ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2005 Справа N 27/54
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у
справі),
Бур’янової С.С.,
Плахотнюк С.О.
розглянувши матеріали ВВД Фонду соціального страхування від
касаційної скарги нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань у м. Бердянську
Запорізької області (далі –ВВД Фонду
соціального страхування)
на рішення від 03.03.2005 р. господарського суду
Запорізької області
у справі № 27/54 господарського суду Запорізької
області
за позовом УПФ України в Бердянському районі
Запорізької області
до ВВД Фонду соціального страхування
Про стягнення 6 259,89 грн.
представники сторін в судове засідання не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
УПФ України в Бердянському районі Запорізької області звернулося
до суду з позовом до ВВД Фонду соціального страхування, в якому
просило зобов’язати ВВД Фонду соціального страхування включити
суму витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок
нещасного випадку на виробництві громадянину Онищенко М.І. за
період з.04.2001 р. по листопад 2004 р. в сумі 6 259,89 грн. до
акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих,
яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного
випадку на виробництві за поточний місяць 2005 р.
Заявою про збільшення розміру позовних вимог позивач просив
включити до зазначеного акта суму у розмірі 6 429,69 грн. за
період з.04.2001 р. по грудень 2004 р.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.03.2005
р. у справі № 27/54 (суддя Дроздова С.С.) позов задоволено,
зобов’язано ВВД Фонду соціального страхування включити до акта
щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким
виплачено пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві або
професійного захворювання, 6 429,69 грн. що складає суму витрат
позивача на виплату пенсії громадянину Онищенко М.І. у період
з.04.2001 р. по грудень 2004 р. включно.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВВД Фонду соціального
страхування звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення
господарського суду Запорізької області від 03.03.2005 р. та
прийняти нове рішення.
Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судом першої
інстанції норм матеріального права, зокрема ст. 2 Угоди про
взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної
працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим
ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових
обов'язків, ст. ст. 21, 28 Закону України “Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань, які
спричинили втрату працездатності” ( 1105-14 ) (1105-14)
.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні
матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи
з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, 06.06.1977 р. із
робітником
Мяунджинського участку механізації управління “Магаданенергобудм
еханіза-ція” Онищенко М.І. трапився нещасний випадок на
виробництві, що підтверджується відповідним актом за формою Н-1.
У зв’язку з чим, гр. Онищенка М.І. безстроково визнано інвалідом
3-ої групи внаслідок нещасного випадку на виробництві та йому
призначена пенсія згідно з законодавством СРСР.
Відповідно до відомостей про виплату пенсій гр. Онищенку М.І. за
період з.04.2001 р. по листопад 2004 р. виплачено пенсію по
інвалідності у сумі 6 259,89 грн.
Під час розгляду справи судом також встановлено, що сума,
витрачена Пенсійним фондом на виплату пенсії по інвалідності гр.
Онищенку М.І., до актів щомісячної звірки витрат по особовим
справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності
внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який
помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або
професійного захворювання, включена не була та Пенсійному фонду
не відшкодовувалася.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України “Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності” ( 1105-14 ) (1105-14)
особи, право яких на отримання
відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із
законодавством СРСР про відшкодування шкоди, заподіяної
працівникам внаслідок травмування на виробництві або
професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових
обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від
нещасного випадку відповідно до цього Закону ( 1105-14 ) (1105-14)
.
Положеннями підп. "г" п. 1 ст. 21 вказаного Закону ( 1105-14 ) (1105-14)
передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі
–Фонд соціального страхування від нещасних випадків)
зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та
в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові
внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті,
виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні,
пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України “Про страхові тарифи на
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності” Фонд соціального страхування
від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає
соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли
на виробництві до 1.04.2001 року, з того часу, коли відповідні
підприємства передали в установленому порядку Фонду соціального
страхування від нещасних випадків документи, що підтверджують
право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати
та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому
порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального
страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати
належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця,
Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування
України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником,
зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних
випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з
інших видів страхування і Фондом соціального страхування від
нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні
розрахунки.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від
нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з
виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з
втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком
відшкодування витрат, затвердженим постановою правління
Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального
страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 року № 5-4/4
( z0376-03 ) (z0376-03)
.
В основу цього механізму покладено щомісячне проведення органами
Пенсійного фонду України з відділеннями виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та
містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до
10 числа, наступного за звітним, та складення актів щомісячної
звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено
пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із
втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання, у якому визначають
загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню (пункт 5). Акти
цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду
України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і
узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20
числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду
України та Фонду страхування від нещасних випадків (пункт 6).
Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом
соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів
Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за
звітним (пункт 7).
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, вказаний акт є
підставою для визначення зобов’язань Фонду соціального
страхування від нещасних випадків перед Пенсійним фондом України
та обов’язок щодо його оформлення лежить на позивачеві та
відповідачеві.
На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що висновок
суду першої інстанції щодо правомірності вимог позивача про
спонукання відповідача до вчинення дії (виконання обов’язків) є
законним та обґрунтованим.
Заперечуючи проти вимог позивача, відповідач у касаційній скарзі
посилається на ст. 2 Угоди про взаємне визнання прав на
відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом,
професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які
пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, яка передбачає,
що “возмещение вреда, причиненного работнику вследствие
трудового увечья, иного повреждения здоровья (в том числе при
наступлении потери трудоспособности в результате несчастного
случая на производстве, связанного с исполнением работниками
трудовых обязанностей, после переезда пострадавшего на
территорию другой Стороны), смерти производится работодателем
Стороны, законодательство которой распространялось на работника
в момент получения увечья, иного повреждения здоровья, смерти”.
Однак, такі доводи не можуть бути прийняті колегією суддів до
уваги, оскільки питання правомірності призначення пенсії гр.
Онищенку М.І. не є предметом даного позову.
За таких обставин справи рішення суду першої інстанції
відповідає приписам чинного законодавства та підстав для його
скасування не вбачається.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 2, 21 Закону
України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності” ( 1105-14 ) (1105-14)
,
ст. 7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності”, п. 5 Порядку відшкодування Фондом соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних
з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із
втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання ( z0376-03 ) (z0376-03)
,
затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України,
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань
України від 04.03.2003 р. N 5-4/4, та ст. ст. 111-5, 111-7, 111-
9 –111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВВД Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.
Бердянську залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Запорізької області від
03.03.2005 р. у справі № 27/54 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді С.С. Бур’янова
С.О. Плахотнюк