ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2005 Справа N 2/548(7/198)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О.- головуючої,
Рибака В.В.,
Михайлюка М.В.,
за участю представників сторін:
від позивача – Гамова В.Ф. (дов. № 249 від
01.09.2005р.);
від відповідача – Скляренко В.І. (дов. № 1 від 17.12.2003р.);
розглянувши ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” в
матеріали касаційної особі Краснодонської філії
скарги
на рішення господарського суду Луганської області
від 15.04.2005р.
у справі № 2/548-(7/198)
за позовом ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” в
особі Краснодонської філії
до Обласного комунального підприємства
“Луганськвода”
про стягнення 1 339 339,67 грн.
В С Т А Н О В И В:
ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” в особі Краснодонської
філії м. Краснодон звернулось з позовом до Обласного
комунального підприємства “Луганськвода” м. Луганськ про
стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у
сумі 256923 грн. 18 коп. перетоки реактивної електроенергії у
сумі 11962 грн. 69 коп. згідно договору № 69К від 01.01.04;
річних у сумі 464 грн. 10 коп. , 1069989 грн. 70 коп.
заборгованості за перевищення договірних величин споживання
електроенергії.
Рішенням господарського суду Луганської області від 15.04.05 у
справі № 2/548-(7/198) позов задоволено частково.
З Обласного комунального підприємства “Компанія “Луганськвода”
м. Луганськ на користь позивача стягнуто 464 грн. 10 коп.
річних, витрати по держмиту у сумі 341 грн. 88 коп. та
інформаційно-технічному забезпеченні судового процесу – 23 грн.
73 коп.
Провадження у справі у сумі 268885 грн. 87 коп. , що складає
вартість активної та реактивної електроенергії, припинено.
Рішення в цій частині мотивовано наявністю заборгованості
відповідача за спожиту активну та реактивну електроенергію та
погашенням відповідачем цього боргу; наявністю, в зв’язку з цим,
правових підстав для стягнення річних.
У задоволенні решти позову, стягнення 1069989 грн. 70 коп.
заборгованості за перевищення договірних величин споживання
електроенергії, відмовлено.
При цьому суд враховував те, що стягнення п’ятикратної вартості
перевищення договірної величини, яка пред’явлена позивачем до
стягнення, за своєю правовою природою є відповідальністю за
порушення зобов’язання (гл. 51 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
); що таку
відповідальність сторона по договору несе за наявності вини
(умислу, необережності), якщо інше не встановлено договором або
законом (ст. 614 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
), а її відсутність
доведена відповідачем суду.
У поданій касаційній скарзі ТОВ “Луганське енергетичне
об’єднання” в особі Краснодонської філії просить скасувати
рішення господарського суду Луганської області в частині відмови
у стягненні 1339339 грн. 67 коп. як таке що прийняте з
порушенням норм матеріального права, зокрема ст. 614 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, так –як, на його погляд, судом не встановлена
відсутність вини відповідача в споживанні електроенергії понад
договору величину; просить прийняти нове рішення.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення та заперечення представників сторін в судовому
засіданні, дослідивши юридичну оцінку господарським судом
Луганської області обставин справи та повноту їх встановлення,
перевіривши правильність застосування ним норм матеріального і
процесуального права прийшла до висновку про наявність правових
підстав для часкового задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи підтверджується наступне.
Між ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” та Обласним
комунальним підприємством “Компанія “Луганськвода” був укладений
01.01.2004 Договір № 69К про постачання електричної енергії.
Наявні у справі матеріали підтверджують, що відповідач у
спірному періоді розрахунки за спожиту електроенергію здійснював
не в повному обсязі.
Відповідно до додатку “Обсяги постачання електричної енергії” до
вказаного договору заявлений обсяг електроенергії на березень
2004 складає (за визначенням позивача) 6 млн. кв т/ч. Фактично
спожито 3623819 кв т/ч, а оплачено –2522440 кв т/ч, тобто 588132
грн. в т.ч. ПДВ.
Згідно з п. 11 Порядку постачання електричної енергії
споживачам, за підсумками місяця гранична величина споживання
електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично
оплаченої за цей місяць величини.
Таким чином гранична величина споживання електроенергії складає
2522440 кв т/ч.
Різниця між фактично спожитим обсягом електроенергії і фактично
оплаченої складає 1101379 кв т/ч.
Споживачі електроенергії у разі перевищення встановлених, як
договірні, граничних величин споживання електричної енергії та
потужності (п. 16 Порядку постачання електричної енергії
споживачам) несуть відповідальність згідно з частиною п’ятою і
шостою ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Пунктом 5 ст. 26 цього Закону ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
передбачено, що
споживачі (крім населення, професійно-навчальних закладів та
вищих навчальних закладів І-ІУ рівня акредитації і комунальної
форм власності) у випадках споживання електричної енергії понад
договірну величину за розрахунковий період сплачують
енергопостачальникам п’ятикратну вартість різниці фактично
спожитої і договірної величин електроенергії.
Споживання електричної енергії понад граничні величини є
правопорушенням в електроенергетиці, що відповідно до ч. 1 ст.
27 Закону України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
тягне за
собою встановлену законодавством України цивільну,
адміністративну і кримінальну відповідальність.
Закони, які б відповідно до ст. 92 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
визначали дії щодо споживання електричної енергії
понад граничну величину скориговану відповідно до п. 11 Порядку
постачання електричної енергії споживачам злочином або
адміністративним правопорушенням і встановлювали б відповідну
відповідальність за такі дії відсутні.
Таким чином передбачена ч. 5 ст. 26 Закону України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
санкція, про що зазначається і
у ст. 27 цього Закону ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, є господарсько-правовою
відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і за
своєю правовою природою є штрафною.
Згідно ст. 233 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, у разі якщо належні до
сплати штрафні санкції надмірно великі, порівняно із збитками
кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання
зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь
у зобов’язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що
заслуговують на увагу.
Якщо це порушення зобов’язання не завдало збитків іншим
учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням
інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних
санкцій.
Проте приймаючи рішення у справі та звільняючи відповідача від
відповідальності у повному обсязі господарський суд не
застосував ці норми права.
Судом враховувалась лише та обставина, що відповідач є
комунальним підприємством, яке 71,3 з відсотків усієї
поставленої води надає населенню та бюджетним установам та
організаціям (школам, лікарням, дитячим установам) та
промисловим підприємствам.
Але судом не було досліджено причинного зв’язку цієї обставини з
несвоєчасною оплатою відповідачем спожитої електроенергії у
спірному періоді.
Фактичний стан розрахунків у спірному періоді цієї категорії
споживачів електроенергії судом також не досліджувалось.
Викладене свідчить про невідповідність ухваленого судового
рішення в частині звільнення від відповідальності за
понаднормативне спожиту електроенергію чинному законодавству, що
є правовою підставою для його скасування в цій частині.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судом
першої та апеляційної інстанцій, справа підлягає передачі на
новий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 15.04.05 у
справі № 2/548-(7/198) в частині відмови в позові щодо стягнення
з відповідача вартості понаднормативно спожитої електроенергії
скасувати.
Справу в цій частині направити на новий розгляд.
В іншій частині рішення господарського суду Луганської області
від 15.04.05 р. у справі № 2/548-(7/198) залишити без зміни.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Михайлюк