконання боржником
зобов'язання або добровільне виконання боржником зобов'язання не
порушують принципу обов'язковості виконання судового рішення.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Дніпроенерго” залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
17.05.2005 у справі № 8/244д залишити без зміни.
Головуючий, суддя М.Борденюк
Судді: Т.Козир
Н. Мележик