ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2005 Справа N 1/120-05-2938
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кочерової Н.О.,
суддів: Рибака В.В.,
Михайлюка М.В.,
за участю представників сторін:
від позивача – Будніченко О.В, (дов. № 19-09/26 від
18.04.2005р.);
Мігірич В.М. (дов. від 30.06.2005р.);
від відповідача – Фінкель В.М. (дов. від 25.07.2005р.);
розглянувши Одеського обласного управління ВАТ “Державний
матеріали ощадний банк України”
касаційної скарги
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 26.04.2005р.
у справі № 28-1/120-05-2938 господарського суду
Одеської області
за позовом Одеського обласного управління ВАТ “Державний
ощадний банк України”
до Німецько-українського СП “Ява”
Про визнання договору недійсним та стягнення 2 382 209, 67 грн.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03ю2005 у
справі № 28-1-120-05-2938 накладено арешт на грошові кошти та
майно, що належить на праві власності Німецько-українському
спільному підприємству “Ява” у формі товариства з обмеженою
відповідальністю у розмірі ціни позову 2382209,67 грн. з метою
його забезпечення.
Ухвала мотивована наявністю клопотання позивача та
підтвердженням його обгрунтованості матеріалами справи.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
26.04.2005 зазначена ухвала господарського суду Одеської області
скасована з підстав порушення ним норм процесуального
законодавства, зокрема п. 1 ст. 67 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до змісту якого позов
забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що
належать відповідачеві; не встановлення господарським судом
наявності правових підстав для застосування заходів для
забезпечення позову.
У поданій касаційній скарзі ВАТ “Державний ощадбанк України” в
особі Одеського обласного управління просить скасувати постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2005 у
справі № 28-1-120-05-2938 та залишити без змін ухвалу
господарського суду Одеської області від 25.03.05 у цій справі.
Як на правову підставу цих вимог скаржник послався на не
спростування апеляційною інстанцією доказів, які приймались до
уваги господарським судом Одеської області при прийнятті спірної
ухвали, що є порушенням п. 7 ч. 2 ст. 105 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення та заперечення представників сторін в судовому
засіданні, дослідивши юридичну оцінку судовими інстанціями
обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши
правильність застосування ними норм процесуального права прийшла
до висновку про наявність правових підстав для часткового
задоволення касаційної скарги.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд має право вжити заходів до
забезпечення позову, якщо її невжиття може утруднити чи зробити
неможливим виконання рішення господарського суду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.2005 у
справі № 1-120-05-2938 задоволено клопотання позивача та
накладено арешт на грошові кошти та майно, що належить на праві
власності Німецько-українському спільному підприємству “Ява” у
формі товариства з обмеженою відповідальністю, у розмірі ціни
позову –2382209,67 грн., для забезпечення позову.
Необхідність вчинення таких дій суд визначив наявними
матеріалами справи, які підтверджують відмову відповідача
виконувати умови укладеного сторонами договору відновлювальної
кредитної лінії № 186 від 11.03.2003, наявність порушень чинного
законодавства при передачі позивачем в заставу майна з метою
забезпечення виконання цього договору.
Але при цьому господарським судом були порушені вимоги ст. 67
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, абз.1
якої не визначає можливості одночасного накладення арешту на
майно та грошові кошти відповідача, а заборона відповідачеві
вчиняти певні дії могла стосуватись лише предмету спору (абз.3
ст. 67 ГПК).
Предметом спору є чинність договору відновлювальної лінії № 186
від 11.03.2003 та стягнення з відповідача отриманого кредиту в
сумі 1000000 грн.
З урахуванням зазначеного господарський суд при накладенні
арешту помилково враховував ціну позову, що включала в себе крім
предмету спору і інші вимоги (стягнення моральної шкоди в сумі
1000000 грн. та упущення вигоди в сумі 382209 грн. 67 коп. ,
оскільки вони є похідними від предмету позову.
Зважаючи на вищевикладене Одеський апеляційний суд помилково
прийшов до висновку про недоведеність господарським судом
Одеської області наявності підстав, які б свідчили про
необхідність вжиття заходів для забезпечення позову; визначивши
помилковість одночасного накладення арешту на грошові кошти та
майно відповідача не змінив змісту резолютивної частини ухвали
відповідно до вимог процесуального закону (абз.1 ст. 67 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
).
Викладене свідчить про наявність правових підстав для скасування
постанови Одеського апеляційного господарського суду від
26.04.2005 та зміни ухвали Одеського господарського суду від
25.03.2005 у справі № 28-1-120-05-2938.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
26.04.2005 у справі № 28-1-120-05-2938 скасувати.
Пункт 1 ухвали господарського суду Одеської області від
25.03.2005 у справі № 28-1-120-05-2938 змінити та викласти в
наступній редакції:
“Накласти арешт на грошові кошти, що належить на праві власності
Німецько-українському спільному підприємству “Ява” у формі
товариства з обмеженою відповідальністю (Одеська область,
м. Білгород-Дністровський, вул. Провадійська, 15-а/37 код ЄДРПоУ
31411507), у розмірі один мільйон гривень”.
В іншій частині ухвалу залишити без зміни.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Михайлюк